Організація пасік і догляд за бджолами

В. А. Нестерводський. Київ. "Урожай", 1966

 

Спостереження за впливом погоди на медозбір

У Боярському технікумі бджільництва нами провадились спостереження за медозбором та станом погоди щогодини. В кінці дня виведені середні стану погоди. За цими даними установлено, що

1) найчастіше високі медозбори бували на другий і третій день після дощу, а саме:

на другий день після дощу великі медозбори порівняно до всіх медозбірних днів становили 31%, а середня величина зібраного за день меду дорівнювала 2,4 кг на бджолосім’ю;

на третій день після дощу великі медозбори становили 37,5%, а середня величина зібраного за день меду дорівнювала 2,3 кг.

на четвертий день після дощу великі медозбори становили 19%, а середня величина зібраного за день меду дорівнювала 2,5 кг;

на п’ятий та шостий день медозбори були по одному разу і тому середнє виходу меду не виводилось.

Сонячних днів напередодні великих медозборів було 52% і в середньому на один день припадало 3 кг меду, хмарних днів було 38% і в середньому на день припадало 2,3 кг меду, при напівхмарних напередодні днях на один день припадало 2,8 кг меду.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

2) Величина медозборів та середня за день стану погоди, починаючи найбільшим і кінчаючи найменшим медозбором, були такі:

19/VІІ.   Меду одержано 4,6 кг, температура мінімальна 15°, максимальна — 27°

Температура середня денна 23°
Вологість середня денна 71
Хмарність середня денна 0,4
Вітер не було
Дощ був напередодні
Літ бджіл 4 бдж./сек.

Дощ напередодні зволожив добре грунт і рослини були соковиті, а тому внаслідок сприятливої температури вночі (15°), середньої за день (23°) і високої вологості (71%) та незначної хмарності вдень (0,4), а також через відсутність вітру виділення нектару було велике і тривало цілий день.

При невисокій максимальній температурі (до 27°) літ бджіл був хороший і становив у середньому за день 4 бдж/сек. Завдяки чому бджоли зібрали найбільше меду порівняно з іншими днями всього періоду взятків.

Таким чином, максимальну температуру до 27°, середню денну до 23° і 71% вологості треба вважати найкращими чинниками погоди для високих медозборів.

6/VIІ.   Меду одержано 3,8 кг, температура мінімальна 10°, максимальна до 27°

Температура середня денна 20°
Вологість середня денна 49
Хмарність середня денна 2
Вітер -
Дощ був чотири дні тому
Літ бджіл 3,7 бдж./сек.

Дощ пройшов чотири дні тому, отже, грунт не мав достатньої вологості, і рослини були менш соковиті. Температура мінімальна низька і середня трохи низькувата, вологість повітря занижена, хмарність незначна. Внаслідок такого стану погоди нектаровиділення було зменшене. Максимальна ж температура досягала 27°, але завдяки хмарності серед дня літ бджіл був більш-менш хороший і тому бджоли дали задовільний медозбір.

18/VІІ.   Меду одержано 3,4 кг, температура мінімальна 15°, максимальна 22°

Температура середня денна 19°
Вологість середня денна 77,8
Хмарність середня денна 3,3
Вітер -
Дощ Дощ короткочасний, серед дня. Три дні тому йшов великий дощ
Літ бджіл 2,9 бдж./сек.

За три дні перед цим пройшов великий дощ, і грунт ще був достатньо вологий, тому рослини були соковиті, але температура середня і максимальна була низька, літ бджіл був уранці посередній, вологість висока, але причиною зменшення медозбору були низькувата температура і дощ, який затримав літ бджіл.

7/VIІ.   Меду одержано 3,6 кг, температура мінімальна 14°, максимальна 28°

Температура середня денна 22°
Вологість середня денна 54
Хмарність середня денна 0,5
Вітер 2 бали
Дощ Дощ був п'ять днів тому
Літ бджіл 3 бдж./сек.

Дощ пройшов п’ять днів тому, і вологість грунту була незначна, рослини малосоковиті, але за високої вологості вранці (80.%) медозбір у першій половині дня буїв порівняно хороший.

10/VIІ.   Меду одержано 2,8 кг, температура мінімальна 16°, максимальна 29°

Температура середня денна 24,8°
Вологість середня денна 60
Хмарність середня денна 1,7
Вітер 2,3 бала
Дощ був напередодні
Літ бджіл 2,5 бдж./сек.

Дощ випав напередодні, вологість грунту достатня, рослини соковиті, мінімальна температура і середня денна хороші, вологість вранці велика — 80.%, але за високої максимальної температури (29°) вологість вдень дуже знизилась і літ бджіл теж значно зменшився, внаслідок чого набагато зменшився і медозбір проти 19 липня.

Меду одержано 2,4 кг, температура мінімальна 18°, максимальна 28°

Температура середня денна 25°
Вологість середня денна 44
Хмарність середня денна Ясно
Вітер -
Дощ був шість днів тому
Літ бджіл 2 бдж./сек.

Дощ пройшов шість днів тому, і вологість грунту була вже незначна, рослини малосоковиті, мінімальна і середня температури трохи високі.

Вологість повітря мала і максимальна температура висока, внаслідок чого медозбір був значно зменшений проти 19/VІІ.

20/VІІ.   Меду одержано 2 кг, температура мінімальна 19°, максимальна 28°

Температура середня денна 25°
Вологість середня денна 59
Хмарність середня денна не було
Вітер 3 бали
Дощ був два дні тому
Літ бджіл 2 бдж./сек.

Дощ випав два дні тому, вологість грунту достатня, і рослини соковиті, але температури — мінімальна, максимальна й середня денна високі, вологість занижена, сухість і наявність вітру дуже зменшували нектаровиділення, внаслідок чого і малий медозбір.

9/VІІ.   Меду одержано 1,8 кг, температура мінімальна 14°, максимальна 25°

Температура середня денна 21°
Вологість середня денна 72
Хмарність середня денна 9
Вітер 3,4 бали
Дощ Був громовий дощ серед дня
Літ бджіл 1,5 бдж./сек.

Дощ випав сім днів тому, грунт був сухий, рослини малосоковиті, температури хороші, вологість хороша, але незначна вологість грунту, внаслідок чого було мале нектаровиділення і в додаток в цей день був громовий дощ.

Все це і вплинуло на значне зменшення медозбору.

5/VІІ.   Меду одержано 0,8 кг, температура мінімальна 6°, максимальна 22°

Температура середня денна 17°
Вологість середня денна 68
Хмарність середня денна Ясно
Вітер 5 балів
Дощ був три дні тому
Літ бджіл 2 бдж./сек.

Дощ випав три дні тому, і грунт ще був вологий, рослини соковиті, але низькі мінімальна і середня денна температури не сприяли нектаровиділенню і в додаток до того вдень був значний вітер (5 балів).

Внаслідок цього медозбір був дуже мізерний.

11/VІІ.   Меду одержано 0,1 кг, температура мінімальна 18°, максимальна 30°

Температура середня денна 26,2°
Вологість середня денна 43
Хмарність середня денна 1,4
Вітер 3 бали
Дощ був два дні тому
Літ бджіл 2 бдж./сек.

Дощ випав два дні тому, грунт був вологий, рослини соковиті, але мінімальна, середня денна і особливо максимальна температури високі, а в додаток ще й вітер, внаслідок чого нектаровиділення було зовсім незначне і медозбору майже не було.

Загальні висновки

Отже, великі снігопади взимку без відлиг та повільне танення снігу навесні — запорука глибокого зволоження грунту, що сприяє буйному росту рослинності на початку весни та її соковитості. Весняні ж дощі, які зрідка випадають, підтримують цю вологість в грунті і сприяють дальшому розвитку рослинності та появі на ній рясного цвіту.

Громові дощі, які бувають під час цвітіння рослин, зволожують добре грунт і тримають на високому рівні соковитість медоносів та велике виділення їх квітками нектару. Малі ж дощі, випадаючи в інтервалах між великими, зволожують поверхню грунту і повітря, завдяки чому рослини не в’януть і в їх квітках не висихає нектар.

На підставі проведених спостережень в Боярському технікумі бджільництва про вплив окремих факторів погоди на медозбір під час взятку щогодини і в середньому за день одержано такі результати.

Найвищі медозбори бувають, як це видно з даних за 19/VІІ, тільки при збігу всіх факторів погоди, які сприятливо впливають на нектаровиділення, медозбір та працю бджіл.

Перший фактор, що впливає на нектаровиділення — це попередня достатня вологість грунту і наступні дощі, особливо громові, бо при великій вологості грунту рослини бувають дуже соковиті. Досвідчені й спостережливі пасічники кажуть, що коли влітку часто бувають громові дощі, то буде мед.

За нашими спостереженнями найчастіша й найбільші медозбори бувають на другий і третій день після дощів (68,6% разів були медозбори, що становили в середньому за день — на другий день 2,4 кг і на третій — 2,3 кг меду), а на четвертий день вже кількість днів з великим медозбором незначна.

На нектаровиділення також впливає сонячне сяйво, що буває напередодні медозбору, бо воно збагачує нектар цукром. У такі дні медозбір становив у середньому З кг меду за день. При повній же хмарності напередодні медозбору, він становив 2,3 кг меду, а коли було напівхмарно — 2,8.

Другий фактор погоди, який найбільш сприятливо впливає на нектаровиділення — це температура. За даними Боярського технікуму бджільництва за 19/VІІ найсприятливішою температурою є: мінімальна — 15°, максимальна — до 27° і середня денна — 23°.

6/VІІ мінімальна температура тут була 10°, максимальна — до 27° і середня денна — 20°. Меду одержано 3,8 кг, але це зменшення проти медозбору 19/VІІ сталось внаслідок впливу вологості.

7/VІІ мінімальна температура була 14°, середня денна — 22°, а максимальна — 28°. Меду одержано 3,6 кг. Тут на зменшення медозбору, порівняно з 19/VІІ та 6/VІІ, вплинула висока максимальна температура, бо вологість в цей день була вища, ніж 6/VІІ;

10/VІІ мінімальна температура була 16°, максимальна — 29°, середня денна — 24,8°. Меду одержано 2,8 кг. Дальше зменшення медозбору цього числа сталося внаслідок високої максимальної температури.

5/VІІ мінімальна температура була 6°, максимальна — 22° і середня денна — 19°. Меду одержано 0,8 кг. Зменшення медозбору сталося внаслідок низьких температур, бо інші фактори, як-то: вологість і хмарність, були сприятливі для нектаровиділення.

Отже, за найсприятливішу температуру для медозбору треба вважати: мінімальну — 10° і вище, максимальну — до 27° і середню денну — до 22°.

Третій фактор, що впливає на виділення нектару, є наявність напередодні медозбору сонячного сяйва, завдяки якому в нашому прикладі було одержано 3 кг меду, а при хмарності напередодні — тільки 2 кг.

Четвертий фактор, що сприяє виділенню квітками нектару, його тривалості протягом дня і зменшенню (випаровування —це вологість повітря.

За даними 19/VІІ найбільш сприятлива вологість повітря становила в середньому 71,%. Його висока тривалість продовжувалась до 14 годин. При такій вологості та інших сприятливих факторах погоди меду одержано 4,6 кг.

6/VІІ середня денна вологість тут становила 49,9%, а прибуток меду — 3,8 кг.

7/VІІ вологість — 54%, прибуток меду — 3,6 кг;

18/VІІ вологість 77,8%, прибуток меду — 3,4 кг;

10/VІІ вологість — 60,%, прибуток меду — 2,8.

8/VІІ вранці вологість становила 55% до 9 годин ранку включно, а потім впала нижче 50% і була дуже висока максимальна температура, внаслідок чого медозбір порівняно з 19/VІІ зменшився майже в два рази.

20/VІІ середня денна вологість становила 59%. а прибуток меду — 2 кг. В цей день було сухо, і був вітер.

Отже, найсприятливіша вологість для нектаровиділення була від 49 до 71 %.

П'ятий фактор погоди, що впливає на збільшення нектаровиділення та затримує його випаровування, є хмарність. Вона має особливе значення під час високих максимальних температур, коли вона буває серед дня в час спеки. Наприклад, 7/VІІ максимальна температура була 28° і вологість вже о 10 годині ранку впала до 47%, хмари висхідних течій почалися з 9 години і тривали до 16 години. Внаслідок цього вологість коливалась і була то 47, то 53%.

У зв’язку з цим затінок наставав у переміжну з сонячним сяйвом і досить часто набігав на вулики, тому вони не нагрівались і літ бджіл був навіть кращий, ніж в ранкові години, внаслідок чого і прибуток меду за цей дань становив 3,6 кг. Коли б такої хмарності серед дня не було, то, звичайно, льот бджіл з 9—10 години зменшився б, а отже, й меду було б одержано значно менше. Наприклад 8/VІІ максимальна температура була 28°, вологість повітря вранці становила 55%, хмар не було, температура швидко підвищувалась, а вологість швидко •падала до 32%, льот у ранкові години був 2, 4, 6, 5 бдж/сек, а опівдні впав до 0,5 штуки на секунду. Внаслідок цього медозбір дуже зменшився проти попереднього дня і становив 2,4 кг меду.

Ясно, що коли б було хмарно, то такого значного зменшення вологості не було б і бджоли зібрали б більше меду.

Отже, хмарність впливає на збільшення медозборів, особливо при сприятливих температурі й вологості, і частково впливає на збільшення медозборів, коли буває опівдні, під час спеки.

Шостий фактор погоди — вітер, що впливає позитивно або негативно на збільшення медозбору. Вітер звичайно зменшує медозбір, бо висушує нектар у квітках, особливо, коли буває висока температура і ясний день, як наприклад, 11 /VII, коли вологість упала до 32% і медозбір становив лише 0,1 кг.

Якщо ж під час високих температур буває хмарно і від хмар часто набігає на вулики холодок та подуває вітерець, то льот бджіл буває в цей час хороший, наприклад 7/VII, коли медозбір, незважаючи на спеку, був досить високий — 3,6 кг.

В цілому, як бачимо, стан окремих факторів погоди впливає на нектаровиділення і медозбір залежно від їх величини по-різному; особливо ефективним буває поєднання всіх сприятливих факторів погоди, як це було 19/VII. Зокрема негативно впливають на виділення нектару і на працю бджіл або дуже високі, або дуже низькі фактори погоди. Ми тут звертаємо серйозну увагу на вплив високих і низьких температур, як це було 5/VII і особливо 11/VII, коли медозбір дорівнював майже нулю.

 
 

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

МЕД

В. Д. ЧЕРНІГОВ.

МЕД

Технологія отримання натурального меду. Хімічний склад, переробка і зберігання. Визначення натуральності і якості меду і продуктів бджільництва. Мед і продукти бджільництва в харчуванні людини, застосування з лікувальною і профілактичною метою в медицині и ветеринарії.

2-е вид., перероб. і доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: іл.

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук.

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл.

ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

 

Організація пасік і догляд за бджолами

В.А.Нестерводський

Організація пасік і догляд за бджолами

У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки.

Видавництво "Урожай". 1966 год.

 

Чудо-МЕД - вкусний лікар

Рената Франк

Чудо-МЕД - вкусний лікар

Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи!

Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

 

ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА

Е. БЕРТРАН

ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА

Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє.

Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

 

Здоров'я нам бджола дарує

КОРЖ В.Н.

Здоров'я нам бджола дарує

Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем.

2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

 

БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення

Священник Олександр Лазебний.

БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення

Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

 

Лікування бджолиним медом і отрутою

Кузьміна К. А.

Лікування бджолиним медом і отрутою.

Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків.

Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства.

Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

 

Комісар А.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Коміссар О.Д.

Зимівля медоносних бджіл при високій температурі

Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток.

 Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

Дослідження впливу погоди на працю бджіл за допомогою самописа та лічильника.

Вплив погоди на працю бджіл та медозбір вивчався нами на Голосіївській дослідній пасіці за допомогою спеціального самописа прибутку й убутку меду в контрольній сім’ї та електричного лічильника льоту бджіл.

Вага вулика контрольної сім’ї за самописом вночі зменшується поступово, починаючи з 10-ї години вечора до 5-ї години ранку. Зменшення ваги вулика відбувається за рахунок води, яка випаровується з нектару, та бджіл, що напередодні загинули або заночували в полі.

Коливання ваги контрольної сім’ї вдень залежить від вильоту й прильоту бджіл, кількості молодих бджіл і трутнів та прибутку меду відповідно до стану погоди.

За день медозбір становив 2,2 кг.

Льот бджіл в середньому за день на секунду становив 4,4, а за годину — 17040, або вагою в 1,7 кг.

Таким чином, за самописом та лічильником можна завжди вирахувати кількість бджіл в полі і прибуток меду як серед дня, так і в кінці дня.

За період цвітіння було проведено ряд спостережень за медозбором за допомогою самописа і лічильника і виведено середні за день температури, вологості та хмарності. Результати медозбору та впливу на них погоди за дими спостереженнями подаємо в табл. 5.

Вплив погоди на медозбір

Показники Дати
27/VI 28/VI 29/VI 30/VI  1/VII 2/VII З/VII
Температура 26,2 26,6 28,0 19,7 20,7 22,1 18,4
Вологість 69,7 62,4 66,7 77,8 93,9 77,3 87,8
Хмарність 7,9 5,9 5,5 4,0 7,9 6,0 9,9
Прибуток меду 0,400 0,400 0,300 1,2 1,5 1,6 1,9

З поданого тут видно, що найбільший вплив на прибуток меду миють температура та вологість, хмарність же особливої ваги не має. Найсприятливіша температура — 18—20°С та висока вологість. Коли за сприятливої температури вологість менша, то прибуток зменшується. Наприклад, 1/VIІ температура була 20,7°, вологість 93,9 і прибуток 1,5 кг, а 30/VІ температура 19,7°, вологість 77,8 і прибуток становив уже 1,2 кг, тобто був менший, ніж 1/VІІ, хоч температура й однакова.

Несприятливою є температура 26° і вище, бо при ній, як бачимо за 27/VІ, 28/VІ, прибуток меду значно знизився. У ці дні вологість була нижча. Щодо хмарності, то вона на збільшення медозбору за низької температури і вологості не має впливу, бо, як бачимо, 28/VІ хмарність була 5,9, але меду було тільки 0,4 кг через несприятливу температуру та вологість, проте сприятлива температура і вологість З/VІІ та велика хмарність 9,9 мали великий вплив на збільшення медозбору, і прибуток меду становив 1,9 кг.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Учебник пчеловода

Литература по пчеловодству

 

МЁД

В. Д. ЧЕРНИГОВ.

МЁД

Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии.

2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.

 

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук.

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл.

ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

 

Организация пасек и уход за пчелами

В.А.Нестерводский

Организация пасек и уход за пчелами

В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки.

Издательство "Урожай". 1966 год.

 

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Рената Франк

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы!

Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

 

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Э. БЕРТРАН

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье.

Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

 

Здоровье дарит нам пчела

КОРЖ В.Н.

Здоровье дарит нам пчела

Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом.

2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

 

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Священник Александр Лазебный.

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского.

Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

 

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Кузьмина К.А.

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства  — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений.

К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

 

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода

Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков.

Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода.

Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства.

Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Комиссар А.Д.

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие.

 Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Малаю А.

Интенсификация производства меда

Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США.

М.: Колос, 1979 год.

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

ОЗЕРОВ А.П.

Рациональное двухматочное пчеловождение

Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования.

Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др.

Пчеловодство

Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям.

Издательство «Урожай», 1989 год.

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И.

Календарь пасечника

Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше.

Издательство «Урожай», 1986 год.

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П.

Пчеловодство

Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами.

«Вища школа», 1987 год.

 

Биология медоносной пчелы

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш.

Биология медоносной пчелы

Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство".

М.: Агропромиздат, 1991 год.

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро.

День за днем на пасеке

Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны.

Л.: Лениздат, 1991 год.

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

Кашковский В.Г.

Уход за пчелами в Сибири

Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза.

Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.

Ви дивилися сторінку - Спостереження за впливом погоди на медозбір

Наступна сторінка    - Медозбір у затінених і незатінених вуликах під час спеки

Попередня сторінка   - Умови, що впливають на взяток і медозбір

Повернутися до початку сторінки Спостереження за впливом погоди на медозбір