О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987
Технологія виробництва продуктів бджільництва
Бджолиний мед і віск — основна продукція бджільництва. Останнім часом значно збільшується виробництво додаткової продукції бджільництва — прополісу, маточного молочка, квіткового пилку, бджолиної отрути. Хоч вартість її становить лише близько 1 % вартості всієї продукції галузі, попит на неї дедалі зростає. У спеціалізованих господарствах і на пасіках окремих колгоспів і радгоспів збирають значну кількість маточного молочка і квіткового пилку, що становить основну частину товарної продукції цих господарств.
§ 1. Мед
Походження і класифікація меду.
Мед — цукриста речовина, вироблена в бджолиному гнізді з нектару або паді. До складу його входить близько 300 речовин і зольних елементів, але основу становлять прості цукри — фруктоза і глюкоза. Майже всі компоненти меду містить нектар рослин і лише деякі потрапляють в мед з організму бджіл у процесі переробки нектару.
Виготовлення меду — дуже складний і властивий тільки бджолиній сім'ї процес. Суть цього процесу полягає в збиранні й переробці нектару. Нектар виділяється спеціальними залозами рослин, що називаються нектарниками. З нектару бджоли виробляють нектарний, або квітковий, мед. Сировиною для вироблення падевого меду, який теж належить до натурального, є падь та медяна роса. В сучасному бджільництві добувають в основному нектарний мед. Чим більше медоносних рослин в зоні розміщення пасік і кращі умови для виділення та збирання нектару, тим більше виробляється меду в господарстві.
Нині основна продукція бджільництва — центрифуговий мед, який добувають із стільників відкачуванням на медогонках. Стільниковий мед виробляють на пасіках у незначних кількостях. Пресований, самостічний, топлений мед в сучасному бджільництві добувають надзвичайно рідко.
Мед дістає назву залежно від виду рослин, з яких зібрано нектар, наприклад, гречаний, соняшниковий, еспарцетовий, ріпаковий, конюшиновий, липовий, білоакацієвий, вересовий та ін. Такий мед належить до групи монофлорних сортів. Вони можуть містити домішки меду іншого походження. Так, соняшниковий мед інколи містить домішки люцернового, буркуновий — еспарцетового. Такі домішки в незначній кількості на сортність меду практично не впливають. Досить часто товарний мед є сумішшю, що походить з різних рослин, і його називають поліфлорним.
Мед іноді називають залежно від місцевостей або угідь, де його збирали. Широко відомі такі сорти, як далекосхідний, башкирський, карпатський, лучний, лісовий та ін. Розрізняють мед і за кольором, що зумовлюється його природними особливостями. За цією ознакою виділяють три групи сортів: світлі, помірно забарвлені й темні. Так, свіжий мед з білої акації водянисто-прозорий, із соняшника — золотисто-жовтий, з волошки польової — світлий із зеленуватим відтінком, з гречки — коричневий (нагадує колір міцної заварки чаю), з каштана їстівного — темно-коричневий. Більш корисним для організму людини визнано мед з групи темнозабарвлених. Такий мед містить більше мінеральних та інших речовин. Лише деякі сорти падевого меду через своєрідний присмак користуються меншим попитом.
|
|
|
|
|
Перетворення нектару в мед починається ще в організмі бджіл-збирачок. У процесі фізіологічної діяльності рослин і бджолиної сім'ї утворюється перенасичений розчин цукрів в суміші з іншими речовинами. Більшість з них утворюються у клітинах рослин, деякі в організмі бджіл, змішуються вони в процесі переробки. Розчин вуглеводів, мінеральних солей, ароматичних речовин з водою та іншими речовинами переноситься бджолами у воскові комірки стільників.
У сильних сім'ях під час взятку багато бджіл працює не тільки на збиранні та перенесенні нектару, а й на переробці його у вулику.
Виготовляючи мед, бджоли перетворюють нектар — випаровують воду, перемішують в стільниках та обробляють його ферментами. Внаслідок цього хімічний склад продукту змінюється — він стає легше засвоюваним, густим і придатним для тривалого зберігання. Разом з нектаром у медовий зобик бджіл-збирачок потрапляють виділення глоткових залоз — ферменти. Так, під впливом ферменту інвертази відбувається гідроліз (розщеплення) сахарози, що збільшує вміст у нектарі глюкози і фруктози. Бджоли-приймальниці одержують нектар від бджіл-збирачок, продовжуючи його обробку. Вони переносять солодкі краплини до комірок, але попередньо багато разів випускають їх із зобика на кінчик хоботка і вбирають назад, внаслідок чого нектар збагачується ферментами. Бджоли наповнюють комірки свіжим нектаром на 1/4—1/3 об'єму.
Дослідні дані Науково-дослідного інституту бджільництва свідчать, що основна маса води з нектару випаровується в перший же день. Так, з 60%-го цукрового сиропу протягом першої доби в гнізді випаровувалось 53,4 % води. На третій день вміст її зменшився на 27,3 %, п'ятий — 13,7, на сьомий — на 0,6 %. Густий корм бджоли переносять з нижніх комірок вгору, де протягом 5—6 діб він стає майже зрілим. Під час доброго взятку в гнізді треба мати достатню кількість стільників для «набризкування» нектару. Якщо в сім'ї мало бджіл або не вистачає місця для свіжого нектару, затримується збирання і дозрівання його, що значно зменшує медозбір. В гнізді із свіжим кормом бджоли посилюють вентиляцію. Цьому сприяють і заходи штучного вентилювання — використання вентиляційних сіток над гніздом, розширення льотків. Інтенсивність переробки нектару залежить також від кількості розплоду, породних та індивідуальних особливостей бджолиних сімей, секреторної діяльності залоз та інших факторів.
Зрілий мед бджоли запечатують у комірках восковими кришечками. За цією ознакою визначають його зрілість і строки відкачування. Незапечатаний мед не тільки має підвищену водність, а й містить більше нерозщепленої сахарози, що знижує його якість. Недозрілий мед швидко скисає, тому довго його зберігати не можна.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
|
В. Д. ЧЕРНИГОВ. Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год. |
|
|
Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год. |
|
|
Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год. |
|
|
Кузьмина К.А. Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год. |
|
|
Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год. |
|
|
Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год. |
|
|
ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г. |
|
|
Черкасова А.И. и др. Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год. |
|
|
Черкасова А.И. Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год. |
|
|
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год. |
|
|
В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год. |
|
|
В.П.Цебро. Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год. |
|
|
Кашковский В.Г. Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год. |
| Ви дивились сторінку - | Технологія виробництва продуктів бджільництва |
| Наступна сторінка | Хімічний склад меду |
| Попередня сторінка | Виробництво пакетів бджіл |
| Повернутися до початку сторінки | Технологія виробництва продуктів бджільництва |
