Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

Виробництво пакетів бджіл

Впровадження у виробництво пакетного бджільництва дає змогу збільшувати кількість бджолиних сімей, поліпшувати племінний склад бджіл на пасіках, запилювати сільськогосподарські культури, зокрема закритого грунту, більш повно використовувати медоносні ресурси.

У південних областях європейської частини СРСР є умови для нарощування з весни сильних бджолиних сімей. Від цих сімей можна формувати пакети бджіл і використовувати їх для виробництва товарного меду в північно-східних районах країни.

Для одержання ранніх пакетних сімей силу сімей треба нарощувати восени, зберігати її взимку, використовувати ранні весняні пилкові і нектарні взятки. Найкращі умови для нарощування сили сімей є в передгірних районах Кавказу, Карпат, на Поділлі. Бджолопакети, сформовані в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Львівській областях, перевозять літаками в Кемеровську, Новосибірську, Тюменську та інші області Західного Сибіру, забезпечуючи збір до 40 кг товарного меду на сім'ю, вирощену із завезених пакетів.

Пакетне бджільництво розвинене і в інших країнах, зокрема в США, Канаді.

В СРСР щороку виробляється 100 тис. пакетів, з них 40 тис. в Українській PCP.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

Виробництво пакетів організовують обласні контори бджільництва через своїх районних старших зоотехніків. Формують пакет із сім'ї, яка займає 12 вуличок та має 8 рамок розплоду.

Для виробництва пакетів найбільш придатна карпатська порода. Вона відзначається високою медопродуктивністю, швидкими темпами нарощування сили навесні і відбудови стільників, досить миролюбна.

Для спеціалізації пасік на виробництво бджолопакетів необхідна міцна кормова база, зокрема у весняний період. Бджіл треба наростити в березні — квітні з тим, щоб у травні з них сформувати пакети. Для додаткового нарощування бджіл сім'ї підгодовують у березні ще в зимівнику або на точку до першого весняного обльоту медоперговим тістом з розрахунку 1 кг на сім'ю. Навесні матковивідну пасіку розміщують у лісі, де є ранньовесняні нектароноси.

Кондиції бджолопакетів і бджолосімей, які бджолорозплідницькі господарства і пасіки готують до відправлення замовникам, мають відповідати ГОСТам на цю продукцію бджільництва.

Бджолині пакети формують від основних перезимованих бджолиних сімей і товарних відводків, сформованих у другій половині пасічного сезону на виведених молодих матках. Рано навесні їх підсилюють двома рамками з розплодом, відібраними від основних сімей.

Формуванням товарних відводків створюють додатковий резерв бджіл на пасіці. З кожного відводка можна сформувати безрозплідний, а потім і розплідний 4—6-рамковий бджолопакет. Формування бджолопакетів і підбір від них рамок з розплодом для підсилення товарних відводків ослаблює основні сім'ї. Проте при бджолорозплідницькому напрямі господарства ці заходи економічно виправдані.

При виробництві пакетів бджіл на період зимівлі створюють сильні сім'ї і великі запаси кормів. До складу кормів має входити перга, заготовлена  бджолами в період пилкового взятку, прилита медом і запечатана восковою кришечкою. Для цього пасіку підвозять до масивів пилконосів у ліси, до лісосмуг, у парки, на луки тощо.

Навесні організовують раннє виведення бджолиних маток. Для цього відбирають сильні сім'ї з великими запасами кормів і спочатку виводять у них трутнів. Як тільки з'явиться запечатаний трутневий розплід, починають виводити маток. Після осіменіння маток у нуклеусах формують бджоло-пакети (у дерев'яних ящиках).

Розміри ящиків-пакетів для пересилання бджіл поштою мають відповідати затвердженим стандартам: 4-рамкового — довжина в середині 472 мм, ширина 281, висота 450 мм; 6-рамкового — довжина, як і 4-рамкового, 472 мм, ширина — 360, висота — 450 мм. В обох ящиках роблять льоток розміром 50x8 мм. У торцевих стінках на всю товщину дошки пропилюють вентиляційні отвори або вирізують отвори у вигляді щілини 220 мм завдовжки і 75 мм завширшки. Для регулювання вентиляції на всю довжину щілини роблять фанерні шторки 120 мм завширшки. До торцевих стінок обох пакетів прибивають гребінці для верхніх плечиків рамок розміром отворів 26x11 мм, а для бічних — 22x16 мм. Пакет у середині вищий за рамки на 80 мм.

Стільникові пакети формують на 4 і 6 рамок (мал. 67). У 4-рамковий ставлять 2 рамки з розплодом різного віку, в 6-рамковий — 3 рамки. З боків ставлять 2 покривні стільники, а 6-рамковому добавляють ще один стільник. В крайні стільники наливають по 0,5 л води. Вимоги до стільникових бджолопакетів зазначено в табл. 22.

Мал. 67. Ящик-пакет стільниковий:

а — внутрішній вигляд; б — поздовжній розріз; в — поперечний розріз; 1 — бічна стінка; 2 — дно; 3 — вентиляційна решітка; 4 — нижня гребінка; 5 — верхня гребінка; 6 — кришка; 7 — штора; 8 — торцева стінка; 9 — льоток.

Таблиця 22.

Вимоги до стільникових бджолиних пакетів на 4 і 6 рамок

Безстільниковий пакет має розмір 430х250x155 мм. Дерев'яними роблять дві торцеві стінки з дощок 10 мм завтовшки, а верхню кришку і задню стінку — з фанери. Передню стінку закривають металевою сіткою з комірками 2x2,5 мм і дротом діаметром 1 мм. Сітку до бічних планок, верхнього і нижнього бруска прибивають гвіздками 20—25 мм завдовжки і 1—1,5 мм завтовшки за допомогою планок 10x6 мм по довжині стінок. Всередині пакету встановлюють риштування з брусків 12x12 мм розміром 400х33х20 мм (мал. 68).

Мал. 68. Ящик-пакет безстільниковий:

а — внутрішній вигляд; б — вигляд зверху;
1 — каркас; 2 — задня стінка; 3 — кліточка маткова; 4 — кришка; 5 — банка-годівниця; 6 — планка для закріплення сітки; 7 — передня стінка; 8 — отвір для кліточки з маткою; 9 — отвір для банки-годівниці; 10 — кришка для банки.

Для встановлення годівниці просвердлюють за допомогою фрези отвір діаметром 34x22 м. Отвір для банки і кліточки закривають фанерною закруткою розміром 120x130 мм. Спочатку її прибивають одним гвіздком, а після встановлення банки і вкладання в отвір кліточки — ще трьома гвіздками.

У безстільниковий пакет струшують бджіл масою 1,2 кг з однієї чи з двох-трьох бджолиних сімей і дають матку. Якщо бджіл натрусили з однієї сім'ї, то матку в кліточку брати не обов'язково, коли ж з кількох сімей, то її вміщують разом з 4—5 бджолами в кліточку Титова. Бджолам пакета дають корм у скляній банці — 0,5 або 1 л. Банку наповнюють цукровим сиропом концентрацією 2:1, закупорюють металевою кришкою за допомогою ключа. У кришці пробивають в центрі швейною голкою діаметром 1 —1,5 мм два отвори на відстані 10 мм один від одного. Під дією атмосферного тиску з банки повільно витікає сироп, який і споживають бджоли в дорозі до місця призначення.

Чотири ящики-пакети, заповнені бджолами, банками і кліточками з матками на час транспортування об'єднують у секцію за допомогою чотирьох планок розміром 105x25x40 мм. При цьому обидва крайні ящики ставлять сітками досередини — один проти другого на відстані 120 мм, а два середні — сітками до двох крайніх на відстані 60 мм один від другого. Збиті в секцію пакети зручно переносити, вантажити на автомобіль і транспортувати літаком. На час руху автомобіля секції встановлюють так, щоб банки стояли отворами догори, а після перевезення їх відразу обертають отворами вниз, щоб бджоли мали змогу живитися цукровим сиропом. Вимоги до безстільникового пакету бджіл наведено в табл. 23.

Таблиця 23.

Вимоги до безстільникового бджолиного пакету

Першу партію бджолопакетів формують на матках, виведених в минулому році, другу і наступні партії — на матках весняного виведення. Найкращі строки формування пакетів бджіл — друга половина травня — перша половина червня. З однієї сім'ї здебільшого формують один індивідуальний бджолопакет, а при наявності перезимованих маток — два пакети. Якщо бджіл з однієї сім'ї не вистачає, то їх додають з другої, стежачи, щоб у пакет не потрапила бджолина матка з основної сім'ї.

У виробництві стільникових та безстільникових пакетів є свої переваги й недоліки. Стільниковий пакет цінний тим, що на новому місці він за місяць-півтора розів'ється в нормальну бджолину сім'ю і зможе використати медозбір в цьому ж році. Однак при пересиланні разом із стільниками можливе поширення нозематозу та гнильцевих захворювань. На пасіках, де щорічно формують стільникові пакети, зменшується забезпеченість сімей стільниками, воском.

Виробництво безстільникових пакетів для пасіки-постачальника вигідніше, ніж виробництво стільникових. З бджолиних сімей відбирають бджіл, які в даному пасічницькому сезоні не братимуть участі у медозборі. Пакети в такому разі є додатковою продукцією пасіки. Тим часом замовнику треба мати 4—5 стільників на кожен пакет з тим, щоб з нього створити сім'ю або в разі приєднання до іншої сім'ї використати ці стільники для нагромадження запасів меду. Тому при замовленні пакетів виходять з можливостей господарства і певних завдань: збільшення кількості бджолиних сімей чи підвищення виробництва товарного меду.

Транспортування і використання пакетів бджіл.

Для збільшення виробництва меду та своєчасного запилення ентомофільних культур велике значення мають строки одержання пакетів господарством-замовником. Чим раніше їх одержано, тим більше часу залишається до головного медозбору та розвитку сімей із пакетів. Пізня постановка може бути виправдана в тому разі, якщо бджіл безстільникового пакету відразу використають на медозборі або на запиленні.

Пакети пересилають різними видами транспорту. На тисячі кілометрів, наприклад, із Закарпаття в Сибір, пакети перевозять лише літаками. До аеропорту їх підвозять автомобілями. Перед транспортуванням треба ще раз ретельно перевірити кріплення ящика, банки з кормом, кліточки з маткою, дротяної решітки до корпусу ящика. Після закриття ящика перед навантаженням секції на автомобіль не можна користуватись димом, бо в цих умовах він надзвичайно хвилює бджіл і може бути причиною запарювання їх. В таких випадках краще користуватись водою, збризкуючи нею пакет з пульверизатора. Треба також мати тканину, щоб нею можна було загорнути пакет, якщо з нього почнуть вилазити бджоли, та брезент, яким би можна було вкрити пакети на випадок дощу.

Залізницею пакети перевозять як поштові посилки і в окремому вагоні. У вагон входить кілька сотень пакетів, їх треба розмістити на полицях і відповідно закріпити, щоб у дорозі при різких зупинках вони не падали і не пошкоджувались. Якщо хоч з одного пакета вилізуть бджоли, то це утруднить дальше транспортування їх.

Товарні відводки і бджолині сім'ї з віддалених пасік звозять на окремі точки поблизу автомобільних шляхів, залізничних станцій та аеропортів з дальніми рейсами. Перед тим як відібрати бджіл у пакети після несприятливої для льоту погоди, треба, щоб вони облітались. В такому разі бджоли спокійно поводитимуться при транспортуванні автомобілями й літаками.

На відстань до 500—700 км, наприклад з Івано-Франківської області в Харківську, бджолопакети перевозять автомобілями, відповідно пов'язавши пакети. Перевозити треба уночі, бо в теплу погоду вдень пакети можуть запаритись.

В районах з багатою кормовою базою безстільникові пакети використовують для збільшення виробництва меду. Пакети, що прибули, розпаковують, розносять до вуликів і ставлять у вулики з тим, щоб бджоли самі перейшли на стільник. Адже якщо висипати бджіл з пакету, вони можуть злетіти і привитись на дереві. Із стільникового пакету стільники разом з бджолами переставляють у підготовлений вулик, ставлять вставну дошку й утеплюють. Бджоли не залишають розплоду, а тому льоту бджіл з цих пакетів не буває. По можливості пакети підсилюють розплодом з інших сімей і використовують, як і звичайні сім'ї.

Перед головним медозбором, щоб одержати більше товарного меду, в бджолосім'ях, які виросли із закуплених бджолопакетів, обмежують відкладання матками яєць. Для цього використовують роздільні решітки. Кращою є решітка з дроту. Користуються також ізоляторами, які роблять у вигляді ящика на 3—4 стільники. Відкладання яєць маткою обмежують і постановкою стільника, заповненого медом, поряд з рамкою з розплодом, але цей спосіб не завжди надійний.

Після закінчення продуктивного взятку, щоб збільшити товарний вихід меду і якщо зимівля всіх сімей економічно невигідна, пакетні сім'ї ліквідовують. При цьому з вуликів відбирають всі стільники з медом і відкачують його на медогонках. Бджіл при цьому використовують для добування бджолиної отрути або приєднують до тих сімей, які залишають зимувати.

Пакетну сім'ю можна залишити без матки, в такому разі вона закладе маточники, з яких добувають маточне молочко. Після цього кілька сімей об'єднують в одну для зимівлі або бджіл закурюють сірчистим газом. Для цього грудки сірки кладуть в емальовану каструлю і розтоплюють на вогні. В розчин сірки занурюють смужки паперу 30—40 см завдовжки і 4—5 см завширшки. За кілька хвилин папір просякає розчином сірки. Папір виймають, висушують на повітрі і зберігають у закритій посудині. Щоб закурити бджіл однієї сім'ї, під рамками спалюють одну таку смужку паперу. Вулики і стільники, що звільнились від бджіл, очищають від прополісу, наростів воску і дезинфікують. Вулики зберігають у сховищах або під навісом, а стільники — в спеціальних приміщеннях або в кімнатах, виділених для них в пасічних будинках. До осені стільники два-три рази з інтервалом в 10—12 днів обкурюють сірчистим газом, як це зазначено у відповідній інструкції.

Бджолопакети вивозять з господарства-постачальника тільки при наявності спеціального посвідчення № 1, яке видає ветеринарна служба після детального обстеження сімей на предмет виявлення американського, європейського гнильців, мішечкуватого розплоду, вароатозу, браульозу тощо.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел