Матка — це мати бджолосім’ї; вона одна розвинена самиця, яка кладе яйця,
з яких виходять бджоли, трутні та матки. Ніяких інших функцій вона не
виконує.
Функції матки значно обмеженіші, ніж робочих бджіл. Хоботок коротший,
нема кошичків та щіточок на ніжках; жало є, але воно призначене тільки
для боротьби з іншими матками та по ньому вона спускає яйце на денце
комірки. Матки виводяться найбільше в період роїння. За деякий час до
роїння бджоли відтягують маточні мисочки і матка в них кладе яйця. Через
три дні з яєць виводяться личинки. Цих личинок молоді бджоли годують
молочком, що утворюється в їх залозах. Комірку (її тепер називають
маточником), у якій вигодовується личинка, бджоли відтягують униз і
заливають молочком. У цьому молочкові личинка просто плаває й
розвивається до великого розміру. За п’ять з половиною днів личинка
закінчує свій розвиток, перестає їсти і бджоли її запечатують. У цей час
маточник має вигляд жолудя. В закритому маточнику личинка перетворюється
в лялечку, а з лялечки — в дорослу матку.
Виходить матка з маточника на восьмий з половиною день після того, як
його запечатано. Від початку відкладання яйця до виведення молодої матки
проходить 17 днів. Молода матка виходить так: вона своїми щелепами
відрізує кінець конуса маточника, але не зовсім і виходить. Після чого
на кінці маточника залишається висіти покришечка, це свідчить про те, що
матка вийшла недавно, бо пізніше її бджоли відгризають. Іноді бджоли
через непогоду або через припинення взятку маток в маточниках нищать,
розгризаючи їх збоку. Якщо ми, оглядаючи гніздо, знаходимо погризені
маточники, то це свідчить, що в них маток забито. Перші 2—3 дні молода
матка виходить з вулика і робить орієнтовні обльоти, ознайомлюється з
виглядом вулика, його кольором, місцем, де він стоїть, тощо. Далі матка
вилітає на прогру, щоб паруватися з трутнем. Орієнтовний обліт матка
робить при 15°С, а на прогру для парування з трутнем вилітає при
температурі близько 19° і тільки опівдні, в гарну, теплу погоду; раніше
12 і пізніше 17 годин вильоти маток бувають дуже рідко. Саме парування
відбувається в повітрі. Після того матка повертається через 15—35 хвилин
(за Бефортом), а іноді й швидше — через 5 хвилин.
Бутель-Репен говорить, що матка повертається не швидко, навіть через
кілька годин, і що запліднюється вона з трутнем один раз на все життя
(проф. Цесельський та ін.). Цієї думки тримались дуже довго, але ще в
1814 році Губер повідомив, що матки запліднюються не одним, а кількома
трутнями, а через сто років це було підтверджено Пратом, Рутом та
Філіпсом.
Цікаву роботу по повторному заплідненню маток провів працівник
Інституту бджільництва В. В. Тряско. За його даними, повторно
запліднюється 48—70% всіх маток. Причина їх повторних запліднень полягає
в тому, що яйцепроводи матки, а в дальшому сім’яприймальник в результаті
першого вильоту бувають заповнені спермою не в однаковій кількості.
Протягом одного вильоту матка парується з 4—5 трутнями, а для повного
запліднення (за період кількох вильотів) — з 9—10 трутнями.
Сперматозоїди, що потрапляють при паруванні в парні яйцепроводи
матки, не розбавляються мукусом або іншою рідиною із статевих шляхів
трутня.
Як повторне, так і багаторазове парування маток є потребою для матки
паруватись з багатьма трутнями, щоб одержати запас сперми на декілька
років.
Частини статевих органів трутня, що біліють у піхві рукава матки,
коли вона повертається з прогри, свідчать про те, що вона запліднилась.
Матка може вилітати на парування протягом 3 тижнів, але відомі випадки,
коли матки запліднювались і на 32—33-й день. Найчастіше запліднення
маток відбувається протягом 10—14 днів. Якщо матка тривалий час вилітала
на парування й не запліднилась через відсутність трутнів, то вона більш
не вилітає, а залишається на все життя незаплідненою й починає класти
яйця, з яких виходять тільки трутні. Таких маток звуть неплідними,
трутневими, а тих, що запліднились, — плідними.
Через 2—3 дні після запліднення матка починає відкладати в невеликій
кількості яйця, чим далі збільшуючи їх відкладання, на другому й
третьому році життя матка відкладає яєць найбільше.
Процес виходу яєць із яйцевих трубочок відбувається так: яйце
потрапляє в яйцепровід, доходячи до сім’я-приймальника, воно спускається
в непарний яйцепровід і в цей час під тиском м’язів із сім’яприймальника
виходить сперматозоїд і запліднює яйце, але буває й так, що коли яйце
потрапляє в непарний яйцепровід і м’язи не натискують на
сім’яприймальник, сперматозоїди не виходять, а тому яйце не
запліднюється.
Отже, матка може класти яйця запліднені і незапліднені. Але це не має
ніякого зв’язку з розміром комірки та іншими обставинами, як гадали
раніше.
Перед тим як покласти яйце, матка спочатку оглядає комірку, а потім,
тримаючись задніми ніжками за стінку комірки, всовує черевце й спускає
по жалу яйце. Матки з попсованими задніми ніжками втрачають здатність
правильно класти яйця. Матка починає класти яйця в центрі стільника, а
далі колом поширює відкладання до його країв. Коли заповнить весь
стільник з одного боку, переходить на другий бік того ж стільника й
засіває його яйцями. Після цього вона переходить на суміжний стільник.
Тому розплід буває завжди при одному місці, щоб бджолам було краще його
обігрівати.
Класти яйця матка починає з лютого — березня і продовжує аж до
вересня. Молоді цьогорічні матки відкладання яєць восени затягують і
тому в них пізно виходять молоді бджоли.
Ці бджоли більш витривалі, але, як свідчить Прокопович, під час
зимівлі в них часто з’являється пронос, бо вони восени не облітались і
не спорожнили кишок від калу. Проф. Цандер гадає, що коли матки дуже
рано починають класти яйця, то це негаразд, бо тоді бджоли з’їдають
багато меду, щоб годувати розплід, і в них від переповнення кишок калом
виникає пронос. Тому що матка відкладає багато яєць, їй треба добре
живитись і бджоли задовольняють її в цьому, годуючи весь час молочком.
За дослідженням Дюфура матка протягом року відкладає таку кількість яєць:
щодня, яєць
разом, яєць
У лютому
135
3900 шт.
У березні
220
6600
До половини квітня
390
9300
До кінця квітня
1008
15120
У травні
1450
45000
До половини червня
1538
23000
До кінця червня
1081
17300
У липні
668
20000
До половини серпня
348
10000
До кінця серпня
450
6800
У вересні
83
2400
Через таку велику продуктивність матка швидко витрачає запас
трутневого насіння та яєць і на 4-му році зменшує їх відкладання, а
деякі матки кладуть вже під кінець і незапліднені яйця.
Для практичного пасічництва з цього можна зробити такий висновок:
тримати маток до 3 років, а потім замінювати всіх старих та кволих на
молодих, плідних. Племінних же маток тримають весь час, аж поки вони не
втратять здатність відкладати запліднені яйця.
На вдачу матки дуже спокійні. Коли нападають на них бджоли, вони не
захищаються. Матки бояться світла й завжди ховаються в кубло бджіл або
тікають у куток вулика. Іноді в таких випадках бджоли можуть помилково
забити свою матку. Тому не слід раптово відкривати вулика, щоб не
налякати матки. Щоб швидше відшукати матку, треба знати наперед, де вона
може перебувати в той чи інший час. Зранку матка буває в центрі
розплоду, ближче до льотка.
В другій половині дня матка знаходиться на крайніх стільниках з
розплодом, переважно на тих, де є яйця та молоденькі личинки. На маток
впливає і стук, і грюкіт, і швидкі необережні рухи при вийманні рамок з
вулика. Розбирати гніздо треба обережно, без стуку, не відкриваючи його
цілком відразу. Перед тим, як оглядати бджіл, треба пустити через льоток
два-три клуби диму, тоді матка піде по стільнику вгору гнізда, якщо ж ми
будемо курити на бджіл зверху гнізда, то матка тоді тікає вниз і
часто-густо може перейти на стінку вулика та дно, що небезпечно для її
життя і важко її відшукувати. Коли через якісь причини потрібно зачинити
матку в кліточку, то ловити її можна пальцями, водячи рукою за нею
ззаду, а не проти. Брати її треба за грудки або за обидва крильця разом.
Але краще накривати матку широким отвором кліточки і коли вона ввійде
всередину кліточки, її зачиняють.
Матка впливає на поведінку бджіл. Коли матка молода, запліднена —
сім’я спокійна, бадьора; коли ж стара, незапліднена, трутнева, або якась
каліка — сім’я непокоїться. У безматочній сім’ї бджоли особливо
непокояться і дуже гудуть. Тому надзвичайно важливо як для розмноження
бджіл, так і для їх поведінки, щоб у вуликах завжди були добрі й не
старі плідні матки. Якість маток впливає на стан та поведінку бджіл і
взимку. Вони її особливо старанно доглядають, часто годують, а під час
голоду залишають для неї останню краплю меду, захищають її від ворогів
та ін.
Запліднену матку бджоли приймають краще, ніж молоду, ще не
запліднену. Тому треба мати все це на увазі при заміні маток. Коли у
вулику є стара матка, то її треба раніше звідти вилучити, а потім вже
давати бджолам іншу.
Як вже зазначалось, у сім’ї буває тільки одна матка, але іноді буває
й так, що бджоли, замінюючи стару матку на молоду, залишають на деякий
час і стару.
Під час роїння, після виходу першого рою з старою маткою, в гнізді
залишається багато маточників, перша молода матка не може заспокоїтись,
коли у вулику є ще маточники з матками в них. Вона бігає по стільниках і
вишукує маточники, щоб розгризти їх і забити в них маток. Але бджоли, що
мають нахил до роїння, не дають їй цього зробити. Вона тоді ще дужче
бігає по стільниках і пищить. Дозрілі вже матки, які сидять ще в
маточниках, чують ці звуки, також сердяться й відгукуються, ніби
квакають.
Це пасічники називають співанням маток.
Якщо бджоли не мають наміру роїтись, то вони знищують усіх маток, що
сидять у маточниках. Матки, які виплодились під час роїння, називаються
ройовими. Але часто буває так, що стара матка передчасно загинула, тоді
бджоли виводять собі матку на бджолиних личинках. Для цього вони
поширюють комірки одно-, триденних, а іноді й чотириденних личинок,
годують їх доброю їжею (молочком) і з них виводяться матки. Таких маток
називають свищевими. Ці останні, якщо вони вивелись з одно-, дводенних
личинок, як показав досвід, не гірші за ройових маток. На підставі цього
можна виводити маток весь час в період наявності в гніздах одно-,
дводенних бджолиних личинок, аби тільки були трутні.
Щодо оцінки маток на вдачу, то за найкращу треба вважати ту, яка
кладе багато яєць, по одному в кожну комірку, не робить пропусків і не
має нахилу класти багато незапліднених яєць. За холодної погоди та малої
сили сім’ї матки зменшують відкладання яєць.
Технологія отримання натурального меду. Хімічний склад, переробка і зберігання. Визначення натуральності і якості меду і продуктів бджільництва. Мед і продукти бджільництва в харчуванні людини, застосування з лікувальною і профілактичною метою в медицині и ветеринарії.
2-е вид., перероб. і доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: іл.
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук.
В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл.
У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки.
Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин;
Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду.
Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами,
збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи!
Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє.
Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих
і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному
зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш
розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після
узгодження з лікуючим лікарем.
2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.
Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові
продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами
бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл.
Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого
Владимира єпіскопа Почаївського.
Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині.
Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою,
пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в
косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.
Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником
для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства.
Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських
професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків.
Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно
технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція
бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар
і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх
профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва,
економіка і організація бджолярського господарства.
Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми
знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші
сформовані уявлення про життя
бджіл в зимовий період помилкові або потребують
перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні
способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних
витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх
розвиток.
Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН
України, 1994 рік.
Ройова пора — це найкращий час для виведення маток. Ми вже знаємо, що
матки є ройові та свищеві. Хоч ройові вважаються за найкращі, але й свищеві
не гірші, аби тільки вони були виведені в ройову пору. Якщо ми беремо
маточники від сім’ї, що готується до роїння, то треба брати найстарші з них,
більші за розміром і нічим не зіпсовані. Молодші ж маточники менш придатні,
бо бджоли могли мало давати личинкам корму.
Якщо пасічник береться сам виводити маток штучним способом, то мусить
це робити в найсприятливіший для цього час, тобто в пору роїння або
перед роїнням — всередині травня. Тоді сім’ї бувають сильні й молоді,
бджоли мають великі запаси молочка для того, щоб вигодувати як слід
маточних личинок. Вигодовувати маточних личинок треба в найбільш
продуктивних, сильних і здорових сім’ях.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии.
2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук.
В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл.
В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки.
Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ;
О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда.
Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями,
сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы!
Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье.
Книга посвящена описанию натуральных (нативных)
продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов,
народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых
распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с
лечащим врачом.
Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже
много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск,
маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а
также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью
укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным
средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского.
Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине.
Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом,
пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в
косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению
пчелоужалений.
Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством
для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства.
Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских
профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков.
Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально
технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция
пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь
и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их
профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства,
экономика и организация пчеловодного хозяйства.
Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы
знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши
сложившиеся представления о жизни
пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в
пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные
способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных
затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их
развитие.
Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН
Украины, 1994 год.
Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и
размножения и наиболее эффективных методах повышения их
медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии,
странах Западной Европы и США.
Предлагаемый материал
представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами
"ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия
содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном
итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства.
Технологическая схема
включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также
методику эффективного их использования.
Описаны
биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и
содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий
инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология
получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с
ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо
иллюстрирована.
Рассчитана на
работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям.
Поскольку в зонах Украины климатические условия различные,
работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны —
Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются
ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней
позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных
областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше.
Рассматриваются биология
пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по
использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных
культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и
разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной
основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его
специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика
продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также
способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами.
Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии
медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни
пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные
вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство".
Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда.
Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны.
Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г.
Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых
пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология
ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была
рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного
Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов
Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность
пасек - в 4 раза.