О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987
Виведення бджолиних маток
Бджолині матки потрібні для формування нових сімей, відводків і нуклеусів, для заміни старих. Виводять маток протягом пасічного сезону. Від якості їх значною мірою залежить сила сімей. Якість маток в свою чергу залежить від продуктивності медозбору в період виведення, погодних умов при вирощуванні личинок і спаровуванні з трутнями, віку, несучості і походження їх.
Кращих маток одержують при штучному виведенні. Ройові матки передають бджолам сім'ї інстинкт природного роїння, із свищевих маточників матки виходять менш розвиненими, мають невелику масу і небагато яйцевих трубок, внаслідок чого менше відкладають яєць. Для виведення маток материнські і батьківські сім'ї вибирають такі, які б найбільшою мірою відповідали особливостям породи, популяції та лінії бджолиної матки. Вони повинні бути високопродуктивними, зимостійкими, миролюбними, сильними, а батьківські сім'ї до того ж — не спорідненими з материнськими. Щоб забезпечити насичення території пасіки трутнями з відібраних батьківських сімей, їх має бути 5—6 на одну материнську.
У період, коли матки вилітають на спаровування, виліт їх і виліт трутнів з батьківських сімей затримують до 14—15 год. До цього часу здебільшого літають трутні з неплемінних сімей.
Від материнських сімей відбирають яйця або личинки, не старші ніж триденного віку, для виведення з них маток. Формують сім'ї-виховательки, які вирощуватимуть маток.
Способи виведення маток.
Розрізняють такі основні способи виведення бджолиних маток: природні, штучні і комбіновані. До природних належать ройовий і свищевий; до штучних — з перенесенням личинок, без перенесення личинок, з подвійним перенесенням личинок, з яєць; до комбінованих — з підрізуванням стільника знизу до комірок з личинками 1—2-денного віку, вирізування вікон під личинками такого ж віку, розрізування стільника на окремі комірки з личинками потрібного віку.
Застосування того або іншого способу залежить від потреби в матках. На промислових матковивідних пасіках і у бджолорозплідниках застосовують штучні способи виведення з перенесенням личинок у штучно виготовлені мисочки. На племінних пасіках маток виводять з яєць та з подвійним перенесенням личинок. При цьому личинка відразу потрапляє в кращі умови живлення, ніж при виведенні маток з личинок триденного віку без перенесення їх. При перенесенні личинок першу видаляють, а на її місце кладуть другу личинку.
На звичайних пасіках (до 100 сімей) застосовують комбінований спосіб. При цьому комірку стільника зрізують наполовину його висоти і розширюють шпателем до розмірів природної маточної мисочки. Така комірка сприяє відбудові бджолами виповнених товщих маточників. За способом Пехачека видаляють 2 личинки через одну вздовж і впоперек стільника.
Штучне виведення маток грунтується на властивості бджіл закладати маточники при втраті матки або відборі матки із сім'ї пасічником. Бджолині сім'ї різних порід закладають неоднакову кількість маточників. Як зазначалось, більше маточників закладають бджоли середньоросійської породи, її поліської популяції, потім української степової, менше — карпатські і зовсім небагато — кавказькі (мегрельські).
Бджолина сім'я приймає на вигодовування в середньому 25 личинок. Якщо маточників потрібно більше, формують другу сім'ю-виховательку.
Стільник розрізують нагрітим у гарячій воді ножем на смужки з одним рядом комірок з личинками. Потім ці смужки розрізують на комірки з однією личинкою. В комірці зрізують на половину висоти стінки, а протилежним кінцем за допомогою розтопленого воску її прикріплюють до дерев'яного патрона або клинця. Клинці або патрони закріплюють на привив-ній рамці з таким розрахунком, щоб відбудовані на комірці маточники не заважали один одному.
Підготовка і використання сімей-виховательок.
Великий вплив на якість маток мають сім'ї-виховательки. Чим сильніша така сім'я, більші в ній кормові запаси і охочіше вона приймає і вигодовує личинок, тим якісніші виводяться матки. Існує пряма залежність між розміром маточників і якістю маток. Чим краще розвинені маточники, розміщені всередині прививної рамки, тим якісніші будуть матки. Тому маточники вибраковують, залишаючи лише найкраще відбудовані. Сім'я-вихователька повинна бути сильною, мати велику кількість розплоду і значні запаси меду й перги.
Із сім'ї-виховательки забирають матку, а через 4 год підставляють щойно підготовлену прививну рамку. В одну рамку вставляють 25—30 клинців або патронів з личинками на виховання маток. Через добу перевіряють, скільки личинок прийняли бджоли. Якщо менш ніж 20, то замість порожніх прикріплюють нові клинці або патрони, щоб загальна кількість їх була не менш ніж 30. Перед виходом з маточників маток розміщують у кліточках. Виводити маток треба у період медозбору.
Високорозвинених маток виводять також з ройових маточників. Бджоли готуються до роїння в період продуктивного взятку, тому виводяться високої якості матки. Вирізані маточники розміщують по кліточках, а після виходу з них маток роздають по нуклеусах для осіменіння.
Окремі породи закладають різну кількість маточників, при цьому матка у мисочки відкладає яйця протягом 3 діб і довше. Тому маточні личинки в один і той же день матимуть різний вік.
Часто маточники бджоли розміщують на стільнику так, що при вирізуванні пошкоджується кожний третій і навіть другий. Тому з 20—30 маточників ділових виявляється 8—10. Такий вихід маточників може бути задовільним лише на невеликих пасіках.
Якщо маток потрібно небагато, то в стільнику під личинками потрібного віку вирізають смужку стільника 20 мм завширшки, а з личинок з обох боків викидають дві з трьох. Комірки на них зрізують на половину висоти.
Коли треба вивести дуже багато маток, застосовують спосіб з перенесенням личинок. Мисочки за допомогою шаблонів готують заздалегідь. Шаблон — це дерев'яна паличка завдовжки 8 см і біля основи 8 мм завтовшки. Щоб прискорити виготовлення мисочок, З—5 шаблонів зв'язують капроновою ниткою і занурюють на 10 мм спочатку в киплячу воду, а потім — кілька разів у розтоплений очищений віск (кожного разу на меншу глибину). Затверділі мисочки легко знімаються з мокрих шаблонів. Мисочки прикріплюють розтопленим воском до клинців або патронів. У мисочку з маточника шпателем переносять крапельку маточного молочка, а на неї кладуть личинку не старшу ніж дводенного віку. Потім клинці й патрони вставляють у прививну рамку. Шпатель виготовляють з гусячого пера або алюмінієвого дроту. Обидва відрізки 120 мм завдовжки з одного кінця заточують конусоподібно, а потім відполіровують і трохи загинають під кутом 10—12 °.
Більш якісних маток одержують при подвійному перенесенні личинок. Спочатку переносять першу личинку, а після того як її приймуть бджоли, цю личинку видаляють, а на її місце переносять другу. Остання, як уже зазначалося, відразу потрапляє в кращі умови, і з неї виростає більш повноцінна матка.
Ефективний також спосіб виведення маток з перенесенням яєць. При цьому не змінюється кормовий режим виховування маточкової личинки. Чим більша маса виведеної матки, тим вона якісніша.
Неплідних маток або зрілих на виході з маточника роздають у безматкові або щойно сформовані сім'ї, відводки і нуклеуси. На пасіках, де бджолиних сімей до 100, для формування нуклеусів часто використовують гніздові рамки. Нуклеуси формують у корпусах вуликів, розгороджених у багатокорпусних на 2—3 відділення, в лежаках — на 3—4, по 3—4 рамки в кожному нуклеусі. В корпусі просвердлюють окремий льоток і роблять окрему стелю, яка б ізолювала бджіл одного нуклеуса від інших (мал. 48 а, б, 49, 50).
а
б
Мал. 48. Рамки для виведення маток:
а — з мисочками для прищеплення личинок, б — з маточниками в гнізді сім'ї-виховательки.
|
|
|
|
|
Мал. 49. Ізолятор для зберігання молодих маток.
Мал. 50. Рамка з кліточками для тимчасового утримання маток.
Оскільки трутні розвиваються на 7 днів довше і стають статевозрілими також на 7 днів пізніше, ніж матка, то виведення їх починають на 14 днів раніше. Для цього у відібрану батьківську сім'ю в центр гнізда ставлять стільник з відбудованими трутневими комірками, гніздо скорочують, а бджіл підгодовують.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
|
В. Д. ЧЕРНИГОВ. Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год. |
|
|
Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год. |
|
|
Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год. |
|
|
Кузьмина К.А. Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год. |
|
|
Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год. |
|
|
Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год. |
|
|
ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г. |
|
|
Черкасова А.И. и др. Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год. |
|
|
Черкасова А.И. Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год. |
|
|
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год. |
|
|
В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год. |
|
|
В.П.Цебро. Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год. |
|
|
Кашковский В.Г. Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год. |
| Ви дивились сторінку - | Виведення бджолиних маток |
| Наступна сторінка | Кочівлі з бджолами |
| Попередня сторінка | Найбільш поширені системи вуликів |
| Повернутися до початку сторінки | Виведення бджолиних маток |
