Найбільш поширеними хворобами бджолиного розплоду є американський і
європейський гнильці. Гнилець закритого розплоду вперше було виявлено на
американському континенті, а відкритого — на європейському, звідки
походять і їхні назви. На
європейський гнилець хворіє відкритий, а на американський —
закритий розплід. Європейський гнилець у запущеній формі може давати
картину, подібну до гнильцю американського. Трапляється, що розплід
уражується обома гнильцями.
Обидва види гнильців розрізняють за особливостями збудника, віком і
зовнішнім виглядом личинок тощо (мал. 102; табл. 32).
Мал. 102. Розплід уражений:
а — американським гнильцем; б — європейським гнильцем; в
— мішечкуватим розплодом.
Таблиця 32.
Порівняльна характеристика американського і європейського
гнильців
Особливості
хвороби
Американський гнилець
Європейський
гнилець
Збудник
Бацила ларве (Вас. Larve). Паличкоподібний мікроб, який
утворює дуже стійкі спори, зберігаючи життєздатність
(десятки років)
Стрептокок плютон (Streptococcus pluton). Стійкість
збудника невисока, в стільниках зберігається не менш ніж
один рік
Час і умови захворювання бджолиного розплоду
Здебільшого у другій половині літа в жарку погоду
(перегрівання гнізда, ослаблення сімей)
Переважно в першій половині літа при охолодженні гнізда,
ослабленні сімей, нестачі корму
Вік уражених личинок
Хворіють личинки старшого віку, гинуть у запечатаних
комірках, утворюючи строкатий розплід; кришечки западають і
продірявлюються
Уражується відкритий розплід (личинка з 3—4-денного
віку), іноді в запечатаному вигляді, розплід стає строкатим
Зовнішній вигляд личинок
Личинки несегментовані, колір їх стає сірим, потім —
кофейним
З'являється жовтизна, втрачається перламутрово-білий
колір, розміщення в комірках незвичайне
Ознаки загиблих личинок
При розпаді тканин утворюється клейка маса, потім сухі
кірочки, які щільно прилипають до стінок комірок. Характерні
тягучість, запах столярного клею
Личинки перетворюються на буру й коричневу масу, яка не
присихає до стінок комірок. Тягучості, як правило, немає,
запах кислий
Захворювання ослаблює бджолині сім'ї, зменшує їхню продуктивність.
Першою ознакою хвороби є з'явлення розплоду різного віку на одному і
тому ж стільнику.
Виявивши хворобу, треба зразки розплоду разом з куском стільника (10
х 15 см) надіслати на аналіз до ветеринарної лабораторії. Діставши
результати лабораторного дослідження на визначення виду гнильцю,
організовують лікування хворих сімей та оздоровлення пасіки.
На пасіку, населений пункт і територію в радіусі 5—7 км накладають
карантин. А.М.Смирнов встановив, що збудники гнильців можуть зберігати
життєздатність у грунті на пасічному точку до 2 років, у вощині — 5, у
стільниках і вуликах — 15, в сухих загиблих личинках — до 30 років.
Карантин знімають після здійснення оздоровчих і санітарних заходів.
Оскільки сильні сім'ї оздоровлюються швидше, середню й слабку сім'ї
об'єднують в одну.
Основними заходами боротьби з американським і європейським гнильцями
є ізоляція хворих сімей, дезинфекція вуликів, заміна маток, підгодівля
бджіл сиропом з лікувальними препаратами.
Хворі сім'ї ізолюють на окремому пасічному точку, пересаджують їх у
чисті, продезинфіковані вулики на рамки з вощиною (перший раз — на рамки
зі смужками вощини, а через 2—4 дні — на повні листи вощини для
відбудови стільників нового гнізда), замінюють маток. Бджолам дають
поголодувати протягом 2 діб, мед із стільників відкачують (для
підгодівлі бджіл його не використовують), розплід збирають в окремі
сім'ї, де його дорощують, малоцінний інвентар і матеріали спалюють.
Вулики, інвентар і матеріали дезинфікують, бджіл підгодовують
лікувальними сиропами.
При європейському гнильці бджіл пересаджують у чисті вулики,
скорочують гнізда, об'єднуючи слабкі сім'ї по 2—3, і утеплюють.
Лікувальний корм готують з цукрового сиропу середньої концентрації
(1:1), до якого додають один з таких препаратів: 1,8—2 г норсульфазолу
натрію, 2 г сульфантролу, 500 000 ОД хлортетрацикліну, по 400 000 ОД
неоміцину, тетрацикліну, окситетрацикліну, еритроміцину, мономіцину, 350
000 ОД канаміцину. Сім'ї підгодовують через кожні 5—7 днів до повного
видужування, наливаючи в годівниці лікувальний корм з розрахунку 100—150
мл на вуличку бджіл.
Рекомендується застосовувати сульфадимезин — 1 г на 1 л сиропу. Бджіл
підгодовують 3—4 рази через 4—5 днів по 0,5 л на сім'ю. Можна також
обпилювати стільники з бджолами сухим препаратом сульфадимезину (1-—2 г
в суміші з 20 г цукрової пудри).
Дезинфекцію пасічного точка, вуликів і деталей до них, стільників,
стелинок, деталей з тканин і дерева, медогонок та іншого металевого
інвентаря провадять згідно з інструкцією щодо запобігання заразним
хворобам бджіл і ліквідації їх.
Гафніоз і паратиф.
Ці хвороби бджіл спостерігаються наприкінці зими й навесні. У них
з'являється пронос і настає ослаблення сімей. Збудники гафніозу й
паратифу потрапляють в організм бджоли з кормом і водою, зокрема при
споживанні рідкого недоброякісного меду, підвищеній вологості, у дощову
холодну погоду. Екскременти мають клейку або напіврідку консистенцію,
неприємний запах, черевце у бджіл роздуте. Вони стають малорухливими з
ознаками паралічу. Діагноз установлюють на основі цих ознак і
лабораторних аналізів. На пасіку, де є ці хвороби, накладають карантин,
який знімають через рік після ліквідації хвороб.
Бджолиним сім'ям дають лікувальну підгодівлю. їм згодовують по 0,5 л
сиропу на сім'ю за три курси разом з такими препаратами: перший курс —
по 100 000 ОД стрептоміцину і неоміцину, 0,1 г левоміцетину; другий — по
150 000 ОД стрептоміцину і неоміцину, 0,2 г левоміцетину; третій курс —
подвоєна доза (порівняно з першим курсом) цих препаратів. Сім'ї
підгодовують тричі з триденною перервою.
На септицемію хворіють дорослі бджоли навесні, іноді влітку і восени
за несприятливих умов утримання.
Збудник потрапляє в організм через травний канал, пошкоджені тканини
і спричинює загибель бджіл (трупи розпадаються на окремі частини). Слід
мати на увазі, що септицемія з'являється на пасіках, розміщених у
затінених і вологих місцях або там, де бджоли зимують у вологих
приміщеннях.
Для уточнення діагнозу досліджують гемолімфу на наявність збудника
або ставлять біологічну пробу.
З метою профілактики септицемії сім'ї бджіл утримують у сухих
вуликах, розміщують пасіки в місцях, які добре прогріваються сонцем і
провітрюються.
При захворюванні сім'ї підгодовують лікувальним сиропом з додаванням
до 1 л сиропу 300 000 ОД
тетрацикліну або хлортетрацикліну. Бджіл підгодовують три
рази через 5—6 днів з розрахунку 100—150 мл сиропу на вуличку бджіл.
Вірусні хвороби бджіл трапляються порівняно рідко. Але через
те, що вони недостатньо вивчені й не розроблено комплексу заходів
боротьби з ними, оздоровлення пасік від цих хвороб утруднюється.
Грибні хвороби, або мікози, трапляються на окремих пасіках і
значної шкоди бджільництву не завдають. Особливості вірусних хвороб та
мікозів бджіл і заходи боротьби з ними наведено в табл. 33.
Таблиця 33.
Особливості вірусних хвороб та мікозів бджіл і лікування
їх
Назва і
збудник хвороби
Умови
виникнення і поширення
Перебіг і
симптоми
Постановка
діагнозу
Профілактика
і заходи боротьби
Мішечкуватий розплід. Збудник-фільтрівний вірус
Уражуються личинки у віці 5—6 днів. Збудник потрапляє в
сім'ю через інфікованих бджіл, від них всередині вулика
поширюється і між сім'ями. Гине запечатаний розплід.
З'являється у безвзяткові періоди, при похолоданнях
Зустрічається не часто (у травні—червні). Ознаки:
зріджений розплід, перфоровані кришечки комірок. Загиблі
личинки буруватого кольору у вигляді мішка з
водянисто-зернистою масою, без специфічного запаху, з
піднятими головками
При огляді гнізда за специфічними ознаками і за
допомогою мікроскопічних бактеріологічних досліджень
диференцюють від гнильців і застудженого розплоду
Створюють сприятливі умови утримання і годівлі. При
з'явленні хвороби: накладають карантин; на 5—7 днів
припиняють відкладання яєць маткою, видаляють уражений
розплід; сім'ї підгодовують цукровим сиропом, пересаджують у
чисте гніздо
Параліч. Збудник-фільтрівний вірус
Хворіють бджоли різного віку, внаслідок чого
спостерігається хронічна або масова загибель їх, зокрема в
разі нестачі перги і при різкому підвищенні температури
повітря. Сім'ї ослаблюються, що знижує їхню продуктивність
Бджоли втрачають волосяний покрив, чорніють, стають
блискучими. Біля льотків збільшується підмор, з'являються
кволі бджоли
Відрізняють від токсикозів за результатами огляду,
лабораторних досліджень і біологічної проби
Система заходів боротьби не розроблена. Застосовують
пеніцилін, біовіт, обприскують бджіл в гнізді розчином
білкового ферменту — ендонуклеазою бактеріальною (28 000— 35
000 одиниць активності на сім'ю за курс)
Уражується трутне-вий і бджолиний розплід у стадії
личинок старшого віку в окремих сім'ях. Спори потрапляють в
організм через корм, поширюється бджолами. Захворюванню і
загибелі розплоду сприяє охолодження гнізд
Поширюється в середині літа. Трупи личинок покриваються
білою пліснявою, висихають, перетворюючись на тверді вапняні
грудочки. На кришечках комірок утворюється білий наліт
Визначають за характерними ознаками ураженого розплоду,
провадять дослідження в лабораторії
Створюють сприятливі умови для утримання і годівлі
бджіл. Видаляють з гнізд уражений розплід, підгодовують
бджіл і утеплюють вулики
Аспергільоз (кам'яний розплід) Збудник — плісеневий гриб
роду Aspergillus
Уражується розплід і дорослі бджоли в окремих сім'ях.
Збудник заноситься у вулик бджолами з рослин.
Спостерігається на пасіках у зволожених місцях в дощову
погоду
Личинки і лялечки вкриваються буро-зеленою пліснявою,
висихають, до стінок не прилипають
Визначають під час огляду сімей за ознаками розплоду,
провадять лабораторні дослідження
Створюють сприятливі умови для бджолиних сімей,
розміщують їх на освітлених місцях. З гнізд видаляють
уражений розплід разом із стільниками, сім'ї підгодовують
Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии.
2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук.
В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл.
В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки.
Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ;
О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда.
Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями,
сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы!
Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье.
Книга посвящена описанию натуральных (нативных)
продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов,
народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых
распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с
лечащим врачом.
Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже
много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск,
маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а
также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью
укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным
средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского.
Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине.
Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом,
пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в
косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению
пчелоужалений.
Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством
для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства.
Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских
профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков.
Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально
технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция
пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь
и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их
профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства,
экономика и организация пчеловодного хозяйства.
Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы
знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши
сложившиеся представления о жизни
пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в
пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные
способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных
затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их
развитие.
Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН
Украины, 1994 год.
Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и
размножения и наиболее эффективных методах повышения их
медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии,
странах Западной Европы и США.
Предлагаемый материал
представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами
"ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия
содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном
итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства.
Технологическая схема
включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также
методику эффективного их использования.
Описаны
биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и
содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий
инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология
получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с
ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо
иллюстрирована.
Рассчитана на
работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям.
Поскольку в зонах Украины климатические условия различные,
работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны —
Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются
ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней
позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных
областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше.
Рассматриваются биология
пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по
использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных
культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и
разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной
основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его
специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика
продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также
способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами.
Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии
медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни
пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные
вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство".
Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда.
Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны.
Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г.
Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых
пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология
ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была
рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного
Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов
Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность
пасек - в 4 раза.