Складання гнізд

Впорядкування бджолиних гнізд та кормових запасів на зиму.

Восени пасічник під час роботи в вулику порушує обсяг гнізда, порядок розміщення в ньому рамок з кормами та розплодом і тим перешкоджає бджолам відповідно впорядковувати його до зими. Внаслідок невпорядкованих як слід бджолиних гнізд бувають випадки часткової загибелі бджіл восени і цілих сімей взимку.

Бджоли забирають некритий мед з крайніх у гнізді стільників і заповнюють ним до необхідної їм норми ма-ломедні стільники в центрі гнізда, з яких вивелись останні молоді бджоли.

Якщо бджоли не заберуть некритого меду із стільників, не покритих клубом взимку, то цей мед насичується вологою, закисає й тече на дно вулика.

Коли пасічник не тільки не перешкоджає, але й допомагає бджолам забирати з країв гнізда некритий мед і переносити його в центр гнізда, то вони цю роботу закінчують своєчасно.

Якщо ж пасічник перешкоджає бджолам в цьому зайвими порушеннями порядку рамок в гніздах і тримає надто широкі гнізда, що не відповідають обсягу сили сім’ї, то робота з перенесенням ними меду з крайніх стільників до центральних затягується до похолодань. Внаслідок цього за раптових похолодань групи бджіл, що забирають з крайніх стільників некритий мед, холонуть і, якщо холод триває довго, гинуть.

Найбільшої ж шкоди бджоли зазнають в невпорядкованих гніздах взимку. Коли в гнізді багато рамок і мало в них меду, то бджоли, споживши корм в стільниках, на яких розмістились ще восени, у холодному зимівнику, або коли вони зимують надворі, не можуть перелізти на інші стільники з медом і гинуть з голоду.

При розміщенні клубу бджіл в центрі гнізда бджоли ідуть на мед в один бік і, споживши його там, гинуть з голоду, бо не в силі перелізти в протилежний кінець гнізда на мед.

Отже, важливо, щоб обсяг бджолиного гнізда на зиму відповідав силі сім’ї і щоб корму вистачило в кожній рамці бджолам, що сидять на ній, на всю зиму.

Всі запаси кормів повинні бути так розміщені в стільниках та в цілому в гнізді, щоб сім’я зібралася у найбільш відповідному місці клубом і без перешкод рухалась взимку на мед.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

Визначення обсягу гнізда бджолам на зиму.

Вперше визначають обсяг гнізда після припинення головного взятку під час осінньої ревізії, а вдруге — після виходу з стільників останніх молодих бджіл.

Визначають силу сім’ї та обсяг гнізда на початку серпня. Роблять це ранком після холодної ночі так: обережно знімають дах, відкривають гніздо й обліковують кількість рамок, що на них сидять бджоли, й записують їх кількість в журнал пасіки за номером тієї сім’ї, яку оглянули. Після цього вулик закривають і переходять до іншої сім’ї.

Закінчивши цю роботу по всій пасіці, скорочують гнізда, залишаючи в них стільки рамок, скільки їх покривають бджоли.

Вилучають з вуликів в першу чергу порожні, безмедні стільники, з трутневими комірками й ті, що в них потроху меду та з молодими стільниками. В вулику залишають рамки з розплодом, одну коло них порожню для розплоду й решту рамок з медом.

Рамки з невеликою кількістю меду, що їх вилучено з вуликів як зайві, переставляють за вставну дошку й розкривають в них мед, зрізавши покришечки. Бджоли забирають з них мед і переносять в гніздо. Завдяки цьому та природним або штучним осіннім взяткам матки відкладають більше яєць, з яких і нарощуються молоді бджоли на зиму.

Після закінчення нарощування бджіл, коли з стільників вийдуть останні молоді бджоли, сила сімей, незважаючи на нарощування, зменшується на 30% за рахунок загибелі старих бджіл. Тому в цей час вдруге визначають силу сімей, встановлюють для них обсяг гнізд і після цього відповідно їх скорочують. Коли бджоли зимують у теплому зимівнику, в гніздах залишають на дві рамки більше проти сили сімей, а в холодному та при зимівлі на точку кількість рамок має відповідати силі сім’ї.

Розміщення запасів корму в гніздах на зиму.

Бджолам на зиму й на весну потрібно залишати до 22 кг меду на кожну сім’ю. На зимовий період всього цього меду в вуликах не можна залишати, бо тоді будуть дуже широкі гнізда й зайвий мед дуже холодитиме їх. Меду в вуликах на зиму треба залишати стільки, щоб його вистачило на осінній і зимовий період з деяким лишком на весну. Кількість потрібного бджолам корму залежить від їх сили та від того, де вони зимують — в теплому чи в холодному зимівнику або просто надворі.

За даними Української дослідної станції бджільництва, 3 тисячі (тобто одна рамка) бджіл споживає корму в зимівниках за зиму в сильних сім’ях понад 0,8 кг, а в малосильних до 2 кг. За даними Укрсадовинтресту одна рамка бджіл споживає корму в зимівниках за зиму у сильних сім’ях в середньому 1,0 кг, а в малосильних 1,9 кг. Виходячи з цього, необхідно вирахувати потрібну кількість меду на зиму для сильних сімей і для малосильних, додавши деякий лишок на весняний період. Наприклад, для сильних сімей (8—9 рамок) потрібно на осінь до зими 3 кг, на зиму 8—9 кг і 6 кг на початок весни, а всього 17—18 кг. Для малосильних сімей з запасними матками (4—5 рамок бджіл) потрібно на осінь 1,5 кг меду, на зиму до 9,5 й весну 4 кг, а всього 15 кг. Такі сім’ї краще зимуватимуть по дві в одному вулику, як про це було сказано раніше, тоді їм обом потрібно буде лише до 18 кг меду.

При зимівлі бджіл в холодних зимівниках та особливо надворі бджоли споживають корму на 17—18% більше, тому до зазначеної вище норми треба ще додати до 4 кг меду і скоротити гніздо на одну рамку.

Кількість рамок в гніздах повинна відповідати силі сімей, за винятком двох крайніх рамок (по один і другий бік гнізда). На кожну з основних рамок гнізда повинно припадати до 400 г бджіл, тобто кожну з них мають повністю покривати бджоли.

Як відомо, клуб бджіл збирається в значній мірі на порожніх частинах стільників відразу ж проти льотка. Мед же міститься в вуликах з низько-широкою рамкою частково вгорі стільників над клубом та в більшості позаду його, а в вуликах з вузько-високою рамкою мед міститься тільки вгорі стільників над клубом бджіл.

Рух клубу бджіл відбувається в вуликах з низько-широкою рамкою в першій половині зими вгору, а потім до задньої стінки вулика, в вуликах же з вузько-високою рамкою рух клубу бджіл відбувається весь час тільки вгору.

Взимку бджолам, як відомо, важко перелазити з одних стільників на інші, а при зимівлі в холодних зимівниках та надворі вони зовсім не переходять на інші стільники. Тому дуже необхідно, щоб бджолам вистачало меду на кожній рамці з осені аж до весни.

За нашими спостереженнями 2 кг меду в одному стільнику цілком вистачає на зиму бджолам, що сидять на ньому.

В колгоспах найбільш поширені вулики з низько-широкою рамкою як двокорпусні, багатокорпусні, так і лежаки, в яких гніздо має холодний занос, тобто рамки стоять в них рубом до льотка.

В деяких місцях є ще й вулики з вузько-високою рамкою, в яких бувають гнізда з холодним заносом і з теплим заносом. В цих останніх рамки стоять лежма до льотка.

В кожному з цих типів вуликів складають гнізда на зиму так, щоб у них найкраще розмістились бджоли своїм клубом і без перешкод рухались взимку на мед.

Для прикладу подамо нашу роботу по складанню гнізд у вуликах з низько-широкою рамкою та в вуликах з вузько-високою рамкою на холодний занос на пасіці Київського сільськогосподарського інституту.

Для цього було вибрано групи сімей з однаковою силою і після головного взятку проведено скорочення гнізд. Всі сім’ї зважували, мед в стільниках теж зважували й вимірювали його площу за допомогою пантографа. Робили це щомісяця. На підставі цього, простеживши за тим, як бджоли впорядковують свої гнізда на зиму, й подаємо тільки те, що стосується остаточного їх впорядкування після виходу останніх молодих бджіл. ““Укладати гнізда на зиму в вуликах з низько-широкою рамкою треба в такий спосіб, щоб запаси корму в рамках поступово збільшувались у протилежний бік від льотка. Для цього отвір льотка під час звужування його після головного взятку залишали близько південної причілкової стінки вулика. Після того, як вивелись молоді бджоли з останнього розплоду, складали гнізда так. Першу рамку, що знаходилась коло причілкової стінки, залишали на місці, бо в ній з внутрішнього боку був вгорі мед, а під ним перга, яка дуже потрібна бджолам для годування личинок з появою їх в другій половині зими. Зовсім порожні (безмедні) рамки з вуликів виймали і залишали проти льотка тільки ті, що мають не менше 2 кг запечатаного меду. За цими рамками ставили рамки з більшою кількістю запечатаного меду; потім одну рамку з медом та пергою і нарешті дві-три рамки, заповнені запечатаним медом мало не донизу. .

На сім’ю, що покривала 8 рамок, залишали в гнізді 9 рамок з кількістю в них меду до 18 кг.

Після такого розміщення рамок з медом в гнізді всі маломедні рамки ставили за вставну дошку на осушування їх від меду, для цього запечатаний мед розкривали й трохи збризкували водою. Коли ночі були холодні, то ці рамки ставили на розкрите гніздо, накривали зверху полотном і подушкою, також розкривали мед з зовнішнього боку першої та останньої рамок.

Бджоли цей мед забирали і переносили в центр гнізда, робили це вечором і звужували льотки на 1—2 см, щоб не виникло нападу бджіл-злодійок.

Завдяки такому осушуванню від меду з зовнішнього боку першої та останньої рамок на них зовні не сідали бджоли й не гинули під час похолодання. Мед з цих стільників бджоли перенесли в центр гнізда і в повній відповідності до розміщення свого клубу доповнили ним запаси в тих стільниках, в яких його було менше.

Після зважування 1/XI кількості меду в кожній рамці та вимірювання його площі пантографом по один і по другий бік рамок мали таку картину. В першій рамці зовні меду не було, з внутрішнього боку вгорі був мед, а під ним перга. Всього корму в цій рамці було 1,1 кг, друга рамка мала мед по обидва боки півколом до заднього краю, вагою 1,3 кг, третя — 1,5 кг, четверта — 1,7 кг, п’ята — 1,8 кг, шоста — 2,0 кг, сьома — з лівого боку мала мед та пергу, з правого тільки мед, всього з обох боків його було 2,3 кг, восьма — 2,8 кг, дев’ята з лівого боку мала меду 1,3 кг, з правого його в ній не було. Всього меду в гнізді налічувалось 15,8 кг, бо за осінній період 2,2 кг бджоли вже спожили.

Під час похолодання при температурі нижче 0° бджолиний клуб сім’ї силою на 8 рамок, як показали наші спостереження, дуже стиснувся і розмістився на 6 рамках. Верхній та задній край клубу бджіл в значній мірі сидів на критому медові, а нижче на розкритому. Більша ж частина клубу донизу сиділа на порожніх стільниках й порожніх комірках головами до їх денець. Понад краєм клубу бджоли сидять дуже тісно, а в середині — рідше.

В так складених і впорядкованих бджолами гніздах, ми зимували бджіл багато років в зимівнику при температурі + 5° без дашків тільки з покрівцями на гніздах (за Корабльовим), і їм вистачало меду в кожній вуличці до весни та ще й залишалось потроху на початок весни.

Правильне розміщення корму в рамках, що відповідає обсягу й рухові клубу бджіл має велике значення. Досить переставити з одного місця на інше якусь рамку або повернути заднім краєм наперед одну з середніх рамок, і це може бути серйозною перешкодою до нормального розміщення та руху клубу й спричинитись до значного підмору бджіл взимку.

Найкраще зимують бджоли при розміщенні кормових запасів в один бік гнізда, тоді корму вистачає на всю зиму та ще залишається і на весну. Гніздо треба складати до якоїсь одної бічної стінки вулика, пересунувши туди отвір льотка.

Поповнення запасів корму бджолам на зиму.

Коли в сім’ях не вистачає меду або він недоброякісний і його треба замінити, то бджіл доводиться підгодовувати відкачаним медом чи цукровим сиропом.

У таких сім’ях залишають у гніздах стільки рамок, скільки обсідають бджоли, вибраковуючи рамки з недоброякісним медом та старими і трутневими стільниками.

Потім записують у журналі, скільки корму є в стільниках, зазначивши також, яку кількість його ще треба додати.

Ті сім’ї, що мають недостатній запас меду на зиму, підгодовують восени цукровим сиропом або відкачаним медом без паді від здорових сімей.

Виготовляти цукровий сироп треба в чистих полуджених або емальованих каструлях.

Восени відкачаний мед буває вже закристалізований. Щоб розчинити його, треба до трьох частин меду (за вагою) додати одну частину гарячої (40—45°) кип’яченої води, а потім нагріти мед до температури 50°. Після цього каструлю з медом поставити на тепле місце (на плиту), вкутати її і так тримати 5—6 годин. За цей час кристали меду цілком розчиняться, і його можна давати бджолам. Ні в якому разі не можна підігрівати мед на відкритому вогні та піднімати температуру вище 50°, бо він підгоряє і буде шкідливий для бджіл.

Щоб виготовити цукровий сироп, беруть дві частини (за об’ємом) цукру і одну частину води. Воду в каструлі треба закип’ятити і поволі сипати у неї цукор, весь час розмішуючи, аж поки цукор цілком розчиниться.

Розчин меду або виготовлений цукровий сироп дають бджолам по 1,5—2 кг через день, щоб бджоли краще його інвертували, цілком заповнили ним комірки і запечатали стільники. Давати бджолам корм треба увечері теплим (з температурою до 30°), тоді бджоли швидко (за одну ніч) його перенесуть у гніздо і складуть у стільники.

Холодний корм бджоли переносять повільніше, тому він може по кілька днів стояти у годівницях і скисати.

Давати бджолам корм можна в годівниці-рамці або в скляній банці. Корм дають у одній або двох банках зразу. Наливають сироп у банку, на 5 мм не доливаючи його до краю. Після цього банки накривають чистою, складеною вдвоє зволоженою марлею і зав’язують шпагатом. Потім, тримаючи кожну банку над посудиною з сиропом, повертають дном догори, а отвором, закритим марлею, вниз. Спочатку сироп потече крізь марлю, але швидко він перестане текти, тоді банку ставлять у кормове гніздо в дощечці стелі на дротяну сітку. Кожну банку накривають чохлом, щоб корм не так швидко охолоджувався.

Бджоли просовують крізь дротяну сітку хоботки і злизують з марлі сироп. За одну ніч вони забирають увесь сироп.

На другий день банки з стелі знімають, а кормові гнізда закривають чохлами.

Якщо з якоїсь банки бджоли корму не забрали, то їх теж знімають і виявляють, чому вони його не забрали. Може статись, що дощечка з кормовим отвором виявилась далеко від клубу бджіл, тоді її треба переставити так, щоб вона кормовим отвором була проти клуба бджіл. Коли ж отвір у дощечці знаходиться над клубом бджіл, і вони не забрали корму, то причиною цього може бути або густа марля, або сироп охолонув і зашкаруб на поверхні марлі.

В такому разі сироп з банок виливають у каструлю, добавляють до нього десяту частину гарячої води (від кількості сиропу), добре розмішують і знову наливають у банки. Марлю старанно промивають у гарячій воді, накривають нею банку і зав’язують шпагатом. Ці банки з кормом ставлять на гнізда тих самих сімей, що не забрали корму. Корм дають доти, поки не забезпечать ним кожну сім’ю повністю, відповідно до норми.

Кормові отвори в дощечках стелі використовують також для вентиляції гнізда взимку. За такої вентиляції в стелі і, коли відкритий верхній льоток, у гніздах не буває вогкості, навіть при зимівлі бджіл надворі.

Якщо користуються годівницями з пластмаси, то перед використанням їх слід добре промити й просушити, а потім облити зсередини гарячим воском.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

Ви дивилися сторінку - Складання гнізд

Наступна сторінка    - Корми для бджіл на зиму

Попередня сторінка   - Головна осіння ревізія

Повернутися до початку сторінки Складання гнізд