Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986
Захворювання бджіл та їх профілактика
Спеціалізація та інтенсифікація бджільництва не можливі без створення стійкого ветеринарно-санітарного благополуччя пасік. Для здійснення цього необхідно перш за все застерегти занесення хвороб на пасіки, дотримувати ветеринарно-санітарних вимог при догляді та годівлі бджіл і своєчасної профілактики, а якщо з'явились хвороби, якомога швидше вжити необхідних заходів для оздоровлення бджолиних сімей.
Профілактика — це комплекс науково обгрунтованих господарських, ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню хвороб, підвищенню стійкості бджіл проти них. Профілактика хвороб бджіл, особливо інфекційних, має законодавчий характер і є обов'язковою для всіх пасічницьких господарств.
З метою попередження захворювань бджіл на пасіках слід утримувати тільки сильні, здорові і продуктивні бджолині сім'ї. Сильні сім'ї добре зимують, роблять дружний обліт і краще розвиваються весною, вони менше уражуються хворобами. Пасіки треба розміщувати на благополучній щодо карантинних хвороб бджіл території, на сухих, захищених від вітрів і сонячних місцях з доброю кормовою базою. Стаціонарні пасіки і тимчасові точки, які мають понад 20 сімей бджіл, треба ставити на відстані не ближче 500 м від житлової зони населених пунктів, місць відпочинку, культурно-побутових об'єктів, шосейних доріг і залізниць, 1 км від тваринницьких та птахівничих ферм і 5 км від підприємств кондитерської і хімічної промисловості та воскопереробних заводів, а також репродуктивних і карантинних пасік.
Не можна розміщувати пасіки під лініями електропередач, поблизу забруднених, заболочених і затоплюваних водою місць і біля складів з отрутохімікатами.
Місця розміщення бджолиних сімей (точків) погоджують з державною ветеринарною службою і місцевими органами влади. На одній пасіці залежно від умов розміщують не більше 150 бджолиних сімей, а під час кочівлі на медозбір — 30—60 сімей. Відстань між вуликами — 3—3,5 м, а між рядами вуликів — 10 м.
На стаціонарній пасіці перед льотками вуликів зрізують дерен і на поверхню грунту насипають пісок. Вулики ставлять на спеціальні підставки або дерев'яні кілочки заввишки не менше 30 см. На передльоткових майданчиках періодично збирають бджіл, які загинули, сміття і спалюють.
На пасіці обладнують яму глибиною до 1 м з кришкою для зливання брудної води і різних відходів, майданчик для дезинфекції вуликів та іншого інвентаря. Тут повинні бути також умивальник, мило, рушники, халати, сітки для обличчя на кожного працівника пасіки, а також аптечка з набором лікувальних і дезинфікуючих засобів, посуд з 1 %-ним розчином хлораміну для дезинфекції рук.
На кожній пасіці треба мати резерв вуликів не менше 10—15 % загальної кількості бджолиних сімей і потрібну кількість відбудованих стільників: для лежаків — 24 стільники на сім'ю, багатокорпусних — 40, однокорпусних — 12 гніздових і 24 магазинних, для 16-стільникових відповідно 16 і 16. Щороку в сім'ях слід замінювати не менше 30 % старих стільників за рахунок відбудованих бджолами на штучній вощині.
|
|
|
|
|
На кожну пасіку головний ветлікар району видає ветеринарно-санітарний паспорт з відміткою про благополуччя бджіл щодо заразних захворювань і проведення діагностичних досліджень, оглядів сімей бджіл, профілактичних і лікувальних заходів. Нові пасіки і ферми, спеціалізовані пасічницькі господарства комплектують тільки здоровими сім'ями, відводками чи бджолопакетами з благополучних пасік. Завозити бджіл у господарство можна лише після попереднього їх обстеження, при наявності ветеринарного свідоцтва про благополуччя господарства-постачальника бджолиних сімей. Завезені у господарство бджолині сім'ї витримують місяць на карантині і обстежують.
На територію пасіки допускати сторонніх осіб не дозволяється.
Приміщення для зберігання запасних стільників з медом і пергою, сушнику, воску, воскосировини, знезараженого інвентаря та пасічницького обладнання повинні бути недоступними для бджіл. Витоплений віск і штучну вощину треба зберігати в ящиках або мішках.
Два рази на рік — весною і восени проводять профілактичну дезинфекцію вуликів, будівель та пасічницького інвентаря. Після огляду кожної бджолиної сім'ї завжди треба дезинфікувати предмети догляду. Пасічник повинен працювати в чистому халаті, після огляду кожного вулика мити руки з милом. В зимівнику і складських приміщеннях необхідно постійно знищувати гризунів, застосовуючи механічні, біологічні та хімічні засоби. При неблагополучній зимівлі бджолиним сім'ям надають допомогу, усуваючи причину їх непокоєння.
Під час першого весняного огляду бджіл вибірково від 10 % сімей відбирають проби (не менше як по 50 особин підмору чи живих бджіл) і надсилають їх у ветеринарну лабораторію для дослідження. Від підозрілих на захворювання сімей проби відбирають від кожної. Наслідки огляду, стан обльоту бджолиних сімей, аналізи лабораторних досліджень і проведену дезинфекцію та лікування записують у пасічному журналі.
При проведенні профілактичних та санітарних заходів на пасіках слід керуватись «Ветеринарно-санітарними правилами утримання бджіл на колгоспних, радгоспних і присадибних пасіках», «Інструкцією про заходи по попередженню і ліквідації заразних хвороб бджіл» та іншими відповідними настановами.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
|
В. Д. ЧЕРНИГОВ. Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год. |
|
|
Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год. |
|
|
Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год. |
|
|
Кузьмина К.А. Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год. |
|
|
Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год. |
|
|
Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год. |
|
|
ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г. |
|
|
Черкасова А.И. и др. Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год. |
|
|
Черкасова А.И. Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год. |
|
|
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год. |
|
|
В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год. |
|
|
В.П.Цебро. Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год. |
|
|
Кашковский В.Г. Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год. |
| Ви дивились сторінку - | Захворювання бджіл та їх профілактика |
| Наступна сторінка | Інфекційні хвороби бджіл |
| Попередня сторінка | Переробка воскової сировини |
| Повернутися до початку сторінки | Захворювання бджіл та їх профілактика |
