Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

Планування і облік у бджільництві

Державне планове керівництво бджільництвом здійснюють Держплани СРСР і республік, а управління виробництвом — агропромислові об'єднання. Держплан один раз на п'ять років наприкінці кожної п'ятирічки дає вказівки щодо складання п'ятирічного і перспективного плану розвитку бджільництва.

Плани складають у колгоспах, радгоспах та інших державних господарствах. Плани господарств, які входять до агропромислового комплексу, зводять у районних агропромислових об'єднаннях (РАПО), облагропромах та в Держагропромі УРСР.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

Основними контрольними показниками планів є виробництво продукції — меду — та кількість бджолиних сімей. Для встановлення планових завдань аналізують досягнутий рівень виробництва та продажу меду державі, наявність бджолиних сімей. У разі потреби в раніше прийняті плани вносять корективи. Держплан УРСР погоджує плани республіки в Держплані СРСР. Затверджений постановою Ради Міністрів СРСР народногосподарський план надсилається відомствам і облвиконкомам. Поряд з доведенням органам, які відають сільськогосподарським виробництвом, затверджених планів з виробництва і закупівлі меду, кількості бджолиних сімей, промисловим Міністерствам доводяться плани випуску вуликів, кочових будок, пасічницького інвентаря та обладнання.

Планування робіт у бджільництві враховує сезонність виробництва. Найбільш насичений роботами період підвищеної життєдіяльності бджіл — від першого весняного обльоту їх (березень) і до закінчення підготовки бджолиних сімей до зимівлі (вересень). Решту п'ять місяців бджоли перебувають у зимовому спокої. На пасіці в цей час закінчують роботи поточного року і провадиться підготовка до пасічного сезону наступного року.

Основою для складання планів є організаційно-технологічні карти, складені по сезонах пасічницьких робіт.

Технологічні карти являють собою детальні плани виробництва продукції. Складають їх з метою управління виробництвом на пасіці, бджолофермі та в пасічницькому господарстві, зниження собівартості продукції та підвищення рентабельності як окремої пасіки, бджолоферми, так і господарства в цілому. В технологічній карті розписують весь технологічний процес пасічного сезону, а також підготовчі роботи в осінньо-зимовий період. Карта складається з кількох розділів.

Перший розділ містить перелік робіт, які треба виконати протягом року. В ньому також зазначають потрібне обладнання, інструмент, інвентар, конкретних виконавців. У другому розділі записують технологічні вимоги до робіт, які планується виконати, способи і послідовність їх виконання; в третьому — витрати часу на виконання кожної роботи, зокрема за встановленими нормами, маршрути автотранспорту при кочівлях вуликів, схеми руху механізмів і працівників на пасічному точку, розпорядок дня, режим праці і відпочинку бджолярів. При складанні технологічних карт враховують досягнення науки і передовий досвід, рівень виробництва в даному і сусідніх господарствах, невикористані резерви. Плани робіт складають на сезони (весна, літо, осінь, зима), а також на конкретні види робіт, зазначені в технологічних картах.

У плані зазначають порядковий номер, дату, назву, місяць, обсяг роботи, засоби виробництва, підготовчі заходи, роботи, які треба виконати при несприятливій погоді, виконавців, виконання.

На весняний період, зокрема, планують виконання робіт, пов'язаних із створенням умов для нарощування сили бджолиних сімей, санітарно-профілактичною обробкою вуликів і гнізд сімей, відбудовою стільників, виведенням маток та підсаджуванням їх у сім'ї, формуванням нових сімей, кочівлю на медозбір та запиленням, підсівами нектароносів.

На літо планують виробництво товарного меду, воску, квіткового пилку та іншої продукції бджільництва, кочівлю вуликів тощо.

На осінь передбачають роботи з підготовки бджолиних сімей до зимівлі, проведення профілактично-лікувальних заходів, упорядкування стільників та перетоплення на віск воскової сировини тощо.

На період зимового спокою бджіл планують виконання робіт, не пов'язаних безпосередньо з роботами у вуликах (підготовка до наступного пасічного сезону, ремонт і виготовлення інвентаря й обладнання та ін.). Складений на період пасічного сезону план залежно від погодних, медозбірних і господарських умов коригують. Основними показниками планів у бджільництві є планові завдання щодо виробництва продукції, продажу меду державі, кількості бджолиних сімей, обсяг матеріально-технічної бази для якомога повнішого використання природних та інших ресурсів. Важливо враховувати зв'язок між галузями господарства, щоб забезпечити зростання виробництва продукції при мінімальних витратах.

Найдетальніші плани складають у радгоспах і пасічницьких господарствах, що спеціалізуються на виробництві меду, виведенні бджолиних маток та іншої продукції. Ці господарства мають власний баланс і здійснюють виробництво на основі господарського розрахунку. В планах враховують досягнення бджільництва за всіма показниками в останні три сприятливих за медозбором роки з останніх п'яти та окремо за минулий рік, а також перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва за п'ятирічним планом, наявність і перспективи поліпшення матеріально-технічної бази. Враховують розроблені на поточний рік перспективні і п'ятирічні плани розвитку і зростання продуктивності бджільництва. Пасіці, бджолофермі і пасічницькому господарству доводять завдання, на 10—15 % вищі за досягнутий рівень виробництва в середньому за рік.

У разі невиконання планів попередніх періодів з'ясовують причини цього, розробляють заходи щодо усунення недоліків у роботі і дальшого зміцнення матеріально-технічної бази, вносять зміни в раніше прийняті плани.

Організаційно-господарські плани складають в цілому по господарству на перспективу до повного освоєння його потужностей. В них детально розробляють показники виробництва всіх галузей, а найбільш детально — головної галузі господарства.

На розвитку бджільництва спеціалізуються радгоспи медового і бджолорозплідницького напряму, бджолокомплекси, міжгосподарські бджолопідприємства. Крім бджільництва в таких господарствах створюють додаткові галузі (вирощування ягідників, квіток, культур закритого грунту, столярний та інші цехи), щоб вирівнювати протягом року зайнятість роботою на пасіках, мати додаткові прибутки.

Перспективні плани складають на 10—20 років наперед. Основним завданням таких планів є передбачення розвитку галузей на перспективу, визначення потреби їх у матеріально-технічних засобах і організація їхнього виробництва в потрібних розмірах.

У перспективних планах розвитку бджільництва зазначають кількість бджолиних сімей, виробництво валового і товарного меду, продаж меду державі, будівництво виробничих приміщень, створення, розширення й поліпшення кормової бази для бджіл, потребу в бджолярах і спеціалістах галузі, підготовку їх та підвищення кваліфікації. При визначенні кількості бджолиних сімей враховують потребу в них для запилення ентомофільних сільськогосподарських культур на перспективу. Зокрема, враховують площу садів, які плодоноситимуть, збільшення площ під насінниками багаторічних бобових трав та ін.

Виробничо-фінансовий план колгоспи, радгоспи і держгоспи складають за формами, затвердженими в установленому порядку. План містить основні показники виробничої програми та калькуляцію собівартості продукції. Основні показники плану затверджують керівник господарства і керівник вищестоящого органу, якому це господарство підпорядковане.

У виробничій програмі зазначають кількість бджолиних сімей поточного року, приріст їх, виробництво валового і товарного меду, топленого воску, додаткової продукції, на яку доведені планові завдання (квіткового пилку, маточного молочка, прополісу, бджолиних маток для реалізації, бджолопакетів).

Зазначають кількість продукції, вартість її виробництва і собівартість. Складають таблицю реалізації продукції із зазначенням кінцевих результатів (прибутків або збитків). Калькуляцію продукції здійснюють за відповідною формою, переводячи продукцію в однорідну за затвердженими перевідними коефіцієнтами:

Облік і звітність у бджільництві.

Обсяг облікових робіт у бджільництві залежить від кількості бджолиних сімей, стану пасік і завдань, поставлених перед галуззю. Основними документами виробничо-контрольного обліку є пасічний журнал, акти перевірок роботи пасік (головної весняної, перед головним медозбором, осінньої, складання гнізд на зимівлю), восковий баланс пасіки, відомість ходу зимівлі бджолиних сімей, щоденник пасіки, журнал обліку інвентаря і матеріалів.

Перевірки пасік оформляють актами, до яких додають відомості стану кожної бджолиної сім'ї. В примітці до відомості зазначають, які і коли треба виконати роботи з догляду за кожною бджолиною сім'єю.

Картка бджолиної сім'ї № _____ за 198__ рік

Рік народження матки ___________ Походження матки _________________________

Продуктивність сім'ї за минулий рік: валовий вихід меду _______ кг, вихід воску валового ______ кг, топленого _____ кг; сформовано з бджіл: нову сім'ю ____, відводок ____, пакет ____, нуклеус ____.

Щоденник пасіки на 198__ рік

Журнал складського обліку інвентаря і матеріалів за 198__ рік

Акт головної осінньої ревізії пасіки є одночасно й документом інвентаризації пасіки на кінець року, оскільки розбирати гнізда бджолиних сімей в зимівниках і надворі, щоб визначити їхній стан, недоцільно. Перевірки можна також використовувати для контролю за роботою бджоляра та інших спеціалістів як матеріально-відповідальних осіб. Дані кожного акта порівнюють з показниками попереднього і звіряють з даними бухгалтерського обліку. Надлишки продукції оприбутковують, нестачу в межах відповідних норм списують на природні витрати, решту — відшкодовують за рахунок матеріально-відповідальної особи. Збитки в разі стихійного лиха відшкодовує Держстрах СРСР, якщо пасіка застрахована.

Пасічний журнал складають на весь пасічний сезон. Він містить 50 карток, яких достатньо для обліку стану 100 бджолиних сімей.

У щоденнику невідкладних робіт записують результати фенологічних спостережень, стан погоди, що і коли треба зробити на пасіці. Перед ревізією пасіки бджоляр ретельно перевіряє стан кожної бджолиної сім'ї. За рішенням комісії перевіряють кожну третю або п'яту сім'ю і звіряють результати перевірок із записами в картці пасічного журналу. Якщо розбіжностей немає, продовжують перевірку, а в разі відхилень перевіряють кожну бджолину сім'ю. Силу бджолиних сімей визначають у вуличках, розплід перераховують на нормально-повні рамки.

Основним звітним документом про роботу пасіки, бджолоферми, бджолокомплексу і бджолопідприємства є річний бухгалтерський звіт. В ньому зазначають наявність бджолиних сімей на початок року, приріст пасіки (кількість нових сімей), кількість сімей на кінець року, валовий, в тому числі товарний, вихід воску, одержану додаткову продукцію, вартість бджолиних сімей і продукції бджільництва та її собівартість.

Протягом року звітність по бджільництву подається в зоотехнічному (форма № 24) і ветеринарному (форма № 26) звітах.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел