Бджільництво

За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

ЗМІСТ

 

ЛІТЕРАТУРА

 

ВЕБМАЙСТЕР


 

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Останнім часом значного поширення набуло пакетне бджільництво. Основа його — весняне нарощування бджіл у південних районах республіки та на пасіках, що займаються їхньою репродукцією. Пакетних бджіл використовують для організації нових пасік, доукомплектування існуючих, а також на медозборі в північних та східних районах нашої країни, де є значні масиви дикоростучих медоносних рослин. Тут звичайно буває порівняно пізній, але сильний медозбір з липи, іван-чаю та інших медоносів, що можуть забезпечити принесення однієї сім'єю за день до 10—15 кг меду. Проте такі багаті ресурси не використовуються через недостатню насиченість місцевості бджолами. У вирішенні цього питання велику роль повинні відіграти саме пакетні бджоли.

Їх використовують також в районах виробництва пакетів для відновлення зимового відходу бджолиних сімей, а також поповнення пасік, що зазнали втрат від хвороб, зокрема, вароатозу.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

У південних місцевостях є всі умови для раннього нарощування сили сімей та виведення маток в квітні — травні. З одержанням ранніх маток можна приступати до формувания пакетів бджіл і їхнього пересилання в райони з пізніми медозборами (кінець червня — липень).

На Україні, де бджільництво має медово-запилювальний напрям, в місцевостях з середнім виходом меду з однієї сім'ї за рік 7—8 кг пасічницькі господарства та пасіки доцільно спеціалізувати на виробництві ранніх маток і пакетних бджіл, поєднуючи із запиленням ентомофільних сільськогосподарських культур в господарствах.

Пакети бджіл можуть виробляти і пасічники-любителі, реалізовуючи їх через обласні контори бджільництва.

Збільшення виробництва пакетів бджіл значно підвищить прибутковість пасік та продуктивність праці пасічника, створить умови рентабельного ведення бджільництва.

В Українській PCP пакетне бджільництво набуває все ширшого розмаху. Так, у 1985 р. було вироблено понад 60 тис. пакетів, зокрема, в Полтавській області — 7853. Особливо багато реалізують їх міжгосподарські пасічницькі підприємства, де в окремі роки формують по одному пакету від кожних 2—3 бджолиних сімей. Успішно працюють в цьому напрямі міжгосподарські бджолопідприємства Хмельницької, Закарпатської та інших областей.

Виробництво пакетів бджіл тісно пов'язане з виведенням маток, тому спеціалізовані пасічницькі господарства, що виводять маток для реалізації, виробляють також і пакетних бджіл.

Формування пакетів у місцевостях з тривалим несильним медозбором у весняно-літній період не тільки не знижує продуктивність пасік, а й сприяє запобіганню роїнню і раціональному використанню нарощеної сили бджолиних сімей. В цих умовах, вже після цвітіння садів та ранніх Весняних медоносів, від сімей, що мають силу 10 вуличок та розплід на 8 рамках, можна без шкоди відібрати 1,3— 1,5 кг бджіл для пакета. Вартість цих бджіл прирівнюється до 10 кг товарного меду. Через 10—12 днів сила сім'ї відновлюється за рахунок виходу бджіл із залишеного запечатаного розплоду, і сім'я може використати медозбір, працювати на запиленні сільськогосподарських культур.

Залежно від використання пакетних бджіл, їх формують як стільникові, так і безстільникові. Для створення нових пасік та збільшення кількості сімей на пасіках, що не мають запасних стільників, будуть кращими стільникові пакети, сформовані хоч і невеликими, зате повністю укомплектованими сім'ями. При наявності медозбору вони можуть у міру свого росту відбудувати для розміщення бджіл та складання принесеного нектару необхідну кількість стільників на вощині.

На пасіки, що поповнюються пакетними бджолами через загибель сімей від хвороб або зимового відходу, які, як правило, забезпечені достатньою кількістю запасних стільників і вуликів й мають певну кількість своїх бджолиних сімей, краще завозити безстільникові пакети і пересаджувати у порожні вулики з комплектом стільників.  Поступово їх можна підсилити рамками з розплодом від основних сімей, і вони нарівні з ними використають медозбір, дадуть пасічницьку продукцію і виправдають затрати на їхнє придбання.

Формування безстільникових пакетів вигідне і пасікам-постачальникам, оскільки систематичне виробництво на пасіці стільникових пакетів призводить до різного зниження забезпечення сімей стільниками. Крім того, з ними можуть передаватися і збудники хвороб, чого не відбувається при пересиланні безстільникових пакетів.

Стільникові пакети бувають чотири- і шестирамкові. Відповідно до ГОСТ 20728—75 в шестирамковому пакеті повинно бути 1,5 кг бджіл, 2 рамки разплоду, 4 кг меду і бджолина матка не старше 2 років; в чотирирамковому пакеті — 1,3 кг бджіл, 1,5 рамки розплоду, 3 кг меду і молода плідна матка.

Транспортування та пересилання стільникових пакетів бджіл проводять у спеціальних ящиках (рис. 20). Вони обладнані закритою вентиляцією, мають простір для виходу бджіл поверх стільників при перегріванні гнізда, пристосування для міцного закріплення поставлених рамок.

Чотирирамковий пакет для пересилання бджіл

Рис. 20. Чотирирамковий пакет для пересилання бджіл:

1 — льоток; 2 — фіксатори плечиків рамок; 3 — бокові фіксатори рамок

Формують стільникові пакети із завчасно створених відводків або безпосередньо із спеціально виділених для цього бджолиних сімей. Як правило, утворюють їх з одного відводка або однієї сім'ї. В кожен пакет при цьому ставлять два світло-коричневі стільники, в яких є по 1,5 кг меду або переробленого бджолами цукрового сиропу (на незапечатаному кормі пересилати бджіл не можна, оскільки вони можуть перегрітись і загинути). Потім ставлять два світло-коричневі стільники із запечатаним розплодом разом з покриваючими їх бджолами. Відкритий розплід при транспортуванні може загинути, тому його в пакети не поміщають. Знаходять матку і разом з рамкою поміщають у пакет. Після завантаження пакетного ящика в нього ще струшують бджіл з двох-трьох рамок. їх буде достатньо, щоб виконати вимоги технічних умов для Чотирирамкового пакета, враховуючи, що на одній рамці, щільно обсиджуваній бджолами, їх буде 200—250 г. Бджіл в пакет струшують з рамок з розплодом, де сидять молоді бджоли, щоб після транспортування пакета сім'я змогла посилено працювати по нарощуванню сили й підготовці до майбутнього медозбору.

У шестирамковий стільниковий пакет ставлять шість рамок, з них чотири з розплодом, дві з кормом, відповідно струшують в них більшу кількість бджіл, доводячи їх до 1,5 кг живої маси.

 

Учебник пчеловода

 

Для пересилання безстільникових пакетів використовують спеціальний ящик, одна стінка якого закрита металевою сіткою з діаметром отворів 2х2 або 3x3 мм. Ящик обладнують пристосуванням для кріплення посудини з кормом (зверху він має отвір для неї і одночасно для лійки, через яку струшують бджіл у пакет). Безстільниковий пакет, відповідно до вимог ГОСТ 20728—75, повинен мати 1,3 кг живої маси бджіл, 1,4 кг корму у вигляді 60%-ного цукрового сиропу, молоду плідну матку, яку при перевезенні на великі відстані тримають окремо від бджіл у пересильній маточній кліточці разом із супроводжуючими її бджолами й відповідною кількістю корму у вигляді канді.

Кліточка кріпиться всередині ящика безстільникового пакета. При транспортуванні на незначну відстань матку разом з декількома бджолами поміщають у маточну кліточку Титова, яка повинна знаходитись в отворі на верхній стінці пакета. Корм у вигляді цукрового сиропу наливають у скляні банки, герметично закриті консервними металевими кришками, в яких шилом роблять два отвори діаметром 0,8 мм. Банки перевертають догори дном, щоб корм з отворів витікав невеликими краплями, які швидко будуть забиратися бджолами. В середньому бджоли безстільникового пакета споживають за добу 100—120 г корму. Якщо пакети перевозять на невелику відстань і бджоли в них будуть знаходитись не більше однієї доби, краще їм дати корм у вигляді цукрової пасти в кількості до 200 г.

Безстільникові пакети формують в період льоту бджіл, щоб у них потрапили молоді бджоли. Це сприятиме посиленому вирощуванню розплоду після перевезення пакета на нове місце.

Для того, щоб заповнити пакет необхідною масою бджіл, його (пустим) ставлять на ваги, всередині закріплюють кліточку з маткою, в отвір вставляють лійку й зважують. Потім встановлюють потрібну масу і заповнюють бджолами пакетний ящик.

Безстільникові пакети роблять індивідуальними й збірними. При формуванні індивідуального пакета бджіл в нього струшують від однієї бджолиної сім'ї, при збірному — від декількох, що залежить від сили сімей, призначених для відбирання пакетних бджіл. Рамки для струшування відбирають з розплідної частини гнізда сім'ї, попередньо відставивши ту, на якій знаходиться матка, якщо її не відібрано в пакет. Залежно від щільності обсиджування бджолами у пакет струшують бджіл з 5—6 рамок. Зважують його на вагах, доводячи загальну живу масу бджіл до 1,3 кг. Після завантаження отвір щільно забивають фанерною кришкою. Для зручності транспортування окремі безстільникові пакети збивають у секції по 2— 4 пакети. Це запобігає їхньому перевертанню і полегшує навантаження при транспортуванні. На далеку відстань (1000 км і більше) кращий засіб транспортування — авіатранспорт, на меншу—автотранспорт. При автотранспортуванні пакети зверху захищають від можливого дощу та затіняють від прямих променів сонця. При пересиланні по пошті кожний пакет або секція пакетів, крім адреси, повинні мати написи: «Обережно! Живі бджоли!», «Верх!», «Не перевертати, на сонці не тримати!»

Після перевезення бджіл з безстільникових пакетів негайно пересаджують у заздалегідь підготовлені вулики з комплектом рамок, корму тощо.

Для цього пакет ставлять у вулик поряд з стільниками, відкривають верхню кришку, виймають кліточку з маткою. Матку з пересильної кліточки без супроводжуючих бджіл пересаджують у маточну кліточку, яку ставлять між рамками біля корму. Бджоли з відкритого пакетного ящика поступово почнуть переходити на рамки до матки. Не чекаючи повного переходу бджіл, вулик закривають, відкривши льоток для виходу їх з вулика. На другий день пакетну сім'ю оглядають, забирають порожні ящики й випускають маток. Залежно від щільності обсиджування рамок бджолами в сім'ю або додають рамки, або забирають необсиджувані. При відсутності корму на рамках сім'ю забезпечують годівницею з цукровим сиропом.

Стільникові пакети після транспортування розміщують на ті ж місця, де будуть стояти їхні вулики, відразу ж відкривають у них льотки, щоб бджоли змогли зробити очисний обліт, і починають їх переселяти у вулики.

У подальшому догляд за пакетними бджолами буде полягати у створенні умов для посиленого нарощування бджіл. Якщо безстільникові пакети надійшли в господарство для збільшення пасіки, їх можна поступово підсилювати рамками з розплодом від основних сімей і доглядати їх так само, як і звичайні сім'ї.

В північних і східних областях нашої країни пакетних бджіл в основному використовують лише для одержання від них продукції. Восени, після закінчення медозбору, якщо є для цього умови, вони переробляють цукровий сироп про запас (корм для наступних пакетів, які будуть одержані в майбутньому році) або їх використовують для одержання бджолиної отрути, після чого закурюють сіркою.

Закурювання бджіл вигідніше, ніж їхня зимівля, яка буде значно дорожчою, ніж придбання нових пакетів у майбутньому році.

На Україні в останні роки зросла потреба в пакетних бджолах для використання в межах республіки. Вони необхідні для поновлення зимового відходу, втрат від хвороб, створення нових пасік та їхнього збільшення в місцевостях, де наявних бджолиних сімей не вистачає для запилення ентомофільних культур та збирання меду з існуючої кормової бази. Потреба в пакетних бджолах ще не задовольняється і тому всі пасіки, що мають можливість виробляти й реалізувати пакетних бджіл, повинні широко застосовувати цей прийом для підвищення ефективності пасік, продуктивності праці пасічника, забезпечення сталої рентабельності галузі бджільництва, особливо в місцях з слабкою кормовою базою.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Учебник пчеловода

Литература по пчеловодству

 

МЁД

В. Д. ЧЕРНИГОВ.

МЁД

Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии.

2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.

 

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук.

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл.

ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

 

Организация пасек и уход за пчелами

В.А.Нестерводский

Организация пасек и уход за пчелами

В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки.

Издательство "Урожай". 1966 год.

 

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Рената Франк

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы!

Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

 

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Э. БЕРТРАН

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье.

Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

 

Здоровье дарит нам пчела

КОРЖ В.Н.

Здоровье дарит нам пчела

Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом.

2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

 

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Священник Александр Лазебный.

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского.

Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

 

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Кузьмина К.А.

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства  — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений.

К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

 

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода

Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков.

Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода.

Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства.

Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Комиссар А.Д.

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие.

 Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Малаю А.

Интенсификация производства меда

Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США.

М.: Колос, 1979 год.

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

ОЗЕРОВ А.П.

Рациональное двухматочное пчеловождение

Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования.

Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др.

Пчеловодство

Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям.

Издательство «Урожай», 1989 год.

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И.

Календарь пасечника

Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше.

Издательство «Урожай», 1986 год.

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П.

Пчеловодство

Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами.

«Вища школа», 1987 год.

 

Биология медоносной пчелы

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш.

Биология медоносной пчелы

Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство".

М.: Агропромиздат, 1991 год.

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро.

День за днем на пасеке

Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны.

Л.: Лениздат, 1991 год.

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

Кашковский В.Г.

Уход за пчелами в Сибири

Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза.

Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.

Ви дивились сторінку - Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Наступна сторінка      - Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Попередня сторінка   - Промислова технологія бджільництва

Повернутися до початку сторінки Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл