Бджільництво

За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

ЗМІСТ

 

ЛІТЕРАТУРА

 

ВЕБМАЙСТЕР


 

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

В умовах інтенсивного вирощування ентомофільних сільськогосподарських культур важливе значення має вчасне підвезення необхідної кількості бджолиних сімей на запилення. Успішні кочівлі можливі лише при забезпеченні механізації навантажувально-розвантажувальних робіт. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є організація цілорічного утримання сімей в мобільних павільйонах та на платформах.

Сучасні павільйони і платформи бувають колісними та безколісними, одно- чи двох'ярусними. Розрізняють їх також за здатністю вміщувати певну кількість бджолиних сімей.

Павільйон — це спеціальний будиночок полегшеного типу з усіма основними елементами будівлі, вентиляційними вікнами та льотками. У теплоізоляційному приміщенні павільйону на дерев'яних або металевих стелажах розміщені в один або кілька ярусів вулики, регулятор температури з нагрівачем.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

Павільйони дещо спрощеної конструкції, так звані платформи, не мають стін та даху. Пересувна платформа складається з рами, ходової частини, дерев'яного настилу, в який вмонтовано пристрої для закріплення вуликів, знімного брезентового тенту.

Безколісні павільйони та платформи не мають власної ходової частини, при стаціонарному положенні спираються на «лапи». Транспортують їх автомобілями або переобладнаними тракторними причепами.

Технологія павільйонного утримання бджолиних сімей залежить від конструктивних особливостей «пасіки на колесах» та обраних для роботи типів вуликів. Найдоцільніше за цих умов застосовувати дво- або багатокорпусні вулики, які дають можливість більш раціонально використовувати обмежену площу.

При зимівлі бджолиних сімей в павільйоні у вуликах закривають передні льотки, а відкривають внутрішні на задніх стінках: терморегулятором всередині теплоізоляційного приміщення підтримують температуру 0—3°.

Сім'ї, що зимують на платформі, з усіх боків утеплюють подушками. Для захисту їх від холодних вітрів платформу по периметру вкривають руберойдом, дерев'яними щитами, шифером, солом'яними матами або рогозом.

Весною, з потеплінням, від павільйону чи платформи відкидають сніг, вкривають землю соломою, мішковиною або гілками дерев, на сонячному, захищеному від вітру місці обладнують напувалку.

У вуликах, розміщених в павільйоні, закривають внутрішні льотки й відкривають передні, очищають їх від сміття та підмору. При сприятливих умовах навколишнього середовища температуру повітря у теплоізоляційному приміщенні поступово підвищують, стимулюючи обліт бджіл. За активністю, обльоту уважно стежать, відмічаючи ослаблені, неблагополучні сім'ї.

У ранньовесняний період можуть спостерігатись значні втрати бджіл, оскільки льотки розміщені високо й бджолам, які впали на землю, важко піднятись вгору. Для запобігання цьому простір від павільйону до землі закривають брезентом чи щитами.

Сім'ї, утримувані на платформі, готують до весняного обльоту таким же чином, як і ті, що зимували на волі.

Після завершення очисного обльоту згрібають та спалюють солому і гілки, дезинфікують мішковину. З вуликів видаляють піддони з підмором, замість них ставлять чисті.

В усіх сім'ях зменшують гнізда, щоб бджоли добре вкривали стільники. При відсутності кормових запасів та підтримуючого медозбору бджіл підгодовують цукровим сиропом, використовуючи для цього годівниці, які знаходяться назовні вулика (навісні, стельові). Це значно зменшує затрати робочого часу. Стельові годівниці повинні знаходитись на вуликах постійно, що полегшує процес підгодівлі бджіл.

Після проведення весняних робіт бджолині сім'ї у павільйонах і на платформах вивозять на медозбір. Готуючи пасіку до кочівлі, скріплюють корпуси, надставки, відкривають торцеві й верхні вентиляційні люки у павільйоні, вентиляційні отвори у вуликах, закривають прильоткові сітчасті бортики. Під час транспортування льотки залишають відкритими: при рівномірному русі бджоли почувають себе спокійно і не вилітають.

Утримання бджіл на мобільних засобах розраховане на багаторазові кочівлі до джерелі медозбору та на запилення. Для цього заздалегідь передбачають маршрути кочівлі, вивчають нектарозапас відповідних районів, можливості використання бджіл для запилення на арендній основі.

Досить важливе значення в умовах павільйонного утримання має запобігання роїнню — явищу, яке негативно впливає на продуктивність бджолиних сімей та працю пасічника. Для цього формують відводки, використовуючи тільки плідних маток. Неплідні через тісне розміщення вуликів нерідко залітають у чужі сім'ї і гинуть. Щоб легше було відшукувати маток при організації відводків, Застосовують мічення маток. Заходом запобігання роїнню є також своєчасне розширення гнізда. При використанні двокорпусних вуликів другі корпуси ставлять на сім'ї, сила яких досягла 10—11 вуличок та в яких є 7—8 розплідних рамок.

Корпуси поміщають з повним комплектом стільників, з нижнього корпусу рамки з розплодом не переносять.
Запобігаючи роїнню та створюючи умови для розміщення великої кількості нектару, на другі корпуси ставлять магазинні надставки, а при їх заповненні під першу надставку (тобто безпосередньо на гніздовий корпус) встановлюють другу.

Під час медозбору надходження нектару у вулик може зменшитись через неспроможність бджіл забезпечити достатню вентиляцію гнізда, отже, і загусання нектару. За цих умов вживають заходи щодо створення інтенсивної вентиляції. Для цього у вуликах відсувають піддони, торцеві й верхні стельові льотки.

При необхідності мед відкачують безпосередньо у павільйоні чи спеціальному павільйоні, обладнаному для відкачування меду, або ж у стаціонарі в кінці літа.

Мед у павільйоні відкачують у другій половині дня, коли основний літ бджіл закінчується.

Мед, зібраний сім'ями, яких утримували на платформі, відкачують у переобладнаному пасічному будинку. Заповнені стільники із запечатаним зрілим медом виймають з вулика і поміщають у переносний ящик. Зібрані медові рамки переносять у приміщення, де їх розпечатують та відкачують мед. Звільнені рамки повертають у вулики.

Після головного медозбору проводять осіннє нарощування сімей підвезенням пасіки до пізноквітучих медоносів: організують підгодівлю бджіл цукровим сиропом. У павільйоні при необхідності застосовують осінній підігрів, що сприяє кращому нарощуванню сімей.

Восени бджолині сім'ї обробляють проти захворювань відповідно до інструкції Головного управління ветеринарії Держагропрому СРСР.

При проведенні противароатозних обробок утримуваних на платформі бджіл вживають ряд застережливих заходів. Якщо для цього використовують хімічні препарати, в приміщенні створюють посилену вентиляцію. Щоб запобігти отруєнням, використовують респіратор або ватно-марлеву пов'язку.

До зимівлі сім'ї ретельно готують: поповнюють кормові запаси, скорочують та утеплюють гнізда.

 

Учебник пчеловода

 

Утримання бджіл у павільйоні дає змогу працювати з ними незалежно від умов погоди і медозбору. Проте в деяких випадках слід бути застережливим. Якщо виникає необхідність огляду сімей в період відсутності медозбору, в стельові люки та двері павільйону вмонтовують рами з сітками, а також спеціальні пристосування для випускання бджіл. При огляді під час дощу верхні люки закривають, а двері залишають відкритими. В негоду без крайньої потреби сім'ї краще не турбувати, оскільки бджоли збуджуються і жалять пасічника.

Навіть часткові огляди при павільйонному утриманні позначаються на всіх сім'ях, тому їх проводять якомога рідше, причому краще у другій половині дня, працюючи з підготовленими корпусами та магазинними надставками. Щоб запобігти зльоту бджіл при оглядах, сім'ї вирівнюють за силою перенесенням печатного розплоду і заміною непродуктивних маток. Бджіл, розміщених на платформі, оглядають при сприятливих погодних умовах і наявності підтримуючого медозбору.

Павільйонне та платформенне утримання має значні переваги над традиційним з довільним розміщенням вуликів. За такого способу значна кількість бджолосімей зосереджується на обмеженій площі, завдяки чому скорочуються затрати праці на їх обслуговування. Спрощується організація кочівель, забезпечується повне запилення і тим самим підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур. Зникає необхідність у трудомістких навантажувально-розвантажувальних роботах, спорудженні зимівників.

У павільйонах значно простіше здійснити ефективний та надійний захист бджіл від ураження отрутохімікатами, від комах та гризунів.

Платформи не забезпечують захисту бджіл від холоду, спеки, отруєнь. їх переваги полягають у простому та дешевому виготовленні, високій мобільності при організації літніх кочівель.

Проте утримання бджолосімей у павільйонах та на платформах пов'язане з рядом негативних явищ, зумовлених скупченням бджіл в порівняно невеликому просторі: це небезпека поширення інфекційних та інвазійних захворювань, втрати бджолиних маток, які повертаються з шлюбних польотів, крадіжки.

Недостатня освітленість, особливо в багатоярусних павільйонах, обмеженість простору, висока температура елітній період ускладнюють роботу і призводять до зниження продуктивності праці пасічника. Обмежений розмір гнізда змушує часто відбирати рамки з медом.

Одним з основних недоліків утримання сімей на мобільних засобах є блукання бджіл, зльоти і нальоти. Для запобігання блуканню застосовують ряд орієнтирів: фарбують передні стінки вуликів в добре розпізнавальні бджолами кольори (синій, жовтий, білий), розміщують біля льотків різноманітні кольорові фігури (краще рельєфні, ніж плоскі), вертикальні фанерні щити, які дещо виступають вперед і виділяють передні стінки вуликів. Застосовують шаховий спосіб у чергуванні льотків або монтують їх у ряду на різній глибині.

Позитивні результати дає застосування прильоткових коробів, прикріплених до вуликів через один. До відкритих льотків бджоли підлітають прямо, короби ж змушують їх змінювати напрямок руху і притримуватись його в подальшому, що також запобігає блуканню. Крім того, короб — добрий об'ємний орієнтир, який ще й запобігає «пішим» переходам бджіл від вулика до вулика та крадіжкам. З метою запобігання блуканню під час медозбору павільйон чи платформу краще розміщувати ближче до центра масиву або біля певних орієнтирів (чагарники, дерева, лісосмуги). Для зменшення зльотів бджіл з верхнього ярусу павільйону в нижній їх розмежовують кольоровою смугою. Утримання сімей, однакових за силою, або їх вирівнювання теж запобігає блуканню бджіл.

Після перевезення на медозбір льотки відкривають почергово, через 3—4 вулики, павільйон на новому місці орієнтують відносно сторін світу так само, як і на попередньому, інакше бджоли втрачають звичну орієнтацію. Перевозити їх краще ввечері. При утриманні на мобільних засобах перевагу надають бджолам карпатської або крайнської порід. Вони більш миролюбні, краще орієнтуються в умовах ущільненого розміщення.

Таким чином, успішне утримання сімей у павільйонах та на платформах можливе лише при врахуванні комплексу факторів, зокрема, наявності чітких орієнтирів, що надійно запобігають блуканню бджіл.

«Пасіки на колесах» виробляють різноманітну продукцію бджільництва, серед якої важливе місце займають пилок та прополіс. Для їх збору сконструйовані спеціальні пристрої. Льоток-пилковловлювач (автор Возний П. А.) поєднує функції пристосувань, з яких скомбінований, проте має й ряд конструктивних доповнень. Він складається з льоткового коридора, який перегороджено решіткою з отворами. Проходячи через решітку, бджола частково звільняється від пилку, який осипається в коробок-пилкозбирач, прикріплений до нижньої частини коридора.

Прополіс збирають різними способами: за допомогою прополісозбиральної рамки, зчищають із стельових дощечок або ж накладають щільну тканину, яку бджоли приклеюють до рамок. Згодом тканину забирають й охолоджують. Пропускаючи її між двома вальцями, відділяють прополіс.

В останні роки павільйонне утримання бджіл набуло значного поширення. В різних областях республіки нараховують близько 700 павільйонів і платформ. Є чимало господарств, в яких на павільйонне утримання переведено всі бджолині сім'ї.

Передовий досвід свідчить про доцільність утримання в одному павільйоні або на платформі в середньому 20— 40 бджолосімей у вуликах, розміщених в один ярус. В цілому завдяки павільйонному утриманню більш ефективно використовується медоносна флора, значно підвищується медозбір та врожайність ентомофільних сільськогосподарських культур.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Учебник пчеловода

Литература по пчеловодству

 

МЁД

В. Д. ЧЕРНИГОВ.

МЁД

Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии.

2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.

 

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук.

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл.

ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

 

Организация пасек и уход за пчелами

В.А.Нестерводский

Организация пасек и уход за пчелами

В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки.

Издательство "Урожай". 1966 год.

 

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Рената Франк

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы!

Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

 

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Э. БЕРТРАН

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье.

Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

 

Здоровье дарит нам пчела

КОРЖ В.Н.

Здоровье дарит нам пчела

Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом.

2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

 

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Священник Александр Лазебный.

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского.

Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

 

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Кузьмина К.А.

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства  — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений.

К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

 

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода

Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков.

Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода.

Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства.

Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Комиссар А.Д.

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие.

 Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Малаю А.

Интенсификация производства меда

Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США.

М.: Колос, 1979 год.

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

ОЗЕРОВ А.П.

Рациональное двухматочное пчеловождение

Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования.

Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др.

Пчеловодство

Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям.

Издательство «Урожай», 1989 год.

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И.

Календарь пасечника

Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше.

Издательство «Урожай», 1986 год.

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П.

Пчеловодство

Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами.

«Вища школа», 1987 год.

 

Биология медоносной пчелы

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш.

Биология медоносной пчелы

Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство".

М.: Агропромиздат, 1991 год.

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро.

День за днем на пасеке

Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны.

Л.: Лениздат, 1991 год.

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

Кашковский В.Г.

Уход за пчелами в Сибири

Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза.

Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.

Ви дивились сторінку - Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Наступна сторінка      - Підготовка пасік до медозбору та його використання

Попередня сторінка   - Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Повернутися до початку сторінки Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах