Організація пасік і догляд за бджолами
В. А. Нестерводський. Київ. "Урожай", 1966
Вплив тривалості зимового періоду на зимівлю бджіл
Початком зимівлі бджіл можна вважати період, коли вони восени проводять останній осінній обліт. З цього часу і до виставлення із зимівника бджоли не очищаються від калу, але якщо умови для їх зимівлі будуть несприятливі, то вони частково, а інколи і повністю, очищаються у вуликах. Це викликає надмірний підмор бджіл і навіть загибель цілих сімей. Ми звернули увагу на те, що при всіх сприятливих умовах зимівлі бджіл, в одні роки вона проходить краще, в інші — гірше. Причини цього явища можна установити, проаналізувавши дані наших спостережень за часом останніх осінніх очищувальних обльотів бджіл і часом виставлення їх з зимівників весною (табл. 15 і 16).
Із даних Київського сільськогосподарського інституту видно, що коли обліт бджіл восени відбувається пізніше, а навесні раніше, тобто чим коротший період зимівлі, тим кращі її наслідки. Наприклад, в 1929/30 рр. зимівля не перевищувала 123 днів, опроношених сімей не було і підмору виявилось тільки 12 г на одну рамку бджіл, а в 1927/28 рр. зимівля тривала 160 днів, опроношених сімей було 23%, підмору 29 г на 1 рамку бджіл.
За даними Укрсадовинтресту по всіх його радгоспах також підтверджується залежність наслідків зимівлі бджіл від її тривалості, наприклад: в 1938/39 рр. зимівля закінчилась через 120 днів, опроношених сімей було 5% і підмору 9 г на одну рамку бджіл, в 1939/40 рр. при тривалості зимівлі 147 днів опроношених сімей було 18% і підмору 32 г на одну рамку бджіл.
Отже, наслідки зимівлі при інших однакових умовах цілком залежать від тривалості зимового періоду.
Таблиця 15.
Тривалість зимівлі бджіл та її наслідки
на учбовій пасіці Київського сільськогосподарського інституту
(через зимівлю за 8 років пройшло 3200 сімей)
| Показники наслідків зимівлі | Роки | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1922/23 | 1923/24 | 1924/25 | 1925/26 | 1926/27 | 1927/28 | 1928/29 | 1929/30 | |
| Час останнього осіннього очисного обльоту бджіл | 7/ХІ | 9/ХІ | 27/X | 2/ХІ | 8/ХІ | 27/XI | 14/ХІ | 9/ХІ |
| Час виставлення бджіл із зимівника навесні | 28/ІІІ | 3/1У | 28/ИІ | 9, IV | 7/1V | 5/1V | 15/1V | 17/ІІІ |
| Тривалість зимівлі (в днях) | 141 | 145 | 147 | 159 | 150 | 160 | 152 | 123 |
| Опроношених бджолосімей (в %) | 8 | 12 | 15 | 23 | 17 | 23 | 19 | - |
| Підмору в середньому на одну рамку бджіл (в г) | 14 | 17 | 21 | 28 | 23 | 29 | 25 | 12 |
Треба відмітити і ту різницю, яка спостерігалась внаслідок зимівлі на півночі і півдні України.
В радгоспі ім. Димитрова Чернігівської області (на півночі України) при мінімальній тривалості періоду зимівлі 123 дні кількість опроношених бджолиних сімей дорівнювала 9.% і підмору в середньому на 1 рамку бджіл було 17 г. При тривалості зимівлі бджіл в тому ж радгоспі 183 дні кількість опроношених сімей дорівнювала 28% і підмору в середньому на 1 рамку бджіл було 48 г.
В радгоспі ім. Фрунзе Херсонської області (на півдні України) при мінімальній тривалості зимівлі бджіл 82 дні опроношених сімей не було, і кількість підмору в середньому на рамку бджіл становила 4 г; при максимальній же тривалості періоду зимівлі в 113 днів опроношених сімей не було, а кількість підмору на 1 рамку бджіл становила 13 г.
З попереднього видно, що чим триваліший період зимівлі, тим більше у бджіл підмору і сильніший пронос.
Таблиця 16.
Тривалість зимівлі бджіл та її наслідки
в середньому по радгоспах Укрсадовинтресту
(через зимівлю за 5 років пройшло 32 тис. сімей)
| Показники наслідків зимівлі | Роки | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| 1935/36 | 1936/37 | 1937/38 | 1938/39 | 1939/40 | |
| Час останнього осіннього очисного обльоту бджіл | 12/ХІ | 10/ХІ | 15/ХІ | 20/ХІ | 11/ХІ |
| Час виставлення бджіл з зимівника на весні | 24/ІІІ | 27/111 | 19/ІІІ | 21/ІІІ | 7/1V |
| Тривалість зимівлі бджіл (в днях) | 132 | 137 | 124 | 120 | 147 |
| Опроношених бджолосімей (в %) | 8 | 9 | 7 | 5 | 18 |
| Підмору за зиму в середньому на одну рамку бджіл (в г) | 16 | 19 | 15 | 9 | 32 |
Тривалість зимівлі залежить, як бачимо, від часу останніх осінніх і перших весняних обльотів, а на ці періоди впливає і пасічник.
Якщо бджоли зимують надворі, то вони облетяться в найкращі години для обльоту як восени, так і навесні. При зимівлі ж бджіл в зимівниках, вони повністю залежать від пасічника, який із-за недосвідченості може занести їх в зимівник раніше, або, прогаявши час, виставити із зимівника пізніше, чим і продовжить період зимівлі.
Для ілюстрації цього наведемо декілька прикладів з нашої практики.
В 1909 р. ми виставили вулики з бджолами 16 березня. Бджоли в цей день добре облітались, вулики почистили і утеплили, наступного дня похолодало і випав великий сніг. Днів через 10 сніг розтанув, потеплішало, і бджоли чудово себе почували.
В 1919 р. рано восени стало холодно (випав сніг). Ми занесли бджіл в зимівник, через 5 днів знову потепліло, розтанув сніг і довелося виставити бджіл на волю.
В 1938/39 р. на початку жовтня похолоднішало і випав сніг. В радгоспах ім. Димитрова Чернігівської області та ім. Мічуріна Полтавської області пасічники занепокоїлись і 10—15 жовтня занесли бджіл у зимівник, але за нашою порадою їх знову виставили на точок. Після цього стало тепло, сніг розтанув і бджоли ще кілька разів облітались.
В радгоспі ім. Котовського Донецької області на першому відділку виставили бджіл із зимівника 27 березня і бджоли в той же день добре облітались.
На 2-му відділку бджіл в цей день не виставили, а на другий день похолоднішало, випав сніг, який пролежав до 6 квітня. На цьому відділку бджіл виставили лише 7 квітня, внаслідок чого було більше опроношених сімей і підмору.
Як бачимо, бджоли на 2-му відділку затримались в зимівнику на 10 днів, і тому в них виявилось на 2% більше опроношених бджолосімей і на 3 г більше підмору на одну рамку бджіл.
Наведені приклади показують, що при відсутності оперативності можна набагато продовжити період зимівлі бджіл і погіршити їх стан.
На протязі багатьох років ми спостерігали стан погоди і обльоти бджіл, щоб точніше визначити час занесення бджіл в зимівник восени і виставлення їх із зимівника навесні.
Найбільш грунтовно спостереження були проведені на Голосіївській пасіці, де частина бджіл постійно зимувала надворі і була контролем їх обльотів на точку при різних типах зими. Ці бджоли не були зв’язані з зимівником і облітувались тоді, коли цьому сприяла погода і навіть серед зими. На підставі спостережень по зимівлі бджіл та показників місцевої метеорологічної станції за 50 років ми встановили, які елементи погоди впливають на кінець обльоту бджіл восени і початок їх навесні, і установили приблизні типи зим, які тут і описуємо.
Перший тип зими, яка розпочалась і закінчилась своєчасно. Восени незначні похолодання спостерігались з 14 жовтня і до кінця місяця повторювалися 3 рази, в листопаді таких незначних похолодань в переміжку з потепленнями було 18. Сильніші похолодання (—5°) почалися 21 листопада і весь час збільшувалися. Бджоли зробили останній очисний обліт в сонячний день 12 листопада. Бджіл довелось занести в зимівник 18 листопада, тому що в ці дні малі похолодання (0°) почали переходити в великі (—2, —3°) і відчувалось, що скоро випаде сніг. Сніг випав у 3-й декаді листопада, і в грудні товщина його покриву досягала 42 см.
Навесні наступного року незначні похолодання (не нижче 0°) припинились 15 квітня, а сильніші (—5°) — 15 березня, і сніг розтанув 31 березня. Першого сонячного дня 2 квітня бджоли, які зимували надворі облітались, а 3 квітня їх виставили із зимівників. В загальному період зимівлі бджіл (від останнього осіннього до першого весняного обльоту) тривав 142 дні. За такої зими вулики на точку бувають вкриті снігом і бджоли добре під ним перезимовують. Такого типу зими за 50 років були лише два рази.
Другий тип зими з дуже ранніми осінніми незначними холодами і тимчасовим снігом. Нулеві температури восени спостерігались 8 жовтня і повторювались до кінця місяця 8 разів, а в листопаді — 7 разів. Більші похолодання (—5°) почались 23 листопада. Перший тимчасовий сніг випав 18 жовтня шаром завтовшки до 9 см і через 12 днів розтанув. Протягом листопада снігу не було. Постійний сніг випав першого грудня. 15 листопада бджоли зробили останній очисний обліт. Вулики установили 27 листопада на другий день після початку великих похолодань і за кілька днів до того, як випав сніг. Навесні нулеві температури настали ще 28 березня. Сніг розтанув 3 квітня. Бджоли, що зимували надворі, і ті, що виставлені із зимівника, облітались 7 квітня в перший сонячний день при температурі біля +12°.
В загальному зимівля бджіл тривала 143 дні.
Такого типу зим за 50 років налічувалось 12. Бджоли зимували нормально, особливих випадків не було.
Третій тип зими з тривалими весняними незначними холодами і повторним снігом. Восени незначні похолодання (0°) почалися лише 12 листопада, а сильніші (—5°) 26 листопада. Постійний сніг випав 23 листопада. Бджоли облітались востаннє 10 листопада. Занесли їх в зимівник 21 листопада, за 2 дні до того, як випав сніг. Навесні нулеві температури припинились 27 квітня. Похолодань до —5° після 23 березня не було, сніг розтанув 31 березня, але 10 квітня випав повторний сніг, товщиною 5 см, і пролежав 18 днів. Бджоли, що зимували надворі і ті, що виставили з зимівника, облітались З квітня.
В загальному зимівля бджіл тривала 145 днів.
Такого типу зим за весь період налічувалось більше половини.
Четвертий тип зими з раннім початком і раннім кінцем. Зима була тепла і майже безсніжна.
Восени нулеві температури почались 13 жовтня, але похолодання до —5° спостерігались лише з 18 листопада. Сніг випав 10 жовтня шаром завтовшки 5 см, дуже повільно, протягом місяця танув і 20 грудня зійшов зовсім. На початку січня знову випав сніг завтовшки 1 см, пролежав тиждень і розтанув. До кінця січня снігу більше не було. На початку лютого він знову випав завтовшки 2 см і лише після 20 лютого випав повторно. Останній очисний обліт бджоли зробили 27 жовтня, а ті що зимували на точку, облітувалися ще й 22 січня.
Весною незначні холоди припинились 8 квітня, а похолодання до —5° ще 20 березня. Сніг розтанув 1 березня. Бджоли, що зимували надворі і ті, що виставлені з зимівника, облітались в перші теплі дні — 12 та 14 березня. В загальному зимівля продовжувалась 136 днів.
Для бджіл, що зимували на точку, період зимівлі становив до зимового обльоту 56 днів і після зимового до весняного — 49 днів.
Такого типу зим було всього 2. Звичайно, що в такі зими бджоли дуже добре зимують на точку.
|
|
|
|
|
|
|
|
В. Д. ЧЕРНІГОВ. Технологія отримання натурального меду. Хімічний склад, переробка і зберігання. Визначення натуральності і якості меду і продуктів бджільництва. Мед і продукти бджільництва в харчуванні людини, застосування з лікувальною і профілактичною метою в медицині и ветеринарії. 2-е вид., перероб. і доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: іл. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год. |
|
|
Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік. |
|
|
Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського. |
|
|
Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення. |
|
|
Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік. |
|
|
Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік. |
|
|
Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Черкасова А.И. и др. Бджільництво |
|
|
Черкасова А.И. Календар пасічника |
|
|
Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво |
|
|
В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли |
|
|
В.П.Цебро. День за днем на пасіці |
|
|
В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі |
Отже, як видно з окремих типів зим, невеликі похолодання і тимчасовий сніг рано восени не є сигналом для установлення бджіл до зимівника, а невеликі похолодання навесні і можливість повторного снігу не повинно затримувати виставлення бджіл із зимівника в перший теплий сонячний день.
Передчасне занесення бджіл до зимівника і пізнє виставлення їх продовжують період зимівлі і викликають у бджіл проноси та посилений підмор.
Установлені вище ознаки погоди для останніх осінніх і перших весняних обльотів цілком підтвердились на багаторічному досвіді в радгоспах Укрсадовинтресту.
На підставі цих даних ми склали таблицю про час останнього обльоту восени і першого обльоту навесні по областях України (табл. 17).
Таблиця 17.
Час останніх осінніх і перших весняних обльотів бджіл (по областях)
| Області | В середньому за 7 років | ||
|---|---|---|---|
| Останній осінній обліт | Перший весняний обліт | ||
| Правобережжя | |||
| Житомирська | Північ | 27/X | 2/ІV |
| Південь | 2/ХІ | 30/ІІІ | |
| Київська | Південь | 2/ХІ | 24/ІІІ |
| Північ | 30/X | 30/ІІІ | |
| Вінницька | Південь | 9/ХІ | 28/ІІІ |
| Північ | 30/Х | 30/ІІІ | |
| Хмельницька | Південь | 5/ХІ | 28/III |
| Північ | 9/ХІ | 25/ІІІ | |
| Одеська | Південь | 22/XI | 15/ІІІ |
| Північ | 3/ХІ | 26/III | |
| Кіровоградська | Південь | 8/ХІ | 22/ІІІ |
| Північ | 14/ХІ | 19/ІІІ | |
| Миколаївська | Південь | 21/ХІ | 15/ІІІ |
| Північ | І9/ХІ | 19/ІІІ | |
| Херсонська | Південь | 24/ХІ | 13/ІІІ |
| Лівобережжя | |||
| Чернігівська | Північ | 23/Х | 8/ІV |
| Південь | 27/Х | 29/III | |
| Сумська | Північ | 24/X | 4/ІV |
| Південь | 3/ХІ | 30/ІІІ | |
| Харківська | Північ | 25/X | 7/ІV |
| Південь | 24/Х | 6/ІV | |
| Полтавська | Північ | 27/Х | 29/ІІІ |
| Південь | 5/ХІ | 24/ІІІ | |
| Луганська | Північ | 20/X | 8/ІV |
| Південь | 23/Х | 4/ІV | |
| Донецька | Північ | 25/X | 4/ІV |
| Південь | 31/Х | 29/ІІІ | |
| Дніпропетровська | Північ | 7/ХІ | 25/ІІІ |
| Південь | 11/ХІ | 24/ІІІ | |
| Запорізька | Північ | 12/ХІ | 22/ІІІ |
| Південь | 18/ХІ | 16/ІІІ | |
Наведені в таблиці дані орієнтовні. Проте на основі їх кожен пасічник, ураховуючи найменшу температуру 5°, яка є ознакою як початку, так і кінця зими, зможе приблизно вибрати час для занесення бджіл у зимівник і виставляння їх з нього.
Подані в таблиці дані про час останнього осіннього і першого весняного обльотів бджіл показують час біологічного періоду зимівлі бджіл. Між тим, стан погоди восени іноді несприятливий для обльотів бджіл, але не загрозливий для перебування їх на точку, тому ховають бджіл до зимівників не швидко, бо там їм буде гірше. Навесні ж виставлення бджіл із зимівника за несприятливої погоди буде загрозливим для їх життя, бо стурбовані бджоли, необлітавшись через погану погоду, очищатимуться у вуликах і забруднені калом частково всипляться та загинуть. Тому виставляти бджіл треба в таку погоду, щоб вони того ж дня облітались.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
|
В. Д. ЧЕРНИГОВ. Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год. |
|
|
Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год. |
|
|
Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год. |
|
|
Кузьмина К.А. Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год. |
|
|
Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год. |
|
|
Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год. |
|
|
ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г. |
|
|
Черкасова А.И. и др. Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год. |
|
|
Черкасова А.И. Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год. |
|
|
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год. |
|
|
В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год. |
|
|
В.П.Цебро. Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год. |
|
|
Кашковский В.Г. Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год. |
Ви дивилися сторінку - Наслідки зимівлі бджіл у зимівнику і на точку та розвиток їх навесні
Наступна сторінка - Час ховання бджіл у зимівник та виставлення їх
Попередня сторінка - Життя догляд та утримання бджіл зимою
Повернутися до початку сторінки Наслідки зимівлі бджіл у зимівнику і на точку та розвиток їх навесні
