Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

Розмноження бджолиних сімей

У бджолиній сім'ї з лютого по жовтень вирощується розплід бджіл. Бджоли виводяться в комірках стільників. З середини лютого до середини травня перезимованих старих спрацьованих бджіл замінюють молодими. Найінтенсивніше вирощується розплід після першого весняного обльоту з початком активної льотної діяльності бджіл. Після заміни перезимованих бджіл сила сімей починає швидко збільшуватись. Спочатку кілька перезимованих бджіл виховують одну личинку, потім кількість бджіл-виховательок зменшується. Нарешті, їм не вистачає личинок для годування, і в сім'ї починає проявлятися ройовий настрій.

Штучне розмноження бджолиних сімей є плановим. Готують його заздалегідь і провадять на пасіці в оптимальні періоди розвитку сімей. При цьому медозбір не зменшується, а підвищується, бо штучне роїння усуває природне і в медозборі бере участь додаткова кількість бджіл, вирощених за допомогою матки, підсадженої в новосформовану сім'ю. При штучному збільшенні кількості бджолиних сімей маток виводять у племінних сім'ях і намагаються спарувати їх з трутнями відповідної племінної лінії матки. Таким чином продуктивність новосформованих сімей підвищується порівняно із загальною на пасіці. Формування відводків бджіл або відразу сімей провадять поділом їх на дві частини чи нальотом бджіл на матку одночасно в 20—30 вуликах. Це значно підвищує продуктивність праці бджоляра порівняно з формуванням поодиноких сімей. Існує кілька способів одержання нових бджолиних сімей, застосовують їх залежно від конкретних господарських умов.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

Відводки бджіл створюють індивідуальні — один від однієї бджолиної сім'ї і збірні — з 2 або кількох сімей. При цьому від однієї сім'ї відбирають 2—3 рамки з розплодом, а з другої натрушують таку кількість бджіл, щоб вони вкривали всі 4—5 стільників. Формування відводків є основним способом збільшення кількості бджолиних сімей на пасіці. Цю роботу провадять в оптимальні строки, щоб відібрати з сімей частину резервних бджіл-годувальниць і цим запобігти природному роїнню бджіл. Бджолина сім'я з відводком нарощує значно більшу кількість бджіл, її продуктивність вища, ніж сім'ї без відводка. Відводки намагаються створювати якомога раніше навесні з тим, щоб залишилось більше часу для розвитку їх до настання головного медозбору. Відводок скоріше розвивається в бджолину сім'ю, якщо в ньому є плідна бджолина матка (табл. 14).

Таблиця 14.

Залежність медозбору від строків формування відводків бджіл

(за Г.П.Тарановим)

Перш ніж формувати відводки, виводять бджолиних маток або виписують їх з бджолорозплідників чи районних племінних пасік. Якщо маток виводять на пасіці, цю роботу поєднують з формуванням відводків. Як тільки у сім'ї-виховательці будуть зрілі на виході маточники, у вулику-лежаку, розгородженому на дві частини тонкою глухою перегородкою, чи у верхньому корпусі горизонтально відгородженого багатокорпусного вулика, формують нуклеус. У нуклеус переносять дві рамки з розплодом з основної сім'ї, з якого виходять бджоли. Крім того ставлять один медоперговий і один порожній стільник, в який наливають 0,5 л води. В нуклеус струшують бджіл з 4 стільників, підсаджують в кліточці матку або маточник, ставлять вставну дошку, утеплюють бічною і верхньою подушками. Коли нуклеус формують у перед-ройову пору, бджіл злітає небагато. Якщо злетить значна кількість бджіл, то на другий день з цієї сім'ї натрушують додаткову кількість їх з тим, щоб вони повністю вкривали 4 стільники. Матки звичайно запліднюються протягом тижня. Після цього нуклеус підсилюють 1—2 стільниками з розплодом на виході з нього бджіл. З часом відводок розвиватиметься так само, як і звичайна сім'я. Якщо є взяток, відводку на відбудову ставлять рамки з вощиною.

Якщо на пасіці є плідні матки, відводок формують відразу. Для цього відбирають 2—3 стільники з розплодом на виході, ставлять медоперговий стільник і другий покривний порожній стільник. У відводок струшують бджіл з 4 рамок і підсаджують матку в кліточці або під ковпачком. У порожній стільник або в годівницю наливають 0,5 л води, гніздо утеплюють подушками, льоток скорочують так, щоб через нього могли одночасно пройти 3—4 бджоли. Більш ефективне формування відводків на плідних бджолиних матках. При цьому відводок відразу починає нарощувати силу і протягом місяця перетворюється на нормальну бджолину сім'ю. Нові бджолині сім'ї створюють і підсиленням розплоду на виході перезимованих нуклеусів із запасними матками.

Збірні відводки. Спосіб формування збірних відводків застосовують здебільшого тоді, коли є плідні матки. Бджолина сім'я при цьому створюється відразу сильною, здатною уже в поточному сезоні використовувати продуктивні і головний медозбори. Однак індивідуальні племінні якості кожної сім'ї зокрема при цьому не успадковуються.

При формуванні сімей таким способом від 4—5 основних сімей відбирають по одному стільнику з розплодом на виході. З інших 4—5 сімей струшують із стільників бджіл з таким розрахунком, щоб вони повністю вкрили рамки з розплодом і 2 покривні. Одна з них має бути медоперговою, а друга — порожньою. В гнізді ставлять годівницю, в яку наливають 2 л води і в міру споживання воду доливають.

Через тиждень від цих же основних сімей можна відібрати знову по 1 рамці з розплодом і бджіл для формування нового збірного відводка і т. д. Відводок з плідною маткою силою на 4 рамки, підсилений 2 рамками розплоду, за 1—1,5 місяця розвивається в нормальну бджолину сім'ю. Чим менше часу залишається до початку головного медозбору, тим сильнішим формують відводок — на 5—6 рамок, а під кінець створюють збірні сім'ї.

Ефективне формування відводка і нуклеуса з бджолами різного віку, в тому числі і з льотними. Для цього користуються трьома способами.

За першим способом у багатокорпусному вулику навесні не закривають верхній льоток, і бджоли літають через обидва льотки — верхній і нижній. Відводок формують у другому верхньому корпусі з бджолами, які літали через верхній льоток. Коли в лежаках бджоли літають через один льоток, то при наявності взятку відкривають додатково ще 1—2 льотки. Після цього відводки формують біля кожного льотка, через який літають бджоли.

При формуванні відводків другим способом природний рій ділять на 2—З частини і цих бджіл використовують для формування 2—3 відводків або нуклеусів.

За третім способом ройових бджіл відбирають з вулика за способом Г.П.Таранова. Для цього перед льотком кладуть настил на відстані 15—20 см від прилітної дошки. Бджіл струшують з рамок перед льотком. Частина бджіл, зайнятих роботами в гнізді, повертається у вулик, а інші, які зібрались роїтися, зависають в кінці настилу у вигляді природного рою. їх і використовують для створення відводка.

Способи формування бджолиних сімей.

Є кілька способів створення нових сімей поділом гнізд і бджіл на 2 частини.

Поділ сім'ї на півльоту. Сильну бджолину сім'ю за місяць і більше до головного медозбору або після його закінчення ділять на 2 частини, кожна з яких протягом місяця розвивається в нормальну сім'ю. Для поділу сім'ї готують другий вулик із вставною дошкою і утепленням, а при наявності взятку — з 2 рамками з вощиною. В льотний для бджіл день перед льотком сім'ї, яку треба поділити, забивають кілок 0,3 м заввишки. З вулика виймають половину стільників і разом з бджолами переставляють у підготовлений вулик. З боку стільника з розплодом ставлять покривну рамку, а якщо є взяток, то й рамку з вощиною. Гнізда в обох сім'ях утеплюють. Після цього вулик основної сім'ї відсовують від кілка під кутом 45° в один бік, а другий — в протилежний на відстань 0,5 м і спостерігають за поділом бджіл. Вулик, в який налітає більше бджіл, відставляють від кілка на 15—20 см і так доти, поки бджоли не поділяться на дві рівні частини.

Бажано щоб вулики, зокрема передня стінка їх, мали один колір і одну форму. Якщо вони різні, то за 1—2 дні перед поділом до передніх стінок обох вуликів прибивають пофарбовані в один колір листи фанери, картон, цупкий папір та ін. Коли вулики розставляють, то на кожному з них має бути один і той самий маскувальний матеріал. Це полегшує поділ сім'ї на дві однакові частини.

Наліт бджіл на матку. Іноді вигідно відділити бджіл, які зібрались роїтися, і створити з них нову бджолину сім'ю. Для цього під час медозбору в льотний день рамку із стільником, де знаходиться матка, переставляють у середину порожнього вулика, поряд ставлять стільники та рамки з вощиною (крайнім — медоперговий стільник). Загальна кількість стільників залежить від сили сім'ї, з якої відділятимуть бджіл.

Вулик основної сім'ї переміщують, а на його місце ставлять приготований вулик з рамкою, на якій знаходиться матка. Матку доцільно накрити ковпачком. Цю роботу провадять о 9—10-й годині. До полудня бджоли злітаються у підставлений вулик. Для сім'ї, з якої вилетіли льотні бджоли, зменшують кількість стільників з тим, щоб ті, які залишились, повністю покривались бджолами. У вулик ставлять годівницю з водою. Через тиждень обидві сім'ї працюють так, як і інші сім'ї, з яких не відбирали бджіл.

Відводки бджіл та сім'ї, створені штучно за 1—1,5 місяця до головного медозбору, використовують для збільшення кількості сімей і для виробництва меду. Для цього бджолині матки сформованих відводків і сімей виконують роль маток-помічниць для додаткового нарощування кількості бджіл. Перед головним медозбором бджіл відводків об'єднують з основними бджолиними сім'ями. Якщо в приєднаних сім'ях були молоді матки, то їх зберігають в нуклеусах. Для взаємного обігрівання формують по 2—3 нуклеуси в одному вулику-лежаку або по 2 в корпусі багатокорпусного вулика. Для цього вулик або корпус розгороджують глухими перегородками. До корпусу прибивають дно. В кожному відділенні роблять льоток з прилітною дошкою. В лежаках нуклеуси зимують поруч з основною бджолиною сім'єю. Нуклеусів повинно бути не менш ніж 10 % щодо сімей, які зимуватимуть.

Штучні рої формують у вуликах усіх типів, систем і конструкцій, але при цьому треба враховувати їхні конструктивні та інші відмінності. У багато- і двокорпусних 10—16-рамкових вуликах з 2 магазинами відводки формують у верхніх відгороджених від нижніх горизонтальними діафрагмами корпусах, де в обв'язку встановлено фанеру або тонкі дошки (12 мм). Нуклеуси у зазначених вуликах розміщують по 2 в корпусі з прибитим дном, розгородженому глухими перегородками. У лежаках на звичайній і вузьковисокій рамках відводки розміщують поруч з основними сім'ями на запасні льотки цих вуликів, відгородивши їх від основних сімей глухими перегородками. Формують нуклеуси і по 3—4 в лежаку, розгородженому такими перегородками на відділення.

На племінних пасіках і на промислових бджолофермах відводки бджіл формують від бджолиних сімей племінного ядра, індивідуально, кожен відводок від однієї бджолиної сім'ї. На звичайних пасіках, щоб не знижувати медозбору сімей, від яких відбирають розплід і бджіл, формують збірні відводки, з 10 сімей створюють 2—3 нові, які після виходу розплоду, через 10—12 днів, стають повноцінними сім'ями.

Збірні бджолині сім'ї, за А.І.Котогяном, формують так. Вулики з бджолиними сім'ями, з яких формуватимуть нові сім'ї, розставляють групами по 10 сімей в кожній. У приготований вулик переносять 10 стільників з розплодом на виході бджіл. Ці розплідні рамки відбирають по одній від кожної з 10 сімей, а взамін ставлять порожні стільники. У вулик на рамки з розплодом натрушують додаткову кількість бджіл від цих же сімей і дають воду в годівницях. З одного боку ставлять медоперговий стільник, а з протилежного — покривний. Якщо багато бджіл злетить, то через добу натрушують додаткову їх кількість.

Сформованій сім'ї дають плідну матку з нуклеуса. Через тиждень від цих же 10 сімей формують другу сім'ю, потім третю і так до закінчення пасічного сезону. Відбирають розплід і бджіл і від раніше сформованих сімей. Перевага цього способу порівняно з іншими полягає в тому, що сім'ї відразу створюються сильними, здатними працювати на медозборі. В умовах Вірменської PCP від однієї сім'ї протягом пасічного сезону таким способом одержували десять сімей.

Природне розмноження бджіл.

Бджоли, як уже зазначалося, протягом тривалого історичного періоду розмножувались роями. Такий природний спосіб розмноження медоносної бджоли був єдиним шляхом збереження бджіл як виду комах.

З весни бджолині сім'ї розвиваються, вирощені бджоли переповнюють гніздо, більшість з них не зайнята вихованням розплоду, внаслідок чого в сім'ї проявляється ройовий інстинкт. Інстинкту роїння сприяє перегрівання гнізда, недостатня вентиляція, розміщення вуликів під прямим промінням сонця та ін. Про прояви ройового інстинкту свідчить поява в сім'ї трутневого розплоду. Після виходу з комірок трутнів бджоли закладають маточні мисочки, потім матка відкладає в них яйця, а з виходом з яєць личинок бджоли годують їх маточним молочком. З личинки виростає лялечка, яка в запечатаному вигляді перетворюється на матку. За два-три дні до виходу матки з маточника сім'я роїться.

Раніше рої використовували для збільшення кількості нових бджолиних сімей. Кількість сімей при роєбійній системі часто збільшувалась вдвоє. Щоб мати товарний мед, частину бджолиних сімей, в яких було найбільше меду, знищували — бджіл закурювали сіркою, а стільники з медом вирізали. Кращі стільники з медом реалізували, а з тих, які не мали товарного вигляду, добували мед різними способами, їх сікли, після чого мед стікає у підставлену посудину, а також перетоплювали у спеціальних банях. За способом добування мед називали стічним і топленим. Якщо ж мед добували за допомогою преса, то він мав назву пресового.

Природне роїння, яке збігається за часом з продуктивним і особливо головним взятком, зменшує медозбір і знижує продуктивність праці бджоляра. Тому, як уже зазначалось, було розроблено спеціальні заходи, які запобігають природному роїнню і дають змогу використовувати його у зручний для бджільництва період або поєднувати обидва прийоми, тобто енергію роїння використовувати для підвищення медової продуктивності. Такими засобами, зокрема, є відбір молодих бджіл, не зайнятих вихованням розплоду, для формування відводка, своєчасне значне розширення гнізд корпусом або разове — 5—6 стільниками. Бджолам, зайнятим вихованням розплоду, зокрема трутневим, створюють умови для відбудови стільників, підсилюють вентиляцію вуликів, замінюють у спеку маток молодими ще до настання роїння, розмножують нерійливі породи і лінії бджолиних маток. З районованих порід найбільш рійлива поліська популяція середньоросійської породи і українська степова. Менше виявляється інстинкт роїння у бджіл кавказької і карпатської порід.

Перед виходом з маточника молодої матки стара вилітає приблизно з половиною бджіл — виходить перший рій. Якщо першій матці, яка вийшла з маточника, бджоли не заважають вбити решту маток у маточниках, то згодом виходить другий, третій рій. Кожний наступний рій виходить з меншою кількістю бджіл і з кількома неплідними матками. Після виходу третього рою роїння здебільшого припиняється навіть у найсильніших сімей.

Якщо в сім'ї є зрілі маточники, а погода не сприяє виходу першого рою, то з вулика чути «співи» маток, а з поліпшенням погоди з вулика виходить «співучий» перший рій.

Трапляється, що після дощів з настанням теплої погоди починають роїтися навіть не підготовлені до цього сім'ї. Таке явище називають «ройовою гарячкою».

За сприятливих умов медозбору та погодних умов перший рій розвивається в сильну сім'ю і може відпустити власний, або повторний, рій. Найбільш цінний перший рій, бо в ньому майже половина бджіл сім'ї льотні.

Рої в новому житлі відбудовують гніздо з кількох стільників, заповнюють частину їх медом, а в нижню частину перед льотком матки відкладають яйця. В найсприятливіші за медозбірними умовами роки виходить найбільше роїв. Для збирання, а потім оселення роїв у вулики потрібна додаткова робоча сила. На пасіці не повинно бути високих дерев, з яких неможливо зняти рій. Для прививання роїв треба влаштовувати спеціальні привійники, мати на пасіці додаткову кількість роївень, рейок, шприців. При підготовці сім'ї до роїння бджоли дають матці менше корму, підготовляючи її до льоту, а матка в свою чергу зменшує відкладання яєць. Бджоли при цьому менш інтенсивно відбудовують стільники, зменшують льотну діяльність, що призводить до зниження медопродуктивності.

Інстинкт роїння у бджіл надзвичайно сильний, і його необхідно брати до уваги. Бджоли різних географічних порід у своїх місцевостях рояться в певний період, під час цвітіння відповідних медоносів. Так, бджоли, завезені із зони Степу в Лісостеп, не роїлись при взятку з гречки, бо вони її не знали, а в Степу вони рояться при взятку з соняшнику та степового різнотрав'я.

Оскільки за останні 60—80 років на територію Української PCP завезено багато різних порід бджіл (кавказьких, карпатських, італійських) і їхній інстинкт роїння не відповідає типам місцевих взятків, то помісні бджоли, одержані від завезених і місцевих бджіл, майже не рояться.

Природні рої характеризуються підвищеною енергією під час відбудови стільників і збору нектару. Тому рої садять у порожні вулики, на листи вощини, поставлені у вулик через один з уже відбудованими стільниками. Вихід природного рою з бджолиної сім'ї можна прискорити й затримати. Якщо сім'ї, яка зібралась роїтися і заклала маточні мисочки або маточники, дати зрілий на виході матки маточник, то із сім'ї в найближчий час вилетить рій. Вирізуванням зрілих ройових маточників відтягують вихід природного рою. Проте довго тримати сім'ю в ройовому стані, не даючи їй змоги відроїтись, невигідно. Бджоли при цьому менш активні на медозборі і відбудові стільників.

Якщо немає часу чекати виходу рою, а він напевно має вийти, то, щоб не втратити його, на льоток вулика надівають спеціально виготовлену для відловлювання маток веранду. В ній замість дротяної сітки закріплено ділянку роздільної решітки (краще дротяної). При виході рою бджоли проходять крізь отвори решітки, а матка через більший розмір не проходить. Бджоли рою згодом повертаються у гніздо своєї сім'ї.

Якщо не вжито потрібних запобіжних заходів, з вулика виходить рій. Для збирання природних роїв виготовляють звичайні роївні (у вигляді решіт) і удосконалені автоматизовані, на деревах розвішують привійники. Роблять привійники з розрізаних на чотири частини корит, з відрізків деревини, в яких видовбують заглибини, з ящиків. Такий привійник всередині обпалюють і натирають листям меліси або маточниками.

Рої вилітають переважно зранку — о 10—11-й годині. Заздалегідь треба підготувати інвентар для збирання їх, а саме: роївні, дерев'яні черпаки, рейки або алюмінієві труби, до кінця яких прив'язують роївні, розпалений димар, лицеву сітку, вірьовку, пульверизатор, віник, клапоть тканини і шпагат, за допомогою якого роївню з бджолами зав'язують і опускають на землю, драбину, стілець. Більшість роїв осідає в заготовлені для них пасічником привійники, деякі з них прививаються на гілках дерев, іноді на стовбурах, з яких рої важко знімати.

Бджоли-розвідниці з сім'ї, яка збирається роїтись, відшукують місце, де вони зможуть формувати нове гніздо. Після виходу з вулика рій прививається, а бджоли-розвідниці тим часом летять і перевіряють, чи вибране ними місце не зайняв інший рій. Тому рій сидить 1—2 год, іноді й ночує, після чого знімається і летить до вибраного розвідницями місця або за межі пасіки. Щоб запобігти цьому, рій знімають у роївні. Ще краще не допустити прививания рою. Для цього до гілки дерева, де кружляють ройові бджоли, підносять на рейці роївню. Частину бджіл, які привились на гілці, струшують у роївню. Як тільки в роївню потрапить матка, за нею туди зайде й решта бджіл.

Привитий рій збризкують водою з пульверизатора або за допомогою віника, змоченого водою. Краплини води заспокоюють бджіл, вони, як і під час дощу, намагаються зібратися в клуб. Ройових бджіл кроплять водою і після того, як рій привився, перед тим як зібрати його у роївню.

Підготовлену роївню підносять знизу до грона рою, потім різко струшують бджіл у неї. Намагаються робити це так, щоб більшість бджіл потрапила в роївню разом з маткою при першому ж струшуванні гілки дерева чи привійника. Після цього роївню закривають на мить тканиною, а потім, коли бджоли заспокояться, відкривають, щоб в неї зібралась решта бджіл, які кружляють на цьому ж місці. Роївню підвішують на місці привиття за допомогою гачка або ставлять рейку з роївнею так, щоб вона знаходилась на цьому місці. Ройові бджоли охоче й швидко збираються в роївню, якщо при першому струшуванні з бджолами в неї потрапила і матка.

І.І.Корабльов сконструював спеціальний уловлювальний снаряд, який складається з циліндричної роївні, рейки, блочка і шнура, з'єднаного з кришкою роївні. Цей пристрій підводять під гроно рою, струшують бджіл у роївню, закривають її кришкою, потім відкривають і після того, як зберуться всі бджоли, закривають знову.

Зібраний рій закривають тканиною, здебільшого мішковиною, зав'язують і відносять у зимівник, погріб або в інше прохолодне місце, де бджоли заспокоюються. Для закривання роївні використовують також тюль, дротяну сітку, яку заздалегідь згинають, підганяють до вінця роївні і обшивають валиком з тканини. Рої збирають також у переносні ящики для рамок, в решета та іншу зручну для цього посудину.

Садять рій у вулик під вечір, впускаючи ройових бджіл у вулик через льоток або струшуючи їх у вулик. Найбільш природний і зручний перший спосіб, оскільки при цьому зручно садити у вулик збірні рої, які утворились з кількох окремих роїв, що осіли на один привійник. Садять таким способом другі і треті рої, з якими вилітає кілька неплідних маток. Роївню ставлять біля фанерного листа або дощаного настилу, покладеного кінцем на прилітну дошку вулика. За другим способом бджіл з маткою чи кількома матками струшують на стільники і вощину, кладуть стелю і вулик закривають.

Перший рій, як правило, сідає поодиноко, другі і особливо треті часто сідають разом по 2—3 на одному привійнику. Про те що в одному місці сидить кілька роїв, свідчить їхня маса. Маса одного другого роя дещо менша за масу першого, але це велика кількість бджіл, здатна створити середню за силою сім'ю. Якщо пасічник не спостерігав за прививанням роїв, то для того щоб визначити, скільки роїв сидить в одному місці, загальну масу збірного рою ділять на середню масу другого (2 кг) або третього рою (1,5 кг).

Збірні рої впускають у вулик за допомогою приставленого листа фанери. Маток виловлюють, садять у кліточки, які розкладають по кутах листа фанери. Бджоли збираються біля своєї матки. Після цього кожний рій використовують за призначенням. Вулик перед впусканням рою відповідно готують: чистять і дезинфікують. Стінки, дно, рамки, стелю натирають листям меліси або смородини, підбирають стільники і навощують рамки.

За нормами, визначеними Українською дослідною станцією бджільництва, на кожен кілограм бджіл у вулик ставлять 2 стільники, а потім до загальної кількості їх додають ще два. Так, для рою масою 3 кг ставлять 6 рамок і додатково ще 2, тобто всього 8 рамок, з них 4 з вощиною, решту — стільникові. Один із стільників ставлять з медом, другий — з розплодом різного віку. Щоб вощина не обривалася, рамки ставлять впереміж із стільниками. Стільник з розплодом ставлять, щоб рій не вилетів.

Вулик з оселеним роєм не відкривають протягом 2 діб. Потім оглядають гніздо і виправляють викривлення на стільниках, відбудованих на вощині. В наступні дні контролюють початок відкладання яєць маткою, яка вилетіла з роєм незаплідненою. Наявність рамки з різновіковим розплодом гарантує, що в разі втрати матки бджоли виведуть нову. Потім рій доглядають так само, як і інші сім'ї пасіки.

Невеликі за масою рої об'єднують в одну сильну сім'ю — медовик. Для цього їх з роївень впускають по настилу у вулик, намагаючись при цьому виловити зайвих маток.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел