Організація пасік і догляд за бджолами
В. А. Нестерводський. Київ. "Урожай", 1966
Розширення гнізд і навощування рамок штучною вощиною
Після скорочення і обмеження гнізда матка приблизно за тиждень заповнює яйцями всі порожні в стільниках комірки. Тому щотижня бджолосім’ї слід оглядати. Якщо в стільниках не буде порожніх комірок для відкладання яєць, то перед останньою рамкою з личинками ставлять рамку сушнику, тобто розширюють гніздо.
У багатокорпусних вуликах бджіл оглядають цілими корпусами. Роблять це так. Піднімають корпус вулика ззаду на 45°, передній край якого при цьому залишається на своєму місці, впираючись об вкладиш. Якщо в гнізді буде багато бджіл і на 8 рамках розплід, який можна побачити, зігнавши димом бджіл знизу рамок вгору, то треба розширити гніздо, надставивши на нього цілого корпуса.
Особливо потрібно розширювати гнізда на початку цвітіння медоносів або під час годівлі бджіл з метою нарощування їх сили, бо тоді матки відкладають яєць найбільше.
Навощування рамок.
Коли цвітуть сади, акація та інші медоноси, бджоли виділяють багато воску і добре будують нові стільники. Отже, на початку цвітіння треба ставити в гнізда по одній рамці з штучною вощиною, а через кілька днів сім’ї оглянути і знову ставити по рамці штучної вощини в ті сім’ї, які відбудували стільники.
Штучну вощину прикріплюють у рамках до дроту, щоб відбудовані на ній бджолами стільники міцно трималися, не обривались під час спеки і перевезення, не жолобились і щоб не розтягувалися в них комірки. Дріт беруть тонкий, діаметром 0,3—0,4 мм. Натягують його у рамках горизонтально, вертикально і зигзагоподібно. Якщо дріт в стандартних рамках (435x300 мм) натягують горизонтально, то бічні планки вгинаються в середину рамки і прохід для бджіл поза рамками буде ширший, а тому бджоли іноді місця на згинах планок забудовують вощиною. Крім того, в рамках з горизонтально натягнутим дротом штучна вощина жолобиться під час відбудови на ній комірок та розтягуються самі комірки. Під час спеки і перевезення бджіл нові стільники з медом і розплодом в рамках з горизонтально натягнутим дротом часто обриваються. Якщо дріт натягують вертикально, бджоли відбудовують стільники добре, але під час спеки і перевезення, коли ,в молодих стільниках буде багато меду або розплоду, вони теж можуть обриватись і осуватись по дротах вниз. Якщо ж дріт натягнути зигзагоподібно, тоді стільники з медом і розплодом не обриваються, і бджоли добре їх відтягують, не жолоблячи і не розтягуючи вощини, але цей спосіб натягування дроту забирає багато часу.
Натягування дроту в стандартних рамках горизонтальним способом через зазначені вище хиби є непридатним, але пасічники часто саме так і роблять, бо значно легше проколоти дірочки в тонких бічних планочках, ніж у товстіших верхніх та нижніх. Отже, для проколювання дірочок у верхніх і нижніх планках рамок при вертикальному та зигзагоподібному натягуванні дроту треба постачати виробництву спеціальні діроколи.
Вертикально на рамку слід натягувати 5 дротин, причому крайні дротини мають бути віддалені від бічних планок рамки на 20 мм. Натягують дріт так. Спочатку посередині верхніх і нижніх планок рамки проколюють по одній дірочці коло бічних планок на відстані 2 см від них. Між проколотими по один і другий бік рамки дірочками проколюють ще по три дірочки у верхній і нижній планках, на однаковій відстані одна від одної. Починаючи з одного боку, протягують в дірочки дріт, аж поки дійдуть до другого боку. Кінець дроту прив’язують до планки і натягують його, щоб він бринів як струна. Другий кінець дроту закручують на гвіздку у планці.
Для натягування дроту зигзагоподібно спочатку проколюють шилом дірочку у верхній та нижній планках на відстані 2 см від бічних планок. Потім у верхній планці проколюють три дірочки на однаковій відстані від дірочок бічної планки і між собою, а в нижній планці проколюють тільки дві дірочки на однаковій відстані від дірочок бічної планки і між собою. У проколені дірочки верхньої і нижньої планок з зовнішнього їх боку всовують тоненькі (1—1,5 мм) гвіздочки, довжиною 35 мм, які своїми кінцями виходять в середину рамки. Після цього рамку повертають нижньою планкою вгору, а верхньою вниз, ставлять так на стіл і міцно її тримають. Далі беруть маленькі круглогубці, діаметром 3—4 мм, і загинають ними кінці гвіздочків у верхній планці у вигляді гачків так, щоб кінець гачка був повернутий впоперек планки. Загнувши таким чином гачки у верхній планці під головку гвіздка, підкладають шматочок залізного обруча і молоточком б’ють по конусу гачка, щоб кінець його ввійшов трохи у дерево планки. Так забивають у дерево кінці всіх гачків. Зробивши це, рамку повертають верхньою планкою вгору, а нижньою вниз і ставлять її на стіл та загинають гачки так само, як і у верхній планці. В утворені гачки, з внутрішнього боку верхньої і нижньої планок, протягують дріт так само, як це роблять при його натягуванні у проколоті дірочки.
У рамках же багатокорпусних вуликів дріт натягують тільки горизонтальним способом, бо рамки в них нижчі і не матимуть тих хиб при натягуванні дроту, як стандартні рамки.
Натягнувши у рамках дріт, навощують їх штучною вощиною. Для цього беруть дошку, виготовлену за внутрішнім розміром рамки, зволожують її водою, кладуть на неї листок штучної вощини, а зверху — рамку з натягнутим дротом і за допомогою шпори прикочують вощину до дроту. Шпора складається з дерев’яної колодочки, в яку забито залізного круглого стержня діаметром 4 мм, довжиною 100 мм. До кінця стержня прироблено коліщатко товщиною 2 мм, діаметром близько 20 мм. На ободку коліщатка вирізано рівчачок глибиною до 2 мм. На кантах рівчачка кругом прорізано карбики на глибину рівчачка. Не дуже гаряче, але й не холодне, коліщатко шпори ставлять рівчачком на дріт і, легенько натискуючи, котять його по дротинах. Дротини втискуються у вощину, яка прилипає до них. Дуже гаряче коліщатко перегріває вощину і розрізує її. До верхньої планки вощину прикріплюють розтопленим воском.
Якщо вощина довго лежала в холодному місці, або зимувала, то вона крихка й при навощуванні рамок ламатиметься, і бджоли її відтягують погано.
Таку вощину кладуть на ніч поблизу гарячої печі або плити, щоб вона розм’якла. Можна класти листи вощини проти сонця, тоді вона стане прозорою і м’якою. Довго тримати вощину на сонці не слід, бо вона може розтопитися. М’яку прозору вощину легше прикріплювати до дроту в рамках, і бджоли швидко її відбудовують.
Таке навощування рамок штучною вощиною трудомістке, а тому їх необхідно навощувати за допомогою електроструму. Для цього виготовляють електроприлад (трансформатор за Ю. М. Дроботом), який зменшує напругу струму.
Від трансформатора відходить два електропроводи, кінці яких загинають у вигляді гачків. Щоб навощити рамку з штучною вощиною за допомогою електроприладу, роблять так: рамку з натягнутим на ній дротом ставлять на стіл, беруть лист штучної вощини і кладуть її на дріт, притискуючи добре до верхньої планки рамки, щоб вощина рівно і щільно лежала на дроті.
Потім беруть кінці електропроводів, один з гачків чіпляють за дріт з одного боку рамки вгорі, а другим гачком дроту від електропроводу чіпляють за дріт в рамці з другого боку внизу.
Від цього за якусь мить натягнутий в рамці дріт нагрівається, вощина, яка лежить на ньому, розтоплюється і прилипає до нього. Довго тримати на натягнутому дроті гачки електропроводів не можна, бо вощина на гарячих дротах може розтопитися наскрізь. Як тільки буде помітно, що дріт починає виднітися крізь вощину, гачки треба знімати.
Після цього вощину прикріплюють до верхньої планки рамки розтопленим воском. Для цього беруть рамку, навощену штучною вощиною, повертають її верхньою планкою під кутом 37°, набирають ложечку воску, виливають його на верхню планку так, щоб віск потрапив у рівчачок, де стикається край штучної вощини з планкою. Тоді струмочок воску потече вниз по рівчачку і приварить вощину.
За допомогою електроприладу навощувати рамки штучною вощиною значно швидше, ніж шпорою, і не буває пошкодження вощини.
Мал. 6. Навощування рамок електроспособом.
Піврамки навощують котком, який складається з дерев’яної ручки, в яку забито круглого залізного стержня діаметром близько 5 мм і довжиною до 200 мм. На кінці цього стержня прироблено коток шириною 12 мм, діаметром близько 15 мм. На поверхні круглого котка по всій ширині нарізані неглибокі карбики. Верхню планку піврамки натирають зсередини воском і кладуть на неї півпластинки вощини, притискують її пальцем до планочки і прикочують не дуже гарячим котком, нагрітим в гарячій воді. Потім піврамку повертають верхньою планкою вгору і вощина звисає вниз. Тепер заводи виготовляють комбінований коток з шпорою як один інструмент.
Але всі викладені нами існуючі способи натягування дроту і навощування рамок штучною вощиною є досить трудомісткі.
|
|
|
|
|
|
|
|
В. Д. ЧЕРНІГОВ. Технологія отримання натурального меду. Хімічний склад, переробка і зберігання. Визначення натуральності і якості меду і продуктів бджільництва. Мед і продукти бджільництва в харчуванні людини, застосування з лікувальною і профілактичною метою в медицині и ветеринарії. 2-е вид., перероб. і доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: іл. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год. |
|
|
Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік. |
|
|
Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського. |
|
|
Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення. |
|
|
Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік. |
|
|
Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік. |
|
|
Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Черкасова А.И. и др. Бджільництво |
|
|
Черкасова А.И. Календар пасічника |
|
|
Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво |
|
|
В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли |
|
|
В.П.Цебро. День за днем на пасіці |
|
|
В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі |
В останній час В. Берегулько запропонував новий, набагато продуктивніший спосіб натягування дроту і навощування рамок. Для цього він сконструював і виготовив спеціальний механічний прилад.
За допомогою цього приладу (мал. 6) для навощування рамок штучною вощиною в їх бічних планках проколюється одночасно вісім отворів для дроту. Припаювання ж вощини до дроту здійснюється електронагріванням його.
Прилад змонтовано на дошці-лекалі розміром 670X290x35 мм.
Проколювання отворів у бічних планках рамок робиться так: рамка вставляється у верхні поперечні пази дошки-лекала, до якої щільно притискується верхній брусок рамки.
Повертання ручки робочого гвинта проти годинникової стрілки рухає рухомі частини діроколу. Полозки з планками і шилами рухаються до упорів і під тиском гвинта проколюють деревину рамки.
При повороті рукоятки гвинта по ходу годинникової стрілки вищезгадані частини діроколу одноразово з рамкою рухаються в зворотному напрямку, рамка впирається в протилежні планки на лекалі і шила з них виймаються.
Для нагрівання дроту при навощуванні служить перемінний струм електромережі напругою 110, 127, 220 вольт.
В приладі використано трансформатор Тр-8. Вихідна напруга 8 вольт, що є нешкідливою для людини.
Процес навощування рамок провадиться так: в рамку з натягнутим у ній дротом вставляється щільно до верхнього бруска лист штучної вощини. Потім рамка правою бічною планкою заходить у спеціальну виїмку дошки-лекала, де прикріплюється заверткою. В такому стані кінці дроту міцно пристають до клем трансформатора.
В міру нагрівання дроту вощина на стику з дротом розтоплюється і віск обтікає дріт. Показником закінчення припаювання вощини до дроту є рівномірне проступання його по всій площі через вощину. Остання міцно припаюється до дроту, комірки не витягуються й не деформуються.
На навощування однієї рамки при використанні дроту 0,4—0,5 мм потрібно 18—20 секунд. Продуктивність праці становить 1500 рамок за 8 годин.
У польових умовах для навощування вощини джерелом електроенергії може бути акумулятор автомашини або електропастуха.
Прилад схвалений у 1962 р. Українською конторою бджільництва для масового його виготовлення.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
|
В. Д. ЧЕРНИГОВ. Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год. |
|
|
Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год. |
|
|
Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год. |
|
|
Кузьмина К.А. Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год. |
|
|
Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год. |
|
|
Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год. |
|
|
ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г. |
|
|
Черкасова А.И. и др. Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год. |
|
|
Черкасова А.И. Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год. |
|
|
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год. |
|
|
В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год. |
|
|
В.П.Цебро. Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год. |
|
|
Кашковский В.Г. Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год. |
Ви дивилися сторінку - Розширення гнізд і навощування рамок штучною вощиною
Наступна сторінка - Одержання воску від бджіл
Попередня сторінка - Палатка для огляду бджіл
Повернутися до початку сторінки Розширення гнізд і навощування рамок штучною вощиною
