Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986
Медоносні бджоли і люцерна
Люцерна — цінна кормова культура. Площі її посівів на Україні порівняно невеликі в основному через нестачу насіння. Високі врожаї насіння одержують тоді, коли разом із спеціальною агротехнікою забезпечено повне запилення її квіток. Природних запилювачів — диких поодиноких бджіл — в умовах інтенсивного землеробства залишилось мало. Роль же медоносних бджіл у запиленні люцерни часто недооцінюють. Сталось це, мабуть, тому, що вони не завжди охоче її відвідують. Деякі вчені та агрономи сумніваються у спроможності медоносних бджіл запилювати люцерну. Чимало пасічників помилково вважають цю культуру поганим медоносом і не підвозять до неї пасік. Однак люцерна виділяє нектару не менше, ніж гречка. Бджоли й літають на люцерну переважно в пошуках нектару, але добувають його в більшості випадків з боку віночка, не розкриваючи квітки. Причина цього — болісне защемлення хоботка під час розкриття квітки бджолою.
Проте, мабуть, не лише больові відчуття є причиною слабкої активності медоносних бджіл на люцерні. Як показують спостереження, деякі дикі бджоли, розкриваючи квітки, теж зазнають удару в виїмку хоботка і все-таки дуже добре запилюють люцерну.
Медоносні бджоли охоче збирають пилок еспарцету, червоної конюшини, буркуну і приносять його у вигляді обніжжя. В той же час вони майже не збирають пилку з люцерни для вигодовування свого потомства, хоч за будовою квітка люцерни подібна до інших бобових.
В чому ж справа? Можливо, пилок люцерни недоступний для бджіл? Чи може його мало в квітках або він має низьку поживність?
Але ж після розкриття квітки люцерни тичинки з пиляками стають доступними для бджіл. Доведено, що й пилкова продуктивність люцерни набагато вища, ніж, наприклад, конюшини червоної. Безсумнівна й поживність пилку люцерни.
Цікаво, що бджоли не беруть цукровий сироп, якщо в нього додати сік із зелених рослин люцерни. Неохоче вони споживають і сироп, ароматизований квітками люцерни. Очевидно, в ній є специфічні, неприємні для бджіл речовини — репеленти. Тому її квітки і не приваблюють медоносних бджіл. Мабуть, таких речовин більше міститься у пилку, ніж у нектарі. Чи не цим пояснюється мала ефективність так званого дресирування бджіл на квітки люцерни або той факт, що вони легко переключаються з люцерни на інші медоносні рослини?
Як би там не було, звичайна бджола-збиральниця нектару спроможна розкрити понад 2 % відвіданих квіток люцерни. Повнота ж запилення залежить в основному від кількості бджіл, які працюють на плантації люцерни. В період її цвітіння в нормальній сім'ї нараховується 35 і більше тисяч льотних бджіл. Коли зважити на те, що з розрахунку на 1 га підвозять декілька сімей бджіл, то користь від запилення ними люцерни досить велика. Як свідчить досвід США, Австралії, Аргентини, кращих насінницьких господарств нашої країни, співдружність агрономів і пасічників у виробництві насіння люцерни себе повністю виправдовує, оскільки підвищення урожайності насіння від запилення люцерни медоносними бджолами досягає 65 %.
Отже, підвозити пасіки до насінників люцерни потрібно обов'язково. Та одного цього заходу недостатньо. Необхідно потурбуватись, щоб люцерна приваблювала бджіл. Вони краще відвідують ті ділянки, де виділяється більше нектару з високим вмістом цукрів. Цьому сприяють високі агротехнічні умови вирощування культури. Багато нектару виділяє люцерна на поливних землях. Бджіл більше приваблює широкорядна люцерна. Вона не вилягає, краще освітлюється сонцем, інтенсивно цвіте і виділяє нектар. Бджолозапилення люцерни вважають важливим агротехнічним заходом у підвищенні насіннєвої продуктивності в колгоспі «Батьківщина» Новобузького району Миколаївської області. В 1984 р. тут на 180 га насінників розмістили близько 500 вуликів з бджолами. Це сприяло одержанню майже по 5 ц/га насіння люцерни. Пасічники помітили, що краще запилюють люцерну бджоли тих пасік, які щороку підвозять до цієї культури. Отже, можна зробити висновок, що бджоли з часом звикають до речовин — репелентів люцерни.
|
|
|
|
|
Запилювальну спроможність бджіл можна посилити, якщо їх привчати до люцерни заздалегідь, ще з стадії личинки. На пасіках господарств, спеціалізованих на насінництві люцерни, бджолиним сім'ям доцільно залишити на зиму люцерновий мед. По 2—3 стільникові рамки такого меду варто зберігати і для весняного розвитку бджіл. Завдяки цьому задовго до цвітіння люцерни виведеться кілька поколінь бджіл, на яких менше впливають люцернові репеленти. Такі бджоли охоче відвідують квітки люцерни, збирають більше пилку з неї для вирощування потомства, а тому краще запилюють її квітки.
Мобілізуюча дія на бджіл люцернового меду значно сильніша, ніж цукрового сиропу, настояного на квітках люцерни. На жаль, мед з люцерни рідко потрапляє бджолам на зиму. На півдні України (зона товарного насінництва люцерни) бджіл з люцерни перевозять на соняшник. Мед з нього швидко кристалізується, тому його на зиму бджолам не залишають. В кінці сезону соняшниковий мед разом із залишками люцернового забирають з вуликів як товарний.
Ось чому під час цвітіння люцерни необхідно спеціально заготовляти стільники з люцерновим медом бджолам на зиму.
Українською дослідною станцією бджільництва доведена можливість посилення запилювальної спроможності медоносних бджіл на люцерні шляхом їх селекції. Виділено лінії степових українських бджіл, які розкривають у 1,5—2 рази більше квіток. У колгоспі ім. Щорса Долинського району Кіровоградської області, на ділянках, що запилювались цими бджолами, урожайність насіння люцерни була на 1 ц/га вища, ніж там, де працювали звичайні бджоли.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
|
В. Д. ЧЕРНИГОВ. Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год. |
|
|
Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год. |
|
|
Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год. |
|
|
Кузьмина К.А. Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год. |
|
|
Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год. |
|
|
Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год. |
|
|
ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г. |
|
|
Черкасова А.И. и др. Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год. |
|
|
Черкасова А.И. Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год. |
|
|
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год. |
|
|
В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год. |
|
|
В.П.Цебро. Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год. |
|
|
Кашковский В.Г. Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год. |
| Ви дивились сторінку - | Медоносні бджоли і люцерна |
| Наступна сторінка | Цікаві рослини: липа, гречка |
| Попередня сторінка | Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві |
| Повернутися до початку сторінки | Медоносні бджоли і люцерна |
