За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

Для підвищення продуктивності бджільництва, праці, ефективності запилення ентомофільних культур та зниження собівартості продукції важливе значення мають спеціалізація і концентрація.

Різноманітні природні умови нашої країни зумовили широкі можливості для розвитку бджільництва. У лісовій, гірській зонах є великі масиви дикоростучих медоносних рослин, що мають значний потенціальний нектарозапас. Навіть при порівняно невеликій технічній оснащеності пасік в даних районах одержують найвищі медозбори — по 100 кг і більше меду від кожної бджолиної сім'ї. Проте при цьому використовують лише незначну частину наявних природних ресурсів.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

У низинних і передгірних районах Середньої Азії і Кавказу знаходяться масиви дикоростучих дерев і кущів, трав'янистих медоносів, а також значні площі плодових насаджень, що забезпечують ранній незначний, але тривалий медозбір. Ці райони не можуть бути джерелом високих медозборів, але дають можливість наростити значну кількість бджіл, одержати матки і пакетні сім'ї в квітні — травні. Цьому ж сприяє рання весна і достатня кількість сонячних днів.

Залежно від природно-кліматичних умов бджільництво може мати різний напрям. В одних випадках пасіки утримують в основному для одержання меду, в інших — для запилення сільськогосподарських культур і виробництва продуктів бджільництва, розмноження бджолиних сімей й одержання маток для реалізації. В господарствах, що займаються виробництвом овочів у закритому грунті, бджіл використовують винятково для запилення.

Пасіки медово-товарного напряму організують з метою виробництва меду та іншої продукції бджільництва в районах з великою кількістю дикоростучих медоносних рослин. Це райони Далекого Сходу, Уралу, Сибіру, Казахстану та ін. В господарствах, що вирощують ентомофільні сільськогосподарські, плодові, ягідні й інші культури, багаторічні трави, створюють пасіки запилювально-медового напряму. Бджіл на них використовують для запилення і виробництва меду, який збирають в основному з вирощуваних культур. Вартість продукції, що додатково одержують в результаті бджолозапилення, звичайно значно перевищує вартість продукції цих пасік. Запилювально-медовий напрям мають більшість господарств Середньої Азії, України, Північного Кавказу, Центрально-Чорноземної зони, Поволжя і деяких інших районів країни.

Пасіки запилювального напряму створюють в господарствах, що займаються виробництвом овочів у закритому грунті — в районах Крайньої Півночі та приміських зонах великих міст і промислових центрів.

Для виробництва бджолиних сімей і маток організовують бджолорозплідницькі пасіки, які поширені на Україні, в Молдавії, Закавказзі, Середній Азії, на Північному Кавказі і в деяких інших районах, що мають сприятливі умови для одержання нових сімей бджіл і бджолиних маток в найбільш ранні строки. В останні роки у зв'язку з великим попитом на бджолині сім'ї і маток їх виробництвом почали займатись багато господарств північних районів, одержуючи від їх реалізації значні прибутки.

Пасіки комбінованого напряму створюють для виробництва декількох видів продукції бджільництва, вирощування маток, сімей для продажу і запилення ентомофільних сільськогосподарських культур.

Крім зональної спеціалізації, може бути також і внутрішньогосподарська, при якій пасіки відділків і бригад об'єднано в одну бджолоферму (цех). При такій спеціалізації досягають більш раціонального використання бджолосімей для виробництва меду й планомірного запилення ентомофільних культур. У разі необхідності передбачають виділення окремих пасік для виведення маток і формування нових сімей, одержання маточного молочка, квіткового пилку або запилення спеціальних сільськогосподарських культур (наприклад, закритого грунту). Для забезпечення інших пасік племінним матеріалом дуже важливо створювати також спеціалізовані пасіки по веденню поглибленої племінної роботи з перевіркою маток за якістю потомства.

Учебник пчеловода

Спеціалізація бджільництва тісно пов'язана з концентрацією виробництва. Як показує досвід, в сильні господарства доцільно передавати дрібні пасіки сусідніх господарств, що не мають умов для підвищення рентабельності.

Концентрація бджільництва — важливий резерв підвищення продуктивності пасік, праці пасічників, рентабельності господарств, зниження собівартості і підвищення якості продукції бджільництва. Високоефективне виробництво меду та інших продуктів бджільництва можливе лише при концентрації галузі. Про це свідчить досвід великих бджолорадгоспів нашої країни, а також практика зарубіжних країн з розвинутим бджільництвом.

Теоретичною основою концентрації є дія економічного закону переваги великого виробництва над дрібним.

лі обов'язково одним УАЗ-452Д). Вони можуть мати 1— 2 підсобних цехи, які працюють в основному в зимовий період (виготовляють пасти, переробляють воскосировину, ремонтують вулики).

Пасічницькі підприємства запроваджують на пасіках повний господарський розрахунок.

На Україні, де зосереджено значну кількість міжгосподарських пасічницьких підприємств, більшість їх багатогалузеві. Крім бджільництва, це лісівництво, рибництво та ін. Доведено, що на підприємствах, де, крім бджільництва, є й інші галузі, виробництво ведуть не так інтенсивно, ніж в тих, які є лише пасічними. Наявність галузей з більш-менш стабільними грошовими надходженнями стримує розвиток бджільництва, а на одногалузевих підприємствах більша залежність від природних факторів стимулює пошук резервів підвищення рівня виробництва, нових джерел грошових надходжень, а також; продуктивності бджолиних сімей.

Міжгосподарські пасічницькі підприємства слід створювати тільки для виробництва продукції бджільництва і запилення ентомофільних сільськогосподарських культур. Залежно від потреби в бджолах для запилення і наявності кормової бази розмір їх повинен бути від 2 до 4 тис. бджолиних сімей.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел


Учебник пчеловода Литература по пчеловодству

	В. Д. ЧЕРНИГОВ. МЁД Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.

	X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

	В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусный лекарь Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

	Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

	КОРЖ В.Н. Здоровье дарит нам пчела Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

	Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

	Кузьмина К.А. Лечение пчелиным мёдом и ядом Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

	Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

	Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

	Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

	Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год.

	ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

	Черкасова А.И. и др. Пчеловодство Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год.

	Черкасова А.И. Календарь пасечника Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год.

	Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год.

	В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год.

	В.П.Цебро. День за днем на пасеке Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год.

	Кашковский В.Г. Уход за пчелами в Сибири Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.