О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987
Зовнішня будова бджоли
Зовнішній покрив і членування тіла.
Робоча бджола, матка і трутні за будовою тіла дуже схожі і розрізняються лише розвитком окремих частин і органів. Деякі з них стали більш розвиненими або втратили своє значення чи змінились у зв'язку з поділом функцій.
Характерною ознакою будови тіла (мал. 2) медоносної бджоли, як і всіх комах, є зовнішній скелет. Це твердий покрив тіла (кутикула), що захищає ніжні органи порожнини. До скелета прикріплюються внутрішні органи бджоли. Разом з волосяним покривом зовнішній скелет захищає організм від несприятливих умов зовнішнього середовища. Забезпечуючи міцність і пружність тіла, він водночас є достатньо гнучким і м'яким, що має велике значення при виконанні різноманітних функцій.
Мал. 2. Зовнішній вигляд бджоли:
1 — хоботок; 2 — передні ноги; 3 — середні ноги; 4 — задні ноги; 5 — черевце; 6 — задні крила; 7 — передні крила; 8 — грудний відділ; 9 — голова; 10 — вусики.
Волоски на всіх частинах тіла мають неоднакову будову і виконують різні функції. Деякі з них короткі, прямі, мають однакову довжину, інші — розгалужені, дещо загнуті, мають пір'ясту будову. Крім захисного значення вони відіграють велику роль у добуванні з квіток пилку, який добре прилипає до поверхні тіла. Одна бджола може збирати й утримувати кілька мільйонів пилкових зерен. У бджіл старшого віку втрачається частина волосків, внаслідок чого вони стають темнішими і блискучими. Густота волосяного покриву залежить також від виконуваних функцій.
Характерною особливістю будови бджоли є членування тіла. Зовнішній скелет складається з окремих члеників, які з'єднуються між собою досить рухомо (черевце), малорухомо (грудний відділ) або зрослися (голова). Тіло всіх трьох особин бджолиної сім'ї складається з голови, грудей і черевця.
Голова (мал. 3) у трутня округла, у робочої бджоли і матки видовжена донизу. З грудним відділом голова з'єднується мембраноподібною шиєю.
На поверхні голови розрізняють такі частини й органи: потилиця, тім'я, лоб, щоки, кліпеус, верхні щелепи, верхня губа. На опуклій частині по боках розташовано двоє фасеточних, а між ними зверху — троє простих очей. У трутня прості очі знаходяться спереду, оскільки фасеточні очі зверху дуже зближені. Біля простих очей голова бджоли вкрита густими довгими волосками, а в інших місцях вони коротші.
Мал. 3. Будова голови бджоли:
1 — верхні щелепи; 2— щоки; 3 — вусик; 4 — складні очі; 5 — прості очі; 6 — тім'я; 7 — лоб; 8 — кліпеус; 9 — верхня губа.
Спереду на голові є два рухомих вусики (антени), кожен з яких складається з видовженого стержня, закріпленого у круглому гнізді. За допомогою перехідного членика (скапуса) до основного приєднується джгутик, який складається з 10 коротких рухомо з'єднаних члеників. У трутня їх 11. Поверхня кілець вкрита чутливими волосками, до яких підходять закінчення нервів, що йдуть від головного мозку. На вусиках розміщені органи дотику, нюху та структури іншого фізіологічного значення.
У нижній частині голови бджоли є хоботок (мал. 4), який виконує важливу функцію. Він складається з двох нижніх щелеп і нижньої губи, які можуть стулятися й розтулятися. При цьому хоботок перетворюється на трубочку, якою бджола засмоктує рідину (нектар, сироп, воду), а язичком лиже поверхню, наприклад, у квітках, комірках стільника. Довжина хоботка має велике значення для добування нектару з квіток: чим він довший, тим більше можна зібрати корму з квіток трубчастої будови. У різних порід бджіл довжина хоботка не однакова і становить 5,7—7,25 мм. Найдовший він у бджоли сірої гірської кавказької породи. Хоботок у матки й трутня порівняно з робочою бджолою в два рази коротший, оскільки він втратив своє функціональне значення.
Мал. 4. Хоботок (а) і вусик (б) робочої бджоли:
1 — ложечка; 2 — язичок; 3 — слинний канал язичка; 4 — нижньогубні щупики; 5 — приязичники; 6 — зовнішня лопать нижньої щелепи; 7 — максилярні щупики; 8 — стволик; 9 — підборіддя; 10 — підпідборіддя; 11 — гнуздечка; 12 — джгутик (складається з 10 члеників); 13 — педицилярний членик; 14 — скапус.
Грудний відділ — середня частина тулуба бджоли. Внутрішня порожнина його зайнята переважно м'язами, які забезпечують рух тіла. Груди складаються з трьох власне кілець (мал. 5) (передньо-, середньо-, і задньогруди) та одного членика, приєднаного від черевця — проподеума. Сегменти з'єднуються між собою досить щільно. До грудних кілець прикріплено по одній парі ніг, а до середньо- і задньогрудей — відповідно передні і задні крила. Найбільш масивний середній сегмент. Як і інші, він складається з дорсальної частини — спинки, вентральної та плейронів з боків. Плейрони м'які і забезпечують рухоме з'єднання верхньої і нижньої частин кілець. На грудному відділі розміщується три пари дихалець (мал. 6).
Мал. 5. Будова грудного відділу і черевця:
1 — передньоспинка; 2 — середньоспинка; 3 — задньоспинка; 4 — проподеум; 5 — стебельце; 6 — дихальце; 7 — тергіти черевця; 8 — пахуча залоза; 9 — жало; 10 — плейрони; 11 — восковидільні залози; 12 — етерніти черевця; 13 — основи ніг; 14 — етерніт середньогрудей; 15 — основи крил.
Мал. 6. Органи дихання:
1 — трахеї; 2 — повітряні мішки голови; 3 — грудні повітряні мішки; 4 — повітряні мішки черевця; 5 — дихальця; 6 — розгалуження трахейних трубочок.
Черевце — третій відділ тіла бджоли, в якому містяться важливі внутрішні органи (мал. 7, 8). Воно з'єднане з грудним відділом за допомогою звуженого стебельця. З 10 черевних кілець личинки у дорослої бджоли залишається 6 видимих частин черевця. Кожна з них поділяється на тергіт і етерніт, а з'єднуються вони м якими пластинками — мембранами. З'єднання кілець між собою рухоме завдяки міжсегментальним мембранам. Тому об'єм черевця може збільшуватись і в довжину, і в діаметрі. Заднє кільце заходить під переднє. Рухливість і зміни об'єму помітні під час посиленого дихання, наповнення медового зобика і товстої кишки.
Мал. 7. Кровообіг бджоли:
1 — аорта; 2 — п'ятикамерне серце; 3 — спинна діафрагма; 4 — черевна діафрагма (стрілками показано напрям руху гемолімфи).
Мал. 8. Жалоносний апарат бджоли:
1 — велика отрутна залоза; 2 — резервуар отрутної залози; 3 — мала отрутна залоза; 4 — щупики жала; 5 — стилети; 6 — квадратна пластинка; 7 — продовгувата пластинка; 8 — трикутна пластинка.
На поверхні черевця, як і на інших частинах тіла, є волоски. Колір волосків і в цілому зовнішнього покриву темно-сірий, а в окремих порід бджіл має свої особливості. Так, волоски на черевці крайнських бджіл сріблясті, передні кільця його в італійських — жовтого кольору.
На чотирьох останніх етернітах черевця є воскові Дзеркальця, де збирається виділений залозами віск.
|
|
|
|
|
Органи руху — крила і ноги. За допомогою крил здійснюється льотна діяльність (мал. 9). Основна частина енергії при цьому витрачається на шукання, збирання і перенесення в гніздо корму. Навантажена бджола розвиває швидкість польоту до 30 км за годину, а без ноші за сприятливих умов — ще більшу.
Мал. 9. Будова крил:
а — переднє крило; б — заднє крило; в — схема промірів для визначення кубітального індекса. Жилки; 1 — костальна; 2 — радіальна; 3 — медіально-кубітальна; 4 — анальна; 5 — перша, друга і третя кубітальні комірки; 6 — радіальна комірка; 7 — складка переднього крила; 8 — зачепи заднього крила; І, II — розміри жилок.
Крила приводяться в рух добре розвиненими м'язами. За одну секунду крила роблять 200—250 змахів. Будова їх перетинчаста. Між міцними жилками знаходиться майже прозора суха плівка. Передні крила більші й сильніші за задні. В роботі вони з'єднуються попарно за допомогою пристосувань у вигляді гачків на задніх і складки на передніх крилах. У бездіяльному стані бджола складає їх так, що задня пара прикрита передньою.
Ноги робочої бджоли дещо відрізняються від аналогічних органів матки і трутня. Вони подібні за принципом будови і складаються з таких члеників: тазик, вертлюг, стегно, гомілка й лапка (мал. 10). Лапка складається з п'яти неоднаково розвинених частин, з яких найбільшою є п'ятка. Закінчується вона двома кігтиками і подушечкою між ними.
Мал. 10. Будова ніг бджоли:
а — передня нога; б — середня; в — задня; г — апарат для чищення вусиків; 1 — тазик; 2 — вертлюг; 3 — стегно; 4 — гомілка; 5 — лапка; 6 — п'ятка; 7 — клапан; 8 — щіточки для пилку; 9 — шпора середньої ноги; 10 — кошички задньої ноги; 11 — виріз; 12 — подушечка; 13 — кігтики.
У робочої бджоли на третій парі ніг гомілка має заглибину, яка з боків оточена міцними волосками, загнутими всередину. Таке пристосування стало місцем для формування обніжжя з пилку і називається кошичком. На середній парі ніг є шпори, якими бджола знімає обніжжя з кошиків у комірки стільника. Передня пара ніг виконує додаткову функцію, очищає вусики за допомогою спеціального відростка і виямки для них. Для очищення тіла на лапках є щіточки — рядки волосків.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
|
В. Д. ЧЕРНИГОВ. Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год. |
|
|
Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год. |
|
|
Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год. |
|
|
Кузьмина К.А. Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год. |
|
|
Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год. |
|
|
Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год. |
|
|
ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г. |
|
|
Черкасова А.И. и др. Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год. |
|
|
Черкасова А.И. Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год. |
|
|
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год. |
|
|
В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год. |
|
|
В.П.Цебро. Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год. |
|
|
Кашковский В.Г. Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год. |
| Ви дивились сторінку - | Зовнішня будова бджоли |
| Наступна сторінка | Органи травлення і живлення бджоли |
| Попередня сторінка | Особливості сім'ї медоносної бджоли |
| Повернутися до початку сторінки | Зовнішня будова бджоли |
