За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

Всі поживні речовини (білки, вуглеводи, жири, мінеральні солі, вітаміни, частково воду), необхідні для власного живлення і вигодовування потомства, бджоли одержують з нектару та пилку, які збирають переважно з квіток рослин і переробляють на мед та пергу для тривалого вберігання.

Мед і перга.

Мед — основне джерело енергетичних речовин для бджіл (вуглеводів і певною мірою мінеральних речовин).

Енергія, що виділяється в процесі біологічного окислення цукрів меду, витрачається на підтримання потрібної температури як бджоли, так і гнізда в цілому, роботу м'язів, функціонування нервової, дихальної систем, переробку нектару, виробництво молочка, воску тощо.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Нектар більшості рослин рідкий і містить в середньому 20—40 % цукру. Переважно це складний цукор сахароза, що погано засвоюється організмом бджоли. Принесений нектар бджоли переробляють на мед. При цьому видаляється зайва волога, розщеплюється на прості цукри (глюкозу та фруктозу) сахароза, мед набуває кислої реакції і запечатується в комірках. В результаті він може довго зберігатися. Глюкоза і фруктоза становлять 66—78 % цукрів меду. Ці моносахариди засвоюються організмом бджоли без будь-якої попередньої переробки в травному тракті. При споживанні квіткового меду в кишечнику бджоли нагромаджується близько 1—2 % або трохи більше неперетравних решток.

Бджоли часто збирають й інші солодкі речовини, особливо падь — солодкі виділення попелиці. В падевому меду міститься значно більше неперетравних і навіть токсичних решток (табл. 4). Токсичності йому надають солі калію.

Таблиця 4

Хімічний склад вуглеводних кормів бджіл, %
(за Оржевським М. Д. 1958)

Вид корму	Вода	Інвертний цукор	Тростинний цукор	Азотисті речовини та білки	Органічні кислоти	Декстрини	Мінеральні речовини	Інші речовини
Нектар	78,78	7,57	11,42	0,21	0,10	1,62	0,19	0,11
Квітковий мед	18,23	75,32	1,27	0,42	0,07	3,61	0,22	0,86
Падь	24,80	28,50	16,10	-	-	27,40	3,20	-
Падевий мед	17,02	65,23	4,84	0,82	0,18	10,03	0,96	0,92

Падевий мед шкідливий для бджіл, особливо під час зимівлі. Споживання паді в зимовий період викликає у бджіл пронос, спалах нозематозу, а нерідко призводить і до загибелі сім'ї.

За зовнішнім виглядом і смаковими якостями важко розрізнити квітковий і падевий меди. Наявність паді в меді визначають спеціальними аналізами, використовуючи вапняну воду або спирт.

Мед на зиму найкраще заготовляти під час головного медозбору, тому що бджоли, збираючи нектар, в цей час не відвідують джерела паді. Навпаки, після закінчення медозбору вони охоче заготовляють падь, соки плодів і ягід.

В кормовому відношенні для бджіл нерівноцінний й різний квітковий мед. Той, що швидко кристалізується, погано споживається взимку і викликає у бджіл спрагу. В пошуках води вони вилітають з льотків і гинуть. Тому мед з вересу, гірчиці, ріпака, свиріпи, а посушливим літом із соняшнику непридатний для зимівлі.

Перга — складений і законсервований у комірках стільників квітковий пилок. Це бджолиний «хліб», основне для них джерело білків, жирів і мінеральних солей. У перзі міститься близько 20 % білків, 20 вуглеводів, 3—5 мінеральних солей, 4—15 % жирів, є різноманітні вітаміни, ферменти, гормони. Без перги бджолина сім'я не вирощує розплоду. За даними А.Мауріціо (1958), пилок з рослин, які виділяють нектар, більш поживний для бджіл, ніж з анемофільних (вітрозапилювальних). Бджоли, які споживають, суміш пилку різних видів, вирощують значно більше розплоду.

Потреба бджіл у кормах.

Бджоли самі заготовляють нектар і квітковий пилок, проводять їх первинну переробку і закладають на тривале зберігання. До того ж процес годівлі окремих особин й сім'ї бджіл у цілому відбувається поза контролем людини.

Однак виробництву потрібні хоча б орієнтовні дані про те, скільки та яких кормів витрачає бджолина сім'я за рік. Показник річної потреби бджолиної сім'ї в кормах повинен враховуватися при організації бджологосподарств для оцінки медового запасу місцевості, визначення оптимального розміру пасік, точків, при плануванні заходів щодо забезпечення кормовою базою наявної або планової кількості сімей.

Річну потребу визначають за кількістю корму, необхідного для підтримання життя дорослих особин сім'ї протягом року, вигодовування розплоду, виділення воску, для льотної роботи бджіл.

Визначаючи загальну потребу пасіки в кормовій базі, до одержаного вище результату додають ще кількість меду, яку планують відібрати як товарну продукцію.

У дослідах, проведених в теплицях, сім'ями бджіл було спожито за рік 75—80 кг меду. Інститутом бджільництва Державного агропромислового комітету РРФСР встановлено, що сім'ї середньоруських бджіл нормальної сили в мовах Рязанської області протягом року витрачали 74— 8 кг меду. Причому 28 кг (або 37 %) витрачено в травні—липні (при вирощуванні найбільшої кількості розплоду). За зимовий період (жовтень — березень) меду спожито 7,5 кг^що становить лише 10 % річної потреби в кормі. Тобто найбільше меду бджоли споживають в активний період життя.

Показники ці, безумовно, орієнтовні. Мабуть, вони залежать від породних особливостей бджіл, сили сімей, погодно-кліматичних умов, характеру медозбору та ін. Враховуючи, це, можна допустити, що в північній частині республіки бджолина сім'я споживає протягом року 75—80 кг вуглеводного корму, в південній — 80—85 кг.

Сильна бджолина сім'я приносить за сезон до 34 кг пилку. За даними Л.І.Перепелової (1936), на вирощування розплоду однією сім'єю бджіл в умовах Тульської області витрачається 20 кг перги. Оскільки в більш південних районах країни період вигодовування розплоду значно довший, можна погодитись з тими дослідниками, які вважають, що бджолиній сім'ї потрібно близько 30 кг пилку на рік.

Довгий час пасічники не приділяли належної уваги забезпеченню сімей пергою, особливо на зимово-весняний період. Внаслідок цього стримувався ріст сімей і практично зовсім не використовувався весняний медозбір. Сім'ї без перги вирощують весною майже на 15 % менше розплоду. Доведено, що з осені в кожному вулику повинно бути 1—2 стільники з пергою в перерахунку на повний.

Для виготовлення личинкового корму бджолам-годувальницям потрібна вода. Вони вносять її в гніздо й з іншою метою. Щоденна потреба бджолиної сім'ї у воді в весняний період становить в середньому 150 г. Сильні сім'ї, особливо в жарку погоду, вносять у вулик до 450 г води.

Замінники кормів. Техніка годівлі бджіл.

Природа не завжди щедро, обдаровує бджіл нектаром. Часом буває і неврожай на нього. Шукаючи замінники меду, пасічники давно використовують цукор. За поживністю він навіть переважає мед. Його згодовують бджолам переважно у вигляді сиропу для поповнення запасів корму весною, коли немає нектару в природі, для стимулювання вирощування розплоду навесні та восени, заміни неякісного меду перед зимівлею бджіл.

Бджоли використовують цукровий сироп охоче. Споживаючи його, вони можуть тривалий час жити. Але цукор чистий вуглеводний корм, який не містить інших важливих для організму бджіл речовин. Тому він непридатний для вирощування розплоду, восковиділення.

Чим більше цукру переробляють бджоли, тим менше вони живуть. Особливо шкідлива для них переробка великої кількості цукру восени. Бджоли не встигають виділити достатньо ферментів, від чого інверсія цукру відбувається не повністю і складений корм кристалізується у комірках. Бджоли, знесилені вароатозом і спрацьовані на переробці сиропу, погано зимують.

Отже, намагання збільшити вихід товарного меду за рахунок кормового й поповнити останній за рахунок цукру помилкове. Заміна ця нерівноцінна й допустима лише тоді, коли без неї бджоли можуть загинути.

Щоб заохотити маток відкладати більше яєць при відсутності медозбору, в деяких зарубіжних країнах бджіл підгодовують сухим цукром. Проте дослідженнями доведено, що, переробляючи такий корм, бджоли передчасно гинуть. У нашій країні цей спосіб не набув визнання. Спроби виготовити штучний корм для бджіл з включенням до його складу різних цукрів, меду та інших добавок поки що не мають успіху.

Для згодовування сиропу існує багато типів годівниць різної місткості. Кращими вважають верхні, де корм зігрівається теплом, що: надходить від гнізда, і завжди доступний бджолам. В теплу погоду можна з успіхом користуватися годівницями-рамками, які ставлять збоку гнізда. Роздають сироп ввечері, після закінчення льоту бджіл. Залежно від сили сім'ї відразу наливають по 2—4 л корму.

Бджоли однаково добре забирають сироп у концентрації 1:1, 1,5:1, 2:1. Раніше більш рідкий сироп рекомендували для посилення відкладання яєць маткою, густіший — поповнення запасів корму на зиму. Нині дослідники вважають, що і на зиму бджіл слід годувати сиропом у концентрації 1:1. Вони його краще переробляють.

Для виготовлення сиропу використовують чисту м'яку воду (дощову, річкову), У посудині потрібної місткості переварюють воду і додають туди рафінований цукор, поступово розмішуючи, щоб він добре розчинився. Варити сироп не слід, оскільки він може пригоріти і зробиться непридатним для використання.

Учебник пчеловода

Підгодівля бджіл — справа трудомістка. На великих пасіках її потрібно механізувати. Воду можна переварювати в електричних котлах типу КЕПР-160. Доброю сиропомішалкою є переобладнана медогонка, якщо на вісь насадити крильчатку.

Весною бджіл зручно підгодовувати цукрово-медовим тістом (на 4 кг цукрової пудри беруть 1 кг меду та 50 г води). Гадяцький восковощинний завод та деякі обласні контори бджільництва республіки налагодили виробництво цукрово-білкового корму для бджіл у вигляді тіста. До його складу входять інвертований цукровий сироп, цукрова пудра і квітковий пилок. Порівняно з сиропом тістоподібний корм має певні переваги. Виробляти його можна в будь-яку пору року. Згодовування такого корму не викликає вильотів бджіл і не призводить до їх загибелі. Тісто у вигляді млинця масою 0,5—0,8 кг кладуть поверх гнізда на зволожену марлю. Накривають провощеним папером, щоб воно не так швидко пересихало.

У практиці бджільництва відомо багато спроб використовувати для годівлі бджіл інші солодкі речовини. У випадках, коли на пасіці складалось особливо скрутне становище з кормами, весною бджолам згодовували кленовий і березовий сік, крохмальну патоку, відходи цукрової промисловості, солодкий сироп. Відходи кондитерської промисловості не завжди давали бажані результати. Буряковий сік бджоли не брали. Соком кавунів їх можна годувати лише восени. Та жодна із згаданих речовин не може бути використана як зимовий корм.

Якщо в гніздах немає перги, а пилок не вноситься у вулики через відсутність пилконосів або їхнє цвітіння в несприятливу погоду, бджолам тимчасово дають замінники білкового корму (сухі дріжджі, свіже або сухе коров'яче молоко, соєве борошно, жовток і білок курячих яєць тощо). Жоден з вказаних кормів не замінює квітковий пилок, проте їх слід використовувати як певне джерело протеїну при вирощуванні розплоду. Більш ефективну суміш замінників, зокрема тістоподібний корм із знежиреного соєвого борошна, сухих дріжджів та сухого знежиреного молока (3:1:1) запропоновано М. Гайдаком (США, 1969). Усі компоненти повинні бути у вигляді борошна тонкого помелу. Суміш замішують як тісто на цукровому сиропі (1:1) до такої консистенції, щоб воно не розтікалося по столу. Замість сиропу можна додавати мед.

Навесні бджіл часто годують густим цукровим сиропом (2:1). Корисно 20 % води замінювати на свіже незбиране молоко. Завдяки цьому кількість розплоду в сім'ях збільшується на 15 %. Чимало пасічників з успіхом застосовують пекарські або пивні дріжджі, білок яких легко засвоюється бджолами. В 0,5—1 л сиропу (1:1) старанно розтирають 250 г свіжих пекарських дріжджів. Одержану масу розбавляють сиропом до 5 л і переварюють, щоб убити дріжджі. Сухих дріжджів потрібно в 4 рази менше.

Отже, годівля бджіл набагато спрощується, коли в гнізді достатні запаси квіткового меду та перги. Надійним засобом забезпечення бджолиних сімей природним кормом є багаторазова кочівля пасік до масивів медоносів протягом сезону.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел


Учебник пчеловода Литература по пчеловодству

	В. Д. ЧЕРНИГОВ. МЁД Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.

	X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

	В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусный лекарь Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

	Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

	КОРЖ В.Н. Здоровье дарит нам пчела Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

	Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

	Кузьмина К.А. Лечение пчелиным мёдом и ядом Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

	Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

	Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

	Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

	Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год.

	ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

	Черкасова А.И. и др. Пчеловодство Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год.

	Черкасова А.И. Календарь пасечника Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год.

	Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год.

	В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год.

	В.П.Цебро. День за днем на пасеке Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год.

	Кашковский В.Г. Уход за пчелами в Сибири Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.