За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

На кожній пасіці щороку утворюють нові бджолині сім'ї. Використовують їх як приріст пасіки, на продаж, для відновлення сімей, що з якихось причин загинули, для заміни вибракуваних малопродуктивних сімей тощо.

Природне роїння бджіл та його недоліки. У природі бджолині сім'ї розмножуються і розселюються шляхом роїння. У певний період життя частина сім'ї (приблизно половина) із старою маткою, набравши повні зобики меду, залишає своє житло і відлітає до завчасно підшуканого нового й там досить швидко відбудовує гніздо.

Бджоли готуються до роїння заздалегідь. Першою ознакою цього є початок вирощування трутнів. Пізніше в нижній частині або на ребрах стільників бджоли відтягують мисочки — зачатки маточників, а матка згодом відкладає в них яйця.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Чисельність бджіл і розплоду в сім'ї постійно збільшується. З розвитком маточних личинок гармонія в сім'ї порушується. Матка вже не відчуває тієї турботи з боку бджіл, що була раніше її «почет» поступово розпадається, раціон збіднюється. Вважають, що матка деякий час навіть змушена живитися медом, беручи його прямо з комірок. Яєць вона з кожним днем відкладає все менше і менше, стає легкою, здатною літати. У цей період майже припиняється льотна діяльність бджіл, вони перестають будувати нові стільники, гірше використовують медозбір; сильно зменшується вирощування розплоду. Велика кількість бджіл різного віку взагалі припиняє будь-яку роботу. Вони скупчуються в нижній частині гнізда, часто звисають «бородою» під льотком. Бджоли ніби чогось чекають. Так може тривати один-три тижні. Доведено, що, в, бджіл, які готуються до роїння, збільшується маса тіла, зростає ступінь розвитку жирового тіла та яєчників. Біологічно це цілком виправдано. Адже рою протягом короткого часу належить виконати великий обсяг робіт: відбудувати стільники, вигодувати розплід й заготовити корм для зимівлі.

Поява в гнізді першого запечатаного маточника є так званим сигналом до виходу рою. Як правило, він вилітає через 1—3 дні після запечатування маточника. Це відбувається з 10-ї до 14-ї години в теплу сонячну погоду. Рій сідає де-небудь на дереві поблизу вулика, близько півгодини сидить, а потім, якщо його не знімуть, летить до вибраного місця. Останній з молодою маткою може вийти в будь-яку годину дня, схильний сідати високо і на короткий час.

Роїння несумісне із сучасною технологією утримання бджіл. Пасічник нині обслуговує велику пасіку, яку для кращого використання нектарозапасу місцевості часто розміщують невеликими точками. Він просто не в змозі бути невідлучно на кожному з них, уважно стежити за виходом роїв, збирати і доглядати їх. Позбавлені цього й багато пасічників-любителів, які літом бувають на своїх пасіках лише у вільний час.

Частіше рояться сім'ї з старими матками. Роїнню сприяють перегрів гнізда в незахищених від сонця вуликах, тісне гніздо, старі стільники в ньому, дуже довгий безмедозбірний період і тривала бездіяльність бджіл внаслідок цього. Роїння нерідко збігається з медозбором. Перебуваючи в неробочому стані, бджолина сім'я звичайно його не використовує.

З господарського боку простіше й вигідніше запобігти роїнню, ніж розраховувати на нього. Найкращі результати дає розмноження нерійливих сімей бджіл. Ефективним, засобом боротьби з роїнням є організація весняних відводків.

Штучне розмноження бджолиних сімей. В основу його покладено відбір частини бджіл і розплоду від основних сімей пасіки. На відміну від роїння, такий шлях одержання нових сімей має істотні переваги:

- приріст бджолиних сімей відбувається планово і в найкоротші строки. їх можна утворювати задовго до початку медозбору. Завдяки цьому запобігають роїнню; виникає можливість наростити сильні сім'ї та використати медозбір;

- при штучному розмноженні бджолосімей вік і походження маток пасічнику завжди відомі. Це полегшує проведення племінної роботи на пасіці, оскільки молодих маток та нові сім'ї можна одержувати тільки від племінних;

- створюються умови для систематичної планової заміни маток у бджолиних сім'ях;

- немає тривалої перерви у відкладанні яєць маткою в основних сім'ях, що часто буває там, де допускається роїння;

- зменшуються затрати часу і праці на догляд за бджолиними сім'ями, бо зникає потреба постійно чергувати на пасіках у період роїння, збирати рої, багато разів розбирати гнізда;

- уникають втрат на пасіках від втечі роїв.

Таким чином, штучне розмноження бджолиних сімей економічно вигідне. Тепер боно найпоширеніше.

Учебник пчеловода

Способи штучного формування нових сімей. Нові сім'ї бджіл на пасіці штучно можна одержувати багатьма способами. Застосування певного з них залежить від природно-кліматичних і медозбірних умов місцевості, породних особливостей бджіл, особистих уподобань пасічника і т. д. У практиці вітчизняного та зарубіжного бджільництва найбільше визнання одержали такі способи: утворення відводків; поділ сімей «на півльоту»; наліт бджіл на матку (маточник); використання пакетів. Кожний з них має свої переваги і недоліки. Тому, вибираючи той чи інший спосіб, зважають на місцеві умови. Однак при цьому необхідно враховувати загальну вимогу: чим раніше буде утворена нова сім'я, тим більше часу вона матиме для розвитку, нарощування сили і підготовки до медозбору та зимівлі. Перш ніж приступити до формування відводків, слід завчасно вивести маток.

Якщо відібрати від однієї чи декількох сімей частину бджіл і розплоду, поселити їх в окремий вулик й дати матку, можна одержати нову сім'ю — відводок. Останній, організований за рахунок однієї сім'ї, називають індивідуальним, від декількох — збірним. Перші роблять при бажанні зберегти цінні господарсько корисні ознаки материнських бджолиних сімей. Коли ж основні сім'ї ще недостатньо сильні, а хочуть швидше мати повноцінну нову сім'ю бджіл, перевагу віддають збірним відводкам. Для більшості районів Української PCP кращим часом відбору відводків є друга половина травня.

Індивідуальні відводки формують так: від сім'ї, що утримується в лежаку і має силу не менше 9 вуличок та 7—8 рамок розплоду, забирають 1—3 рамки, головним чином зрілого розплоду, і бджіл, які на них сидять, та переносять у підготовлений вулик. Щоб сюди випадково не занести матку, її спочатку знаходять і накривають ковпачком. Тоді можна буде сміливо переставляти будь-яку рамку або струшувати з неї бджіл, не боячись втратити матку. У відводок додають ще дві рамки з медом і пергою, струшують ще з однієї-двох рамок бджіл, підсаджують прийнятим на пасіці способом матку. Після цього гнізда утеплюють й закривають вулики. Краще відводки робити вдень, коли основна маса старих бджіл перебуває в польоті, а в гніздах лишаються в основному молоді бджоли.

Щоб відводок складався з бджіл різного віку, інколи вулик з ним ставлять біля якої-небудь сильної сім'ї. Відсуваючи її трохи вбік, змушують частину льотних бджіл піти у відводок. Краще це робити, коли в гнізда надходить нектар і пилок.

Простіше це робити в багатокорпусних вуликах. Вибирають момент, коли сім'я повністю займе два корпуси. В нижньому буде переважно закритий і розплід на виході, у верхньому ж — розплід різного віку і, як правило, матка. Відводок утворюють, відокремлюючи верхній корпус. Його ставлять поряд на запасне дно й накривають. У корпус, що залишиться на старому місці, підсаджують матку або зрілий маточник. Слід зазначити, що формування індивідуальних відводків помітно послаблює основні сім'ї бджіл. Зловживати цим не слід.

Збірні відводки можна робити більш сильними, використовуючи розплід і бджіл кількох сімей. їм віддають перевагу на пасіках, де сім'ї не досить сильні й не мають заразних хвороб. Від утворення збірних відводків основні сім'ї бджіл менше знесилюються.

Якщо плідних маток немає, а є лише неплідні або маточники, брати відразу сильні відводки не варто. Поки матка почне відкладати яйця, молоді бджоли тривалий час будуть бездіяльними. Краще спочатку зробити невеликі відводки на 2—4 рамки і підсилити їх пізніше, як тільки матки облетяться.

Відводки, які звичайно залишаються без льотних бджіл, старанно доглядають. В перші дні їм дають воду, оберігають від бджіл-злодійок. Деякі пасічники уникають зльоту бджіл, приурочуючи відбір відводків до кочівлі пасіки на акацію, еспарцет, ріпак. Взагалі відводки після формування доцільно вивозити в інше місце, не ближче як за 5 км від пасіки. Стежать, щоб у них було не менше 1 кг корму на вуличку бджіл. Організація відводків дає добрі результати на пасіках з достатнім запасом стільників, вощини.

Щоб довести відводки до стану сімей, здатних самостійно використовувати медозбір, їх ще двічі підсилюють розплодом і бджолами від тих основних сімей, які відзначаються особливо інтенсивним розвитком.

Мабуть, найбільш повноцінні нові сім'ї можна одержати з відводків із запасними матками, що перезимували. Минулорічні матки в них весною проявляють високу плодючість. Якщо таким відводкам кілька раз допомогти зрілим розплодом, вони настільки підсиляться, що невдовзі нічим не будуть відрізнятись від основних бджолиних сімей.

Завдяки відводкам багато пасічників республіки добиваються щороку значних успіхів у роботі. Відводки дають змогу їм різко збільшувати продуктивність бджолиних сімей, уникати на пасіці «ройового стану», максимально використовувати медозбір з гречки та соняшнику.

Істотною хибою відводків є те, що в них деякий час немає льотних бджіл. Спочатку вони потребують більше уваги. Уникнути цього можна шляхом поділу сімей «на півльоту». Роблять це тоді, коли в сім'ях буде не менше 8 рамок розплоду, а на пасіці вже з'являться молоді плідні матки. Дехто застосовує цей прийом до дуже сильних сімей в кінці медозбору. При доброму льоті бджіл до наміченої сім'ї підносять порожній вулик і переносять у нього приблизно половину рамок з розплодом, бджолами й кормом. Запам'ятовують, куди потрапить матка. Та спеціально її шукати немає потреби. Розділивши гніздо, вулики впорядковують і закривають. Бажано, щоб вони були однакового кольору і форми. Ставлять їх на відстані 0,5—0,7 м вправо і вліво від попереднього місця основної сім'ї. Бджоли, що повертаються з поля, будуть розподілятися між обома вуликами. Якщо в якийсь вулик ітиме більше бджіл, його відсовують ще трохи вбік.

Іноді, незважаючи на вжиті запобіжні заходи, сім'я вперто готується відпустити рій. Запобігти цьому можна способом нальоту на матку. Цей спосіб дуже давній. Суть його полягає ось у чому. З сім'ї, що заклала ройові маточники, переносять у підготовлений вулик рамку з маткою і 2—3 рамки з розплодом різного віку та бджолами; поміщають стільники, придатні для роботи матки, та рамки з кормом. Стару сім'ю розміщують в іншому місці пасіки, а на її місце ставлять новоутворену з маткою. До матки зберуться всі льотні бджоли. І нова, сім'я з маткою, і стара з маточниками роїтись уже не зможуть. Маточники можна зірвати й підсадити молоду плідну матку.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел


Учебник пчеловода Литература по пчеловодству

	В. Д. ЧЕРНИГОВ. МЁД Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.

	X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

	В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусный лекарь Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

	Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

	КОРЖ В.Н. Здоровье дарит нам пчела Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

	Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

	Кузьмина К.А. Лечение пчелиным мёдом и ядом Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

	Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

	Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

	Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

	Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год.

	ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

	Черкасова А.И. и др. Пчеловодство Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год.

	Черкасова А.И. Календарь пасечника Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год.

	Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год.

	В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год.

	В.П.Цебро. День за днем на пасеке Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год.

	Кашковский В.Г. Уход за пчелами в Сибири Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.