Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

ЗМІСТ

 

ЛІТЕРАТУРА

 

ВЕБМАЙСТЕР

 

Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

До переведення бджільництва на рамкове, кочове, вулики та пасічницький інвентар виробляли на місцях, у господарствах, або в невеликих кустарних майстернях. Вулики конструкції П.І.Прокоповича (3000 шт.) було зроблено учнями заснованої ним школи бджільництва. Так само було виготовлено в господарстві 4000 вуликів М. М. Вітвицького. Вулики й липівки виробляли вятські кустарі. Робили вулики у Боярській пасічницькій школі, заснованій у 1902 р. Пасічницький інвентар виробляли в майстерні, заснованій В.І.Ломакіним у Дергачах Харківської області, де після встановлення Радянської влади на базі майстерні було організовано механічний завод пасічницького інвентаря. 1925 р. виробництво пасічницького інвентаря було розпочато в м. Таганрозі Ростовської області, а потім в м. Стерлітамаку Башкирської АРСР.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

Нині виробництво пасічницького інвентаря концентрується на Таганрозькому комбінаті та на Стерлітамакському заводі пасічницького інвентаря.

Основну масу вуликів в УРСР — близько 100 тис. щороку — виробляють на промислових підприємствах, з них 10 тис. багатокорпусних, 10 тис. українських і 80 тис. лежаків, в тому числі 10 тис. утеплених для західних районів республіки, де бджоли зимують надворі. Промислові підприємства виробляють також 1000 кочових збірно-розбірних будок та різний пасічницький інвентар.

Вулики, кочові будки і пасічницький інвентар промислові підприємства виробляють за затвердженими стандартами та робочими кресленнями, погодженими із замовником — управлінням бджільництва Держагропрому УРСР, а в областях — обласними конторами.

У робочих кресленнях на вулики, будки та інвентар подається специфікація всіх деталей, а в стандартах зазначаються вимоги до матеріалів. Замовникові надається право перевіряти одержані вироби на відповідність стандартам. В разі невідповідності вироби сортують і вибракувані повертають на доробку.

Для виробництва вуликів використовують деревину, покрівельне залізо, дротяну сітку, гвіздки, фарбу за стандартами і нормами, затвердженими на ці вироби.

Основним матеріалом, з якого виробляють вулики, є деревина сосни і м'яких листяних порід, крім осики, забороняється виробництво вуликів з неякісної деревини: фаутної і смолистої сосни, деревини, пошкодженої червоточинами, трухлявої тощо. З деревини виготовляють кочові збірно-розбірні будки, навіси для контрольних вуликів, ящики сонячних воскотопок, дошки-лекала, напувалки, переносні ящики і ящики-табуретки. Круглий ліс розпилюють на дошки певної товщини на пилорамах. При цьому зовні відпилюють чотири обаполи, потім чотири шальовки по 20 мм завтовшки, далі розпилюють брус на дошки 40 мм завтовшки або іншої специфікації. Ширина стандартної дошки становить 220 мм.

Дошки на окремі деталі розпилюють дисковими і поперечними пилками, а обстругують на стругальних або універсальних верстатах. Фальці для рамок, стельових дощечок, пази для поперечних дощок і дна відбирають на спеціальних верстатах або вручну відповідними відбірниками. На кожній бджолофермі і пасіці треба мати столярну майстерню, в якій можна виготовляти вуликові рамки, діафрагми; вставні дошки, деталі для ремонту вуликів та інших робіт.

У майстерні встановлюють електрифіковані інструменти: дискові електропилки, електрорубанки, електродовбильний станок, електрофрезер, електродрель тощо, а також столярний верстак з набором ручних інструментів (пилок, стамесок, рубанка, фуганка, відбірника, кальовки, циклі, коловорота з набором різного діаметра свердел по дереву й металу) та комплект слюсарних інструментів.

У столярній майстерні роблять розмітку на відібраному пиломатеріалі, відпилюють заготовки, обстругують, свердлять отвори. Для виготовлення стінок вулика дошки з'єднують кількома способами: в рейку, шпунт і гребінь та у чверть. При цьому звертають увагу на частину. кругляка, з якого випиляли дошки. Деревина дощок має властивість деформуватись — серцевина вигинається в один бік, а ребра дошки — у протилежний. Тому при виготовленні деталей вулика дошки ставлять серцевиною назовні або набирають стінку з вузьких дощок, з'єднаних у шпунт і гребінь. Набрані на стінку дошки склеюють, а після цього на торцювальному верстаті випилюють деталі вулика.

Всі деталі вуликів треба виготовляти з точністю до 1 мм. Допускається відхилення розмірів корпусу зовні вулика на 1,2 мм. При цьому фальці для обв'язки даху вулика відбирають на 3—4 мм ширшими за корпус по периметру.

Деталі заготовляють за специфікацією для даного типу, системи і конструкції вулика або за розміром деталей, які при ремонті необхідно замінити: дошки і бруски дна, дошки бічних стінок і обв'язки даху вулика. Вулики збирають і збивають гвіздками безпосередньо на заводі або збивають лише дах, в який упаковують деталі вулика, а дошки стінок і дно додають в упаковці. Вулики складають на місцях призначення з деталей за кресленнями.

При ремонті вуликів деталі виготовляють за кресленнями або зразками і ними замінюють спрацьовані. Найчастіше у вуликах стають непридатними обв'язки дна, даху, дошки дна.

При збиванні корпусів вуликів, магазинних надставок, обв'язок дахів, при склеюванні стінок вулика з окремих дощок, вуликових рамок використовують спеціально виготовлені шаблони. Шаблон для стінок і дна вулика складається з двох планок, на кінцях яких закріплено планки-упори. На планки кладуть дошки дна, а потім між закріпленими планками і дошками дна забивають два кілки. Кілки міцно стискають дошки дна, після чого їх гвіздками прибивають до двох піддонних брусків.

Для збивання корпусу і магазинної надставки, так само як і для дна, роблять два хомути і дві розпірки. За допомогою хомутів стінки корпусу і надставки притискають, а розпірками доводять кути до 90°, після чого стінки збивають гвіздками.

Рамки збивають у шаблоні-ящику. В ящик, внутрішні розміри якого відповідають зовнішнім розмірам рамок, вставляють бічні планки вуликових рамок, зверху накладають верхні бруски і прибивають бічні планки до плечиків верхніх брусків. Після цього прибивають бічні планки до нижніх брусків рамок.

Потребу в матеріалах для виробництва вуликів наведено в табл. 1.

Таблиця 1.

Витрата матеріалів для виготовлення вуликів основних систем

Матеріал Багатокорпусний вулик
(435 X 230)
Лежак
(435 X 300)
Український
(300 Х 435)
Дерев'яні заготовки, м3 0,175 0,16 0,16
Гвіздки, кг 1,2 1,2 1,2
Клей казеїновий, кг 0,16 0,25 0,26
Решітка дротяна, м3 0,04 0,075 0,075
Ручки з антапками, шт 2 2
Гвинти з потайною головкою, шт 76 76
Оліфа натуральна, кг 0,4 0,4 0,4
Фарба розведена, кг 0,5 0,5 0,5
Залізо листове покрівельне, м3 0,28 0,64 0,54
Кутики металеві, шт 12 12

Додатково виробляють підставки під вулики у вигляді хрестовин, кілків, ящиків без ден, а також приставні дошки до нижніх льотків. Вологість пиломатеріалу не повинна перевищувати 12—15 % . Вологий досушують у спеціальних камерах або під навісами.

На заводах для виробництва інвентаря споруджують спеціальні лінії, де певні види робіт поділяють на окремі операції. Так, для виробництва димаря здійснюють 18 операцій. Більшість робіт при виготовленні вуликів і пасічницького інвентаря механізовано. Механізація прискорює виготовлення деталей, полегшує працю, робить деталі однотипними і замінними.

Металеві деталі здебільшого виробляють штампуванням, а потім покривають антикорозійним мастилом або емальовою фарбою. Дерев'яні деталі вуликів та інших виробів промаслюють оліфою з доданням 10 % фарби. Потім, як уже зазначалося, вулики фарбують.

Останнім часом спеціальним конструкторським бюро Науково-дослідного інституту бджільництва, конструкторським бюро Міністерства місцевої промисловості УРСР розроблено цілий асортимент виробів для бджільництва (вулики і обладнання їх, годівниці, утеплювальні подушки, електронавощувачі тощо).

 

Учебник пчеловода

 

Інвентар для догляду за бджолиними сім'ями.

Під час догляду за бджолиними сім'ями пасічники використовують лицеву сітку (для захисту від ужалень бджолами) халати, (а при кочівлях і комбінезони), димар, пасічницьку стамеску, щітку (для змітання бджіл), ящик (для перенесення стільникових рамок), ящик-табурет (для перенесення пального для димаря), маточні кліточки, ковпачки, роздільні решітки, льоткові загороджувачі, годівниці, роївні і роєзнімачі, ізолятори на один стільник (для підсаджування матки), видалювачі бджіл, змонтовані в горизонтальних і вертикальних діафрагмах. Стільники і навощені рамки перевозять у ящиках пасічницькими візками (мал. 30, 31, 32, 33).

Пасічницькі димарі

Мал. 30. Пасічницькі димарі.

 

Вентиляційні рами

Мал. 31. Вентиляційні рами.

 

Пасічницькі ножі та вилка

Мал. 32. Пасічницькі ножі та вилка.

 

Видалювачі бджіл

Мал. 33. Видалювачі бджіл.

 

Після закінчення робіт у вулику інвентар чистять, дезинфікують, а металеві частини покривають антикорозійним мастилом. Інвентар треба зберігати в сухому приміщенні. Потребу в будівлях, інвентарі, обладнанні для пасік різного розміру наведено в табл. 2.

Таблиця 2.

Потреба в інвентарі, обладнанні та будівлях для пасік різного розміру

Пасічні будівлі та пасічницький інвентар Кількість при розмірах пасік, бджолосімей
100 300 500
Основні засоби      
Зимівник для бджіл 1 1 2
Сховище стільників з пасічницькою майстернею 1 1 2
Загальнопасічницький інвентар      
Напувалка пасічна 2 4 7
Воскотопка сонячна 2 4 7
Палатка для огляду вулика 2 4 7
Воскотопка (ящик) 1 1 2
Будка пасічна кочова 2 4 7
Вага для контрольного вулика 2 4 7
Навіс на контрольний вулик 2 4 7
Трафарети (9 цифр) 1 1 1
Інвентар для догляду за бджолиними сім'ями      
Сітка лицева 4 8 10
Димар 4 8 10
Стамеска пасічницька 4 8 10
Ящик-табуретка 2 4 7
Щітка пасічницька 4 8 10
Ящик рамковий переносний 2 4 7
Щітка 2 4 7
Ніж пасічницький 4 8 10
Ніж пасічницький списоподібний 2 4 7
Шкребачка-лопатка 2 4 7
Безмен-рулетка 2 4 7
Вулики (одного типу)      
Багатокорпусний      
Лежак одностінний 100 300 500
Лежак утеплений 100 300 500
Лежак карпатський 100 300 500
Лежак український 100 300 500
Деталі та обладнання для вуликів      
Дошка приставна льоткова 100 300 500
Підставка під вулик 100 300 500
Пилковловлювач 100 300 500
Рама вентиляційна кочова 100 300 500
Скріпа вуликова 100 300 500
Подушка утеплювальна 200 600 1000
Загороджувач льотковий 200 600 1000
Воскобудівна рамка 200 300 500
Прополісозбирна рамка 100 300 500
Роздільник рамковий (комплект) 1 3 5
Решітка роздільна 100 300 500
Годівниці-напувалки (один комплект)      
               надрамкова дерев'яна 100 300 500
               надрамкова пластмасова 100 300 500
               годівниця-рамка 100 300 500
Рамки вуликові 2000 6000 10000
Інвентар для навощування рамок      
Електронавощувач рамок 1 1 1
Затискач дроту на котушці 2 4 7
Лекало для навощування рамок 2 4 7
Комбінований коток зі шпорою 4 8 14
Дірокол 1 1 1
Інвентар для виведення й підсаджування матки      
Кліточка маткова 20 50 70
Ковпачок матковий 20 50 70
Ізолятор матки 20 30 50
Вулик нуклеусний 10 30 50
Кліточка маткова (пересильна) 20 30 50
Інвентар для відкачування меду      
Видалювач бджіл 40 50 100
Стіл для розпечатування стільників 2 4 7
Віброніж для розпечатування стільників 1 1 1
Ніж з паровим підігрівом 1 1 2
Вилка пасічницька 2 4 7
Медогонка 4-рамкова 2 4 7
Медогонка 20—50-рамкова 1
Ситечко подвійне краплеподібне 2 4 7
Фільтр для проціджування меду 2 4 7
Місткість для меду на 50 кг 20 60 100
Різний інвентар для транспортних робіт на пасіці      
Візок пасічницький 1 3 5
Навантажувач вуликів 1 1 1
Завантажувач зимівника 1 1 1
Мотоцикл з коляскою 1 3 5
Столярні інструменти (комплект) 1 3 5
Слюсарні інструменти (комплект) 1 3 5
Медична аптечка 1 3 5
Ветеринарна аптечка 1 3 5

Напувалка пасічна з електропідігрівом складається з емальованого бачка на 50 л, дошки, в якій є заглиблені канавки для води, скляного футляра, Що захищає бачок від охолодження, й електрофарфорових підігрівачів під дном бачка (мал. 34).

Напувалка пасічна

Мал. 34. Напувалка пасічна:

1 — бак емальований; 2 — скляний ковпак; 3 — підставка; 4 — заглибини для пористого матеріалу; 5 — електропідігрівач.

Дошку-напувалку роблять 2 м завдовжки, 220 мм завширшки і 35 мм завтовшки. Вздовж дошки там, де серцевина назовні, вирізають канавки 20 мм шириною і 10 мм глибиною під кутом одна до одної 45 °. При такому розміщенні канавок створюється канал 2 м завдовжки для води. В інших конструкціях під кутом 45 ° набивають планочки 200 X 20 X 10 мм.

В удосконаленій водонапувалці дошку-напувалку роблять з трьох частин, довжина кожної становить 1 м. їх встановлюють похило, одна під другою і прибивають до двох стояків. З північного боку прибивають лист фанери для захисту бджіл від вітрів. З обох боків дошки-напувалки прибивають планки перерізом 50x20 мм, краї яких виступають над дошкою-напувалкою на 30 мм і також захищають бджіл від вітру.

У двох місцях дошки-напувалки кладуть скло (230x220 мм) для підігрівання води промінням сонця. В заглибини кладуть також мох або темну тканину, щоб бджолам було зручніше вибирати теплу воду.

Навіс на контрольний вулик роблять розбірним з чотирьох щитів, решітки жалюзі і двосхилого даху. Такі навіси використовують і на польових пасічних точках. Передній щит роблять коротшим, щоб бджолам було зручно вилітати. Щити скріплюють болтами з баранчиками.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Учебник пчеловода

Литература по пчеловодству

 

МЁД

В. Д. ЧЕРНИГОВ.

МЁД

Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии.

2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.

 

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук.

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл.

ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

 

Организация пасек и уход за пчелами

В.А.Нестерводский

Организация пасек и уход за пчелами

В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки.

Издательство "Урожай". 1966 год.

 

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Рената Франк

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы!

Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

 

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Э. БЕРТРАН

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье.

Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

 

Здоровье дарит нам пчела

КОРЖ В.Н.

Здоровье дарит нам пчела

Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом.

2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

 

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Священник Александр Лазебный.

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского.

Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

 

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Кузьмина К.А.

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства  — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений.

К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

 

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода

Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков.

Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода.

Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства.

Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Комиссар А.Д.

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие.

 Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Малаю А.

Интенсификация производства меда

Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США.

М.: Колос, 1979 год.

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

ОЗЕРОВ А.П.

Рациональное двухматочное пчеловождение

Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования.

Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др.

Пчеловодство

Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям.

Издательство «Урожай», 1989 год.

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И.

Календарь пасечника

Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше.

Издательство «Урожай», 1986 год.

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П.

Пчеловодство

Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами.

«Вища школа», 1987 год.

 

Биология медоносной пчелы

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш.

Биология медоносной пчелы

Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство".

М.: Агропромиздат, 1991 год.

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро.

День за днем на пасеке

Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны.

Л.: Лениздат, 1991 год.

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

Кашковский В.Г.

Уход за пчелами в Сибири

Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза.

Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.

Ви дивились сторінку - Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання
Наступна сторінка Механізація виробничих процесів у бджільництві
Попередня сторінка Пасічницький інвентар і обладнання
Повернутися до початку сторінки Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання