|
Організація пасік і догляд за бджолами В. А. Нестерводський. Київ. "Урожай", 1966 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Акарапідоз (акароз)Збудником цієї хвороби є маленькі кліщі Acarapis Woodi, розміром 0,095—0,150 мм, яких можна побачити при збільшенні в 50—100 разів. Проникають вони в грудні трахеї бджіл і там розмножуються. Перепелова знаходила в грудних трахеях бджоли 70 шт. кліщів. Живляться кліщі кров’ю (гемолімфою) бджіл і тим псують трахеї. Внаслідок того, що в трахеях розмножується багато кліщів, вони закупорюють в них проходи, бджоли втрачають здатність літати й швидко гинуть. Збудник акарапідозу — кліщ живе тільки в організмі бджоли, а поза її організмом може жити лише 3—4 дні, в організмі мертвої бджоли кліщ живе 5—6 днів. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кліщі від хворої бджоли до здорової переходять тільки тоді, коли ці бджоли знаходяться близько одна біля одної. Кліщ, вийшовши з дихальця хворої бджоли, повинен відразу ж попасти в дихальце здорової. Якщо кліщ упаде на денце вулика, то він до клуба бджіл не добереться і загине. Найбільше поширюється хвороба взимку, коли бджоли сидять тісно одна біля одної. Випадки повної загибелі сімей від акарапідозу бувають здебільшого взимку. Влітку або при сильному зараженні навесні, відразу ж після виставлення із зимівника, бджоли сидять у гнізді рідше і тому менша можливість кліщам перебиратись з хворої бджоли на здорову. Крім того, хворі бджоли влітку гинуть поза вуликом і разом з ними гинуть і кліщі. Від однієї сім’ї до іншої хвороба передається через роїння, напади здорових бджіл на хворі, підсилювання здорових сімей бджолами з хворих сімей, через завезення бджіл або маток з хворих пасік. Хворі на акарапідоз бджоли дуже неспокійні, а тому зимують погано. Вони надто рухливі, споживають більше корму і підвищують температуру в клубі. Внаслідок надмірного споживання бджолами корму в них виникає пронос. Весною в час першого обльоту хворі бджоли купами сидять на землі. Вогкий, холодний клімат більш сприятливий для розвитку акарапідозу, ніж сухий, теплий. Довгі зими дуже сприяють розвиткові хвороби в сім’ях, внаслідок чого вони до виставлення надвір не доживають. Дослідження бджіл на акарапідоз. Взимку, коли посилають підмор у ветеринарно-бактеріологічні лабораторії для аналізу на нозематоз, то в той же час просять провести дослідження і на акарапідоз. Навесні необхідно послати для дослідження тих бджіл, що під час обльоту падали перед льотком або сиділи купами не рухаючись. Від кожної сім’ї треба взяти по 50 шт. бджіл. В коробочки вставляють номер сім’ї, від якої взято ці бджоли. Всі коробочки складають в один ящичок і відправляють поштою в лабораторію. Разом з тим треба послати туди листа, в якому описати докладно захворювання бджіл, коли був обльот і як багато хворих бджіл було перед вуликами на землі. В цьому ж листі просити лабораторію провести дослідження на нозематоз і на акарапідоз. Боротьба з акарапідозом.Позбутися захворювання можна за допомогою ліків, які знищують кліщів цієї хвороби. Акарапідоз знищують нітробензоль-ною сумішшю, метилсаліцилатом або етилсаліцилатом (за Алексєєнком). Нітробензольну суміш готують з 2 частин чистого авіаційного бензину, 2 частин нітробензолу і 1 частини софорової або соняшникової олії, або ж мінерального масла. Коли цю рідину вставити у вулик, то бджоли, дихаючи, набирають в трахеї газ, що його виділяє рідина, цей газ знищує кліщів на всіх стадіях їх розвитку. Для знищення кліщів акарапідозу суміші беруть такі дози: 1) 1,8 куб. см рідини щодня протягом 7 днів і 2) 3 куб. см щодня протягом 3 днів. Рідину наливають на картон або повсть чи сукно у вигляді смужки, завдовжки до 40 см, яку прироблено до дроту. Цю смужку всовують через льоток у вулик, під рамки. Газ послаблює здоров’я розплоду, тому суміш застосовують навесні, коли в вуликах його ще буває мало, та пізно восени, коли розплоду вже зовсім немає. Запах суміші має властивість приваблювати чужих бджіл, тому її вставляють у вулики в прохолодну або дощову погоду, коли не літають бджоли. Виготовляючи та застосовуючи суміш для боротьби з акарапідозом, треба поводитись з нею обережно — не тримати близько вогню і не палити цигарки, бо вона може спалахнути. Знищують кліщів метилсаліцилатом так само, як і нітробензольною сумішшю. Метилсаліцилат діє тільки на дорослих кліщів, тому його застосовують близько місяця, доки не виведуться з яєць акарапіса кліщі. Метилсаліцилату накапують на повсть, картонку чи сукно по 10 куб. см через кожні 2 дні. Повсть, картонку чи сукно накривають дротяною сіткою і всовують через льоток вулика, під рамки. Для знищення кліщів в одній сім’ї потрібно метилсаліцилату понад 100 куб. см. Метилсаліцилатом за порадою А. К. Бойка ми цілком знищили акарапідоз на пасіці радгоспу ім. Чапаєва за один сезон. Чехословацький дослідник Свобода (за Алексєєнком), виготовив препарат БЕФ, який складається з однієї частини бензину і двох частин спілформіату. На обробку сім’ї потрібно 100 мл препарату, який наливають у пробірку, в отвір якої вставляють гніт з марлі, щоб рідина випаровувалася. Пробірку закріплюють у вертикальному положенні між стільниками вулика. У Швейцарії застосовують препарат «Фольбекс» (хлорбензилат) у вигляді газу, що виділяється від тління паперу, обробленого цим препаратом. Препарат використовують у багатьох країнах. Є. І. Скрипник (Кримська науково-дослідна ветеринарна станція) говорить, що в умовах Криму метилсаліцилат і нітробензольна суміш, які широко застосовувались в минулі роки, виявились малоефективними і навіть шкідливими для бджіл. Швейцарський препарат «Фольбекс» (хлорбензилат) випробовувався в квітні й червні на 2903 сім’ях і показав високу лікувальну ефективність (92—100%.). Восени (вересень — жовтень) його лікувальна дія не перевищувала 25% і одночасно відмічена масова загибель маток в оброблених сім’ях. В 1962—1964 рр. лабораторією Кримської науково-дослідної ветеринарної станції проведено вивчення ряду лікувальних і профілактичних препаратів. Установлено, що препарат тедіон (тетрахлордифенілсульфон) має селективні (вибірні) властивості акарациду проти акарапіс Вуді і є нешкідливим для бджіл та розплоду. Аерозоль технічного тедіону в концентрації 8 г на 1 м3 або 1 г на середню сім’ю 10—12-рамкового вулика, руйнує яйця, личинки і дорослих кліщів акарапіс. Кращий лікувальний ефект (94—100%) одержано для весняно-літнього періоду при температурі повітря 18—30°. Оздоровленням найбільш уражених 43 пасік з 3340 сім’ями, де було вилікувано від інвазії 308 бджолосімей, доведена можливість успішної боротьби з акарапідозом бджіл з допомогою аерозолю тедіону в комплексі з іншими оздоровлювальними заходами. Тедіон застосовували з використанням пасічницького димаря з трубкою. В 1964 році були випробувані аерозолі тедіону в суміші термічних речовин, що входять до складу таблеток, виготовлених Кримською науково-дослідною ветеринарною станцією за рецептурою Є. І. Кордонського. Застосування тедіону в термічних таблетках є нешкідливим, ефективним і більш досконалим аерозольним методом лікування й профілактики бджіл при захворюванні їх на акарапідоз. У Алексєєнка подається біологічний метод А. Борхерта боротьби з акарапідозом. Відомо, що влітку бджола зношується швидше, ніж в її організмі завершиться розвиток кліща — збудника хвороби. Ці умови для бджіл, уражених акарапідозом, слід підтримувати протягом року. Для цього Борхерт рекомендує весною і після закінчення взятку давати бджолам стимулюючу підгодівлю, а влітку частіше провадити кочування пасік у місця з багатим взятком. Це сприятиме швидшому природному відходу хворих бджіл і поповненню сім’ї молодими бджолами. Слід також формувати нові сім’ї тільки з критого розплоду шляхом інкубації в місцях, ізольованих від хворих сімей. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Профілактичні заходи.Щоб запобігти поширенню акарапідозу на здорові сім’ї, необхідно хворі сім’ї вивезти на ізолятор, за п’ять кілометрів від здорових бджіл. Не переносити бджіл та маток з хворої частики пасіки на здорову. Боротися з акарапідозом треба навесні і восени.На неуражених частинах пасіки так само треба вести боротьбу з акарапідозом, бо на ній можуть бути сім’ї з початковою формою збудника акарапідозу. На другу весну, коли у бджіл на ізоляторі не буде виявлено акарапідозу, їх можна перевести на здорову частину пасіки. Хворі пасіки повинні бути ізольовані від інших пасік і до них не можна підвозити інших пасік на взяток. Боротьба з акарапідозом повинна провадитись під наглядом ветеринарного лікаря і зоотехніка. При виявленні на пасіці акарапідозу вона карантинується, тобто її не можна вивозити на взятки, передавати бджіл та маток в інші господарства і підвозити до неї інші пасіки. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви дивилися сторінку - Акарапідоз (акароз) Наступна сторінка - Браульоз Попередня сторінка - Паратиф Повернутися до початку сторінки Акарапідоз (акароз) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|