О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987
Методи розведення у бджільництві
У бджільництві застосовують чистопородне розведення і промислове схрещування окремих порід і ліній однієї породи.
При чистопородному розведенні провадять селекційну роботу з окремими породами бджіл методами масової та індивідуальної селекції з перевіркою маток за потомством. Промислове схрещування використовують для підвищення продуктивності бджільництва виведенням міжпородних і міжлінійних бджіл-помісей. Оскільки при використанні міжлінійних помісей не відбувається розщеплення ознак у другому і наступних поколіннях, воно більш перспективне. Промислове схрещування використовує результати селекції, але не має нічого спільного з племінною роботою, яка базується на доборі й підборі.
Чистопородне розведення.
За цим методом розводять у чистоті районовані породи, популяції, підгрупи і окремі селекційні лінії бджіл. У районах, де застосовують чистопородне розведення, на племінних пасіках помісних бджіл не використовують.
З районованих в СРСР порід бджіл (середньоросійська, українська степова, карпатська, сіра гірська кавказька, жовта долинна кавказька, крайнська та італійська) найбільш універсальною за корисними ознаками виявилась карпатська порода.
Випробування, проведені кафедрою бджільництва Московської сільськогосподарської академії ім. К.А.Тімірязєва (ТСГА), показали, що карпатська порода є перспективною для значних територій, зокрема Нечорноземної зони, Західного Сибіру та в інших місцевостях, де потрібні зимостійкі і продуктивні бджоли.
Створення великих бджолорозплідницьких господарств, виділення племінних пасік у міжгосподарських бджолопідприємствах і на фермах сприяє швидкому розмноженню племінного матеріалу, що значно підвищує продуктивність бджільництва.
Якщо на пасіці розводять помісних бджіл або порода низькопродуктивна і не відповідає районованій, то її замінюють іншою. Для цього на пасіку виписують маток 2—3 неспоріднених ліній відповідно до кількості сімей в господарстві.
Якщо такої можливості немає, то завозять не менш ніж 5—10 бджолиних сімей, відводків або бджолопакетів потрібної породи і від них виводять маток. Завозити сім'ї доцільніше, бо в перший же рік вони створюють племінне ядро пасіки. Виведенням неплідних маток і трутнів у неспоріднених сім'ях одержують чистопорідних маток для решти сімей пасіки.
Наступного року маток виводять у сім'ях другої лінії, не спорідненої з першою. Матки, виведені в другій сім'ї, спаровуватимуться з трутнями, вирощеними в сім'ях з матками першої лінії.
Двократна заміна маток ефективна при ізоляції матковивідної пасіки або групи бджолиних сімей на відстань 5—6 км від інших пасік. Необхідно також насичувати місцевість біля пасіки трутнями, виведеними в 5—10 сім'ях неспоріднених ліній. Практикується також затримання вильоту маток і трутнів у вуликах до 15—16 год, коли трутні з інших сімей майже не літають.
У сім'ях, де не планується виведення трутнів, здійснюють всі можливі заходи.
Завезенням на пасіку маток неспоріднених ліній через кожні 2—3 роки запобігають інбридінгу, при якому споріднене розведення призводить до виродження бджіл, втрати ними стійкості проти захворювань і зниження продуктивності.
Заміну породи місцевою районованою необхідно провадити на пасіках, де з'явилось захворювання на гнильці або нозематоз. Бджоли стійкої проти хвороби лінії прискорюють оздоровлення пасіки.
Так, завезенням бджолиних сімей української породи з радгоспу «Більшовик» в радгосп ім. Петровського Вінницької області вдалося за один пасічний сезон оздоровити пасіку від європейського гнильцю і нозематозу. Завезені сім'ї розмістили на окремому точку за 2 км від основної пасіки. Від них вивели маток для всіх сімей пасіки і сформували 30 нових сімей, якими замінили вибракувані. Завдяки цьому в наступні роки одержали по 40—50 кг валового меду на сім'ю.
|
|
|
|
|
Промислове схрещування.
Розрізняють такі види схрещування: ввідне (прилиття крові), відтворне, перемінне. Кожне з них застосовують залежно від стану бджолиних сімей і завдань галузі.
Для підвищення продуктивності бджільництва використовують явище гетерозису — підвищення продуктивності помісних бджіл у першому і частково у другому поколінні бджолиних маток. Продуктивність бджіл підвищується лише протягом 3—4 років, після чого вона стає нижчою, ніж була у бджолиних сімей, яких використовували для одержання бджіл-помісей. Внаслідок тривалого спорідненого розведення може настати інбридна депресія — зниження життєвості, продуктивності і розмножувальної здатності бджолиних сімей.
Для виведення помісних маток ефективніше використовувати не породи, а селекційні лінії маток певних порід.
Планом породного районування для одержання помісних бджіл передбачено розведення в кожному районі (крім районів чистопородного розведення їх) 2 порід бджіл — місцевої і завізної.
Для підтримання високої продуктивності сімей в майбутньому через кожні 2—3 роки на пасіку завозять маток відповідної породи, лінії, але не споріднених з тими, яких уже використовують на пасіці. При цьому провадять перемінне схрещування. У перший рік маток виводять в сім'ях однієї, а трутнів — іншої лінії, а на другий рік — навпаки. Крім міжпородних помісей високою продуктивністю відзначаються і міжлінійні помісі однієї і тієї самої породи або популяції. Ще вищу продуктивність мають сім'ї з потрійними помісями, такі, в яких спаровують 3 породи,— матку однієї, а трутнів двох інших порід, наприклад, матку української степової, а трутнів — карпатської породи і мегрельської популяцій сірої гірської кавказької породи.
У практичній роботі велике значення мають комбінації різних порід, яких використовують для одержання помісних бджіл. Комбінації порід для помісного розведення визначають, виходячи з відповідності порід певному типу взятку і клімату. Якщо, наприклад, в одному з районів Лісостепу є взяток з лісових нектароносів і червоної конюшини, то кращою комбінацією є матка карпатської і трутні сірої гірської кавказької породи. Якщо є ще й посіви гречки, то матка має бути української степової породи, а трутні — карпатської і кавказької порід.
Насінники червоної конюшини ефективніше запилюються мегрельськими бджолами, люцерни — «люцерновими» бджолами селекції Української дослідної станції бджільництва, сади і ягідники — гірськими породами бджіл (кавказькі й карпатські), огірки в теплицях добре запилюються карпатськими бджолами. Слабкі продуктивні взятки краще використовують бджоли мегрельської популяції.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
|
В. Д. ЧЕРНИГОВ. Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год. |
|
|
Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год. |
|
|
Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год. |
|
|
Кузьмина К.А. Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год. |
|
|
Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год. |
|
|
Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год. |
|
|
ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г. |
|
|
Черкасова А.И. и др. Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год. |
|
|
Черкасова А.И. Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год. |
|
|
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год. |
|
|
В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год. |
|
|
В.П.Цебро. Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год. |
|
|
Кашковский В.Г. Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год. |
| Ви дивились сторінку - | Методи розведення у бджільництві |
| Наступна сторінка | Селекція бджіл |
| Попередня сторінка | Породи бджіл і використання їх |
| Повернутися до початку сторінки | Методи розведення у бджільництві |
