За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

Бджолине обніжжя — пилок з тичинок рослин, зібраний бджолами, до якого вони додають нектар, секрет слинних залоз й формують у грудочки (обніжки) діаметром 2—3 мм, які вони приносять до вулика в корзинках на задніх ніжках. Частина їх потрапляє в бджолине гніздо, складається бджолами в комірках, ущільнюється, консервується медом (в результаті чого одержують пергу) і використовується бджолами, 30—40 % пилку (обніжжя) може забирати людина за допомогою пилковловлювачів і використовувати для своїх потреб в різних галузях народного господарства. Часткове відбирання бджолиного обніжжя не впливає на медопродуктивність, розвиток бджолиних сімей, якість вирощуваного розплоду.

Квітковий пилок — це чоловічі статеві клітини квітучих рослин, які утворюються в розширеній частині тичинок (в пиляках квітки). У більшої частини рослин пилок складається з окремих одноклітинних пилякових зерен, невидимих неозброєним оком. За зовнішнім виглядом квітковий пилок нагадує порошок жовтого, оранжевого, коричневого, білого, зеленкуватого, темно-червоного, чорного кольорів.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Пилкова продуктивність різних видів рослин неоднакова. Так, у еспарцету вона становить 27,3—74,7 кг/га, гречки — 50,1—70,2, люцерни синьої — 78,1—323,8, конюшини червоної — 21,5—33,9, ріпака озимого — 90,9—129,7 кг/га.

На Україні є великі можливості щодо збору квіткового пилку. Соняшник, гречка, еспарцет можуть повністю задовольнити потреби бджільництва республіки у пилку і ще дати десятки тонн (у вигляді бджолиного обніжжя) для різних галузей народного господарства.

Фізико-хімічний склад та властивості бджолиного обніжжя залежать від багатьох факторів, в тому числі від виду рослин, особливостей обробки його бджолами, строків і способів зберігання, промислової переробки тощо. В них знайдено до ЗО вуглеводів, альбуміни, глобуліни, 45 ферментів, 32 амінокислоти, в тому числі всі незамінні, жири, насичені й ненасичені жирні кислоти, каратиноїди, антоціани і антоціаніди, флавоноли, оксифлавоноли, флаванони, 17 вітамінів, 36 зольних елементів, ароматичні, барвні та інші речовини — всього близько 250 сполук та зольних елементів.

Води у щойно зібраному бджолами пилку 40—55 %, у повітряносухому — від 8 до 35%, в середньому—18—25 %.

За даними В.Г.Чудакова (1979), на частку вуглеводів в пилку припадає в середньому 49%, сирого жиру — 6—8, органічних карбонових і оксикарбонових кислот — 0,93, зольних елементів — З—4 %, каратиноїдів — 8—18 000 мкг/г. З найбільш важливих амінокислот, що містяться в квітковому пилку, є валін (6,2 %), гліцин (5), глютамінова та аспарагінова кислоти (по 9), ізолейцин (5,3), лейцин (6,9), лізин (6), метіонін (6,2), пролін (2—18), треонін (4,1), триптофан (1,2), фенілаланін (3,7 %).

Хімічний склад квіткового пилку остаточно ще не визначено.

В таблиці 15 наведено фізико-хімічні показники бджолиного обніжжя, одержаних на Україні.

Таблиця 15.

Фізико-хімічні показники бджолиного обніжжя

Рослина	Вміст води, %	Білок, %	Вуглеводи, %	Жири, %	Мінеральні речовини, %	Активність каталази, мл 0,01 н. розчину гіпосульфіту	Активність інвертази, мг сахарози	Вітамін С, мг% на 100 г	Вітамін В₁, мкг/г	Вітамін В₂, мкг/г
Еспацерт	17,8	29,4	49,3	13,0	2,9	57,5	1366,2	21,9	0,7	4,6
Гречка	17,4	17,9	48,1	13,5	3,1	41,9	3986,0	16,2	0,8	4,9
Соняшник	20,4	19,6	51,5	12,9	2,8	50,6	6811,0	20,0	0,6	4,3
Конюшина	8,5	25,3	31,1	5,8	3,4	53,6	3643,1	37,1	0,9	5,1
Кульбаба	14,8	14,0	47,6	13,4	4,1	41,8	2535,0	29,2	0,5	4
Груша	15,7	17,4	49,9	2,5	3,9	39,1	2263,0	28,8	0,6	4,7
Свиріпа	17,0	19,6	53,0	10,1	3,8	45,7	2338,9	75,7	0,7	5,4
Сосна	16,9	4,3	51,6	9,6	3,2	16,7	840,0	22,9	0,7	5,0
Верба	8,2	24,8	50,5	4,7	3,0	43,7	1432,4	32,9	0,9	5,0
Клен американський	8,3	21,6	40,1	4,9	3,1	44,5	3118,1	36,9	0,9	4,7
Яблуня	11,1	30,9	36,0	13,4	3,6	12,6	1508,0	37,9	0,6	4,8
Лох сріблястий	9,7	34,9	35,1	10,6	3,1	39,0	2051,4	22,7	0,6	5,0
Сон-трава	10,3	21,2	39,0	10,5	3,0	21,1	892,4	51,3	0,5	4,3

Принесене й складене в комірки бджолине обніжжя є для бджіл джерелом білків, жирів, вітамінів і мінеральних речовин.

Сильна бджолина сім'я вирощує за сезон до 200 тис. бджіл і використовує при цьому 20—30 кг пилку. При нестачі пилку виведення бджіл, утворення і виділення маточного молочка припиняються. Бджоли швидко виснажуються й можуть загинути. При відсутності перги восковидільні залози у бджіл, майже не функціонують.

Ряд цінних корисних властивостей бджолиного обніжжя зумовлює їх застосування у бджільництві, ветеринарії, харчовій промисловості. Завдяки лікувальним властивостям обніжжя застосовують у медицині для лікування злоякісної анемії, гастриту, коліту, гіпертонічної хвороби, неврозів, подагри, порушень діяльності ендокринної системи тощо.

Використання пилковловлювачів для збору бджолиного обніжжя. Для збору і заготівлі бджолиного обніжжя використовують пилковловлювачі різних конструкцій. Вони можуть бути начіпними або вмонтованими всередині вулика. Основними їх деталями є пилковідбираюча решітка, приймальник або лоток для збору бджолиного обніжжя. Решітка може бути металевою чи пластмасовою. Краї її отворів повинні бути відполірованими, діаметром 4,9— 5,0 мм. Зручні для робочих бджіл решітки з поличками з внутрішнього боку.

Приймач для збору обніжжя виготовляють з дерева, знизу або збоку обладнують металеву лужену або капронову сітку з отворами 1x1 мм. Він повинен вміщувати 0,5—0,6 кг сирого обніжжя. Найбільш досконалими є пилковловлювачі, виготовлені в Латвійській PCP.

Пилковловлювач навішують на передню стінку вулик і так, щоб він обхоплював повністю відкритий верхній льоток. Решітка повинна підходити під льотковий отвір. Це дає можливість бджолам вільно проходити в обох напрямках. Для запобігання блуканню бджіл під час збору обніжжя пилковловлювачі бажано прикріпляти на всі вулики, що стоять поруч.

Протягом перших 3—5 днів у прикріпленому до вулика пилковловлювачі решітку тримають піднятою (бджоли проходять вільно з обніжжям). Для цього її відсувають або фіксують у верхньому положенні. Після підготовчого періоду решітку вмикають на весь період збору обніжжя, виводячи з робочого стану у дощову погоду, при головному медозборі, в період застосування отрутохімікатів для боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур.

Бджолині сім'ї швидко звикають до збору бджолиного обніжжя, якщо пилковловлювачі навішені на всі вулики точка. Винятком можуть бути лише слабкі та безматочні сім'ї.

Для збору обніжжя використовують сухі та чисті пилковловлювачі. В кінці роботи їх чистять, сушать і складають у ящики, вулики або складські приміщення.

Строки збору бджолиного обніжжя. Заготовляти його найкраще у весняно-літній період, під час масового цвітіння рослин. В окремих випадках можуть бути використані й інші строки. Це насамперед залежить від видового складу квітучих рослин, сили сімей, запасів перги в гніздах. Починають збирати пилок під час цвітіння верби, кленів, весняного лісового різнотрав'я, плодових і ягідних культур. Бджоли дружно збирають його також з еспарцету, конюшини, соняшника, кукурудзи, гречки, озимого ріпака та інших рослин. Під час цвітіння цих та інших рослин проводять основну заготівлю обніжжя. Не рекомендується збирати його у другій половині літа. В цей час пилку в природі мало, і він необхідний для нарощування сімей на зиму.

Зооветеринарні вимоги до бджолиних сімей, що збирають квіткове обніжжя. На початку промислового збору пилку бджолині сім'ї повинні бути здоровими, мати силу не менше 8—9 вуличок, плідну матку, 5—6 кг корму, різновіковий розплід та 1—2 рамки перги.

Сім'ї, що беруть участь у збиранні квіткового пилку, добре доглядають. Вони повинні знаходитися в місцевості, благополучній щодо епізоотичних захворювань сільськогосподарських тварин (ящур, сибірка та ін.) і заразних захворювань бджіл.

Учебник пчеловода

Збір, зберігання, фасування бджолиного обніжжя. Бджолине обніжжя належить до продуктів, що швидко псуються, тому його необхідно своєчасно просушити або законсервувати. У зв'язку з цим обніжжя з лотків виймають кожний день, відразу ж висушують. Для цього його розстилають тонким шаром на стелажах сушарні — дерев'яного каркаса, обтягнутого марлею. В разі відсутності сушилки його розміщують тонким шаром на папері в будь-якому сухому й чистому приміщенні з протягом, куди не проникають бджоли, оси, мухи, миші. У всіх випадках висушування обніжжя на пасіці слід запобігати дії на них сонячних променів та пошкодженню шкідниками.

На бджільницьких підприємствах обніжжя сушать у сушильних шафах різної конструкції при температурі не вище 40 °С.

Незалежно від виду сушки бджолине обніжжя відповідно до технічних умов повинно мати не більше 10 % масової частки води, 0,1 механічних домішок (частини тіла бджіл, вуликове сміття), не повинно бути ураженими міллю та іншими шкідниками. Не дозволяється сушити та консервувати обніжжя, змочене дощем, збирати його під час цвітіння отруйних рослин (чемериця, жовтець та ін.), а також обробки пестицидами сільськогосподарських культур, що розміщені в радіусі 5 км від пасік. Збирають бджолине обніжжя лише через 10 днів після закінчення застосування пестицидів.

Свіже обніжжя можна консервувати медом, цукром-піском або пудрою з розрахунку на одну вагову частину обніжжя одну або дві частини консерванта. Перед цим його слід ретельно розтерти.

Після переробки обніжжя герметично пакують у будь-яку тару, що придатна для харчових продуктів. Фасують його масою нетто від 0,5 до 50 кг. При цьому допускають відхилення ±0,1 %. Тара для обніжжя повинна бути чистою, міцною і без сторонніх запахів. Зберігають його при можливо низьких плюсових температурах, але запобігають приморожуванню.

Використання бджолиного обніжжя на пасіках. Сушене або консервоване обніжжя використовують для підгодівлі бджолиних сімей при нестачі або відсутності перги. Кількість їх, що необхідна для нормального розвитку бджолиної сім'ї, залежить від її сили, а також наявності розплоду. Сушене обніжжя насипають у порожній стільник, збризкують цукровим сиропом в концентрації 1 : 1 і розміщують на краю гнізда, його можна також змочити цукровим снопом, ретельно розмішати і довести цукром-піском або пудрою до тістоподібної маси, яку поміщають у пергаментний або целофановий пакунок і розкладають над гніздами: на верхні бруски рамок. З нижнього боку пакунків роблять отвори для доступу бджіл.

Консервоване обніжжя тістоподібної консистенції згодовують так, як і сушене. У міру витрачання бджолиною сім'єю обніжжя даванку його повторюють.

Бджолине обніжжя, яке одержують на пасіках республіки, використовують також для виготовлення вуглеводно-білкової пасти, що містить їх 2 % основної маси. Згодовують пасту у весняно-осінній період для нарощування сімей бджіл. Виготовляють її на Галицькому воско-вощинному заводі за технологією, розробленою Українською дослідною станцією бджільництва, якою встановлено, що для виготовлення пасти оптимальною є 2%-на доза обніжжя до взятої вихідної маси цукру. Більша або менша доза обніжжя не дає бажаних результатів.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел


Учебник пчеловода Литература по пчеловодству

	В. Д. ЧЕРНИГОВ. МЁД Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.

	X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

	В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусный лекарь Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

	Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

	КОРЖ В.Н. Здоровье дарит нам пчела Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

	Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

	Кузьмина К.А. Лечение пчелиным мёдом и ядом Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

	Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

	Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

	Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

	Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год.

	ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

	Черкасова А.И. и др. Пчеловодство Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год.

	Черкасова А.И. Календарь пасечника Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год.

	Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год.

	В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год.

	В.П.Цебро. День за днем на пасеке Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год.

	Кашковский В.Г. Уход за пчелами в Сибири Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.