Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986
Як виводять маток на бджолорозплідниках
Продуктивність бджолиних сімей значно залежить від якості маток. Попит на маток у нашій країні дедалі зростає. Лише для України їх потрібно щороку понад 500 тис.
Матковивідна справа досить складна, потребує від пасічника вміння і певних знань. І хоч виводити маток повинен уміти кожний пасічник, доцільніше цю роботу зосередити в спеціалізованих господарствах — бджолорозплідниках (у крайньому разі на окремих пасіках великих бджолоферм). Бджолорозплідники мають змогу виводити маток більше і вищої якості, утримувати кваліфікованих спеціалістів, забезпечувати належне зоотехнічне і ветеринарне обслуговування своїх пасік. Бджолорозплідникам легше розводити в чистоті певну цінну породу бджіл.
У природних умовах бджоли виводять маток у трьох випадках: перед роїнням сім'ї, після раптової загибелі матки, при намірі замінити стару, хвору чи покалічену матку.
Штучне виведення маток грунтується на біологічній особливості бджолиної сім'ї, яка при втраті матки закладає на певного віку личинках робочих бджіл маточники і виводить молоду матку.
На сучасних бджолорозплідниках практикують лише штучний спосіб одержання маток, при якому личинок раннього віку переносять у штучно виготовлені воскові мисочки, що закріплені в прищеплювальних рамках, і дають на вирощування у відповідним чином підготовлені сім'ї-виховательки. Перевага такого способу в тому, що маток можна виводити від завчасно відібраних високопродуктивних сімей у заплановані строки в потрібній кількості.
На пасіках, які безпосередньо займаються виведенням маток, є материнські сім'ї, від яких беруть личинок, сім'ї-виховательки, що вигодовують личинок, сім'ї-інкубатори, де дозрівають запечатані маточники (з цією метою можна використовувати і термостати), допоміжні виховательки, що дають маточне молочко для щеплення личинок.
Кількість сімей залежить від того, скільки маток потрібно одержати, яка порода бджіл на пасіці тощо. Наприклад, для виробництва 500 маток виділяють З—5 материнських і понад 10 сімей-виховательок. Щоб одержати 1000 маток, потрібно 4—8 материнських і близько 20 сімей-виховательок.
Крім звичайного пасічницького обладнання, при масовому виведенні маток використовують нуклеуси (маленькі сімейки з невеликою кількістю бджіл) для запліднення маток і тимчасового зберігання, прищеплювальні рамки, шаблони для виготовлення мисочок з воску, ізолятори для одержання личинок одного віку, шпателі для перенесення личинок, кліточки для підсаджування маток.
Материнські сім'ї виділяють з найкращих за всіма господарсько корисними ознаками сімей пасіки. Виховательками беруть сильні сім'ї, що займають не менше 10—12 рамок, мають розплід різного віку, 8—10 кг меду, багато перги.
Період вирощування маток у сім'ях-виховательках значно впливає на їх якість. Залежно від його особливостей існують різні способи виведення маток.
У більшості матковивідних господарств Радянського Союзу тепер застосовують так званий безперервний спосіб одержання маток, розроблений Краснополянським бджолорозплідником Краснодарського краю. Суть його полягає в тому, що в 36-рамковому лежаку з перегородками утримують три сім'ї. Навесні середню сім'ю перетворюють у виховательку, а з двох крайніх, що мають маток, постачають бджіл і розплід для підтримання сили сім'ї-виховательки. В перегородках є «вікна» з роздільних решіток. Через них бджоли всіх трьох сімей спілкуються між собою. Не раніше як через 5—6 год після відбору матки виховательці дають прищеплювальну рамку з личинками. Через п'ять днів тут уже будуть запечатані маточники, і в сім'ю дають другу рамку з личинками, ще через п'ять днів — третю, а першу із зрілими маточниками забирають. Тобто в сім'ї-виховательці завжди є дві прищеплювальні рамки — одна з молодими личинками, друга з запечатаними маточниками. Така сім'я протягом місяця здатна виростити п'ять партій маток без перерви на відновлення. За свідченнями М.М.Виноградова (1970), за сезон від неї можна одержати до 500 маточників.
Проте дослідженнями професора Г. П. Таранова (1979) та його учнів доведено, що сильні цілісні сім'ї-виховательки, які мають розплід усіх стадій розвитку і нормальне співвідношення бджіл різного віку, вигодовують кращих маток порівняно із змішаними сім'ями в 36-рамкових вуликах. Маток високої якості одержують тоді, коли в мисочки переносять личинок віком не старше 12 год. При цьому личинку обережно кладуть на краплю молочка, яке беруть з маточників, закладених бджолами допоміжних виховательок не більше, як добу тому.
|
|
|
|
|
Бджоли краще приймають личинок, якщо в гнізді виховательок за 4—6 год до встановлення прищеплювальної рамки підготувати для неї місце — «колодязь». Тут скупчуються бджоли з добре розвиненими залозами, які виробляють маточне молочко. Зручніше користуватися прищеплювальною рамкою, зробленою з планок товщиною 10—15 мм. їх легко ставити на місце, не розганяючи бджіл, що там зібралися. Кожну наступну прищеплювальну рамку потрібно ставити в уже існуючий «колодязь». Бджоли приймають більше личинок і виховують кращих маток, коли личинок вихователькам дають у першій половині дня.
Тепер при масовому вирощуванні маток не застосовують ні подвійного перенесення личинок, ні виведення маток з яєць. Обидва способи трудомісткі. Одноразове ж перенесення 12-годинних личинок дає маток досить високої якості.
Доведено, що з більших і важчих яєць одержують маток кращої якості. Для цього материнську сім'ю забезпечують достатньою кількістю корму, в результаті чого більшість комірок буде зайнята кормом і матка відкладатиме яєць менше, але більшого розміру. Личинок, виведених з таких яєць, і слід використовувати для виведення маток. Можна також обмежувати відкладання яєць маткою, перенісши її в ізолятор з 2—3 стільниками, з яких один лише має вільні комірки для відкладання яєць.
У безмедозбірний період сім'ям-вихователькам і материнським щоденно у першій половині дня дають по 400 г 50 %-ного цукрового сиропу. Це пожвавлює роботу бджіл.
На 10-й день після прищеплювання личинок маточники роздають у нуклеуси. Залежно від розміру рамок та кількості маткомісць у них є багато типів нуклеусів. У матковивідних господарствах переважно використовують невеликі нуклеуси на 1/2 багатокорпусної або 1/4 лежакової рамки. Такі нуклеуси легше заселяти бджолами, годувати їх і відшукувати в них маток. Хоч у 4-місних нуклеусах дещо гірше приймання і вихід маток, ніж у 1—2-місних, вони зручніші, оскільки можуть взаємно обігріватись у холодну погоду. Крім того, на їх виготовлення витрачається менше матеріалу.
При формуванні нуклеусів віддають перевагу безрозплідному способу їх заселення. В кожний нуклеус засипають близько 100 г молодих нельотних бджіл від сильних сімей, у годівниці наливають до 400 г цукрового сиропу (1 : 1). Як тільки бджоли трохи заспокояться, в середню вуличку випускають із кліточки матку. Закриті нуклеуси на дві доби ставлять у прохолодне місце. Льотки відкривають під вечір. Неплідних маток підсаджують у нуклеуси після відбору плідних за допомогою спеціальної кліточки, що нагадує стаканчик з-під морозива, запропонованої Інститутом бджільництва.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
|
В. Д. ЧЕРНИГОВ. Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год. |
|
|
Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год. |
|
|
Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год. |
|
|
Кузьмина К.А. Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год. |
|
|
Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год. |
|
|
Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год. |
|
|
ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г. |
|
|
Черкасова А.И. и др. Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год. |
|
|
Черкасова А.И. Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год. |
|
|
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год. |
|
|
В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год. |
|
|
В.П.Цебро. Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год. |
|
|
Кашковский В.Г. Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год. |
| Ви дивились сторінку - | Як виводять маток на бджолорозплідниках |
| Наступна сторінка | Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках |
| Попередня сторінка | Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл |
| Повернутися до початку сторінки | Як виводять маток на бджолорозплідниках |
