Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

Гніздо в багатокорпусному вулику розбирається рамками (горизонтально) і корпусами (вертикально). Сила сім'ї в період зимівлі в два рази менша, ніж влітку, під час головного медозбору, тому їй з чотирьох корпусів залишають два. На весну бджолині сім'ї виходять ослабленими на третину, тому сім'ї залишають один корпус з двох, які вона займала взимку.

Роботи з розширення й скорочення гнізд провадять в кожному корпусі окремо. Корпуси готують завчасно — наповнюють медовими стільниками, стільниками, придатними для відкладання яєць, рамками з вощиною. У звільнених корпусах сортують стільники: придатні очищають, дезинфікують, обкурюють сірчистим газом і зберігають у спеціальних сховищах до наступного року, непридатні перетоплюють на віск.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

Після виставляння вуликів із зимівника гніздо скорочують наполовину (з 2 корпусів видаляють нижній). Для цього знімають дах вулика і кладуть його поруч на землю. На нього ставлять верхній корпус, а нижній знімають і ставлять на горизонтальну діафрагму, замінюють або очищають дно вулика від зимового підмору бджіл, крупинок медової печатки стільників. Роботу треба виконувати швидко. Якщо на дно вулика на час зимівлі підклали цупкий папір або поліетиленову плівку, їх знімають з дна, змітають з нього загиблих бджіл та сміття. Папір після цього спалюють, а плівку миють, дезинфікують і зберігають до осені наступного року.

На очищене й продезинфіковане 4 %-м розчином формаліну дно ставлять верхній корпус. Якщо не всі бджоли перейшли в цей корпус, то його застелюють тканиною, загнувши один кут розміром 10—15 см, на корпус ставлять колишній нижній корпус і підкурюють бджіл димом. Якщо в цьому корпусі є стільники з розплодом, то їх переставляють у нижній. Бджоли з верхнього корпусу перейдуть у нижній. Під вечір верхній корпус знімають і перевозять у сховище стільників. Нижній корпус утеплюють і ставлять на нього дах. Льоток залежно від сили сім'ї зменшують до 5— 7 см, а верхній закривають. На 3 вулики одягають спільний кожух з руберойду, і в такому стані сім'я перебуває 1—1,5 місяця.

Перше розширення гнізда — це підставляння другого корпусу під перший (мал. 59). Роблять це під час взятку з плодових дерев. У сховищі ведуть підготовчі роботи в другому корпусі: по краях ставлять 2 рамки з вощиною. Привезений корпус ставлять на дах розміщеного поруч вулика. З корпусу виймають 2 крайніх медопергових стільники і переставляють у привезений корпус (теж крайніми), а на їх місце ставлять рамки з вощиною. Основний корпус знімають з дна, на нього ставлять привезений, а поверх нього — основний. За час цвітіння плодових дерев обидві рамки з вощиною будуть відбудовані, а переставлені медопергові стільники прискорять освоєння бджолами нижнього корпусу. Як тільки бджоли на середніх стільниках цього корпусу почистять і відполірують комірки для відкладання маткою яєць, корпуси міняють місцями. Якщо через похолодання або недостатню силу сім'ї, наприклад, при утриманні бджіл кавказських порід, другий корпус ставлять із запізненням, то його розміщують над першим. Перше розширення гнізд цілим корпусом на певний період дає змогу запобігти роїнню бджіл. Переставляння нижнього корпусу на верхній прискорює відкладання яєць маткою, бо вона переходить туди, де тепліше.

Мал. 59. Схема переміщення корпусів вулика:

а — стан взимку; б — скорочення обсягу для одного корпусу; в — розширення гнізда; г — переставляння корпусів; д — переставляння корпусів і розширення гнізда; е — постановка четвертого корпусу.

Друге розширення гнізд здійснюють вставлянням третього будівельного корпусу між двома корпусами з розплодом. При цьому корпуси міняють місцями. Нижній корпус, у якому в цей час буде в основному запечатаний розплід, ставлять над двома нижніми. Середній корпус заповнюють рамками з вощиною, ставлячи їх між стільниками. Третій корпус краще установити так, щоб крайніми були стільники, мало заповнені медом або медопергові.

Друге розширення гнізда сприяє відроюванню бджолиної сім'ї у власному вулику. Бджоли мобілізують всі сили на ліквідацію розриву між стільниками верхнього і нижнього корпусів, а матка відкладає яйця у відбудовані стільники.

Третім будівельним корпусом розширюють гнізда під час продуктивного взятку, наприклад, з білої акації. Поки бджоли не відбудують стільників у цьому корпусі, сім'я роїтись не буде, а взяток з сильних медоносів взагалі припинить роїння. Якщо сім'я сильна, а до головного медозбору залишається більш ніж місяць, то у вулику формують відводки (доцільніше з бджолами різного віку). Для створення відводка горизонтальною діафрагмою відгороджують верхній корпус.

На період головного медозбору бджіл з розплодом верхнього корпусу приєднують до основної сім'ї. Для цього відбирають старішу матку, видаляють горизонтальну діафрагму, а замість неї закладають газетний папір. Якщо сім'я і розплід займають багато стільників, то для нагромадження меду ставлять четвертий корпус під верхній. Щоб матка не відкладала яєць у верхніх корпусах, два з них, а в деяких місцевостях і три відгороджують від 1—2 нижніх роздільною решіткою.

Під кінець медозбору сім'ї залишають два корпуси, бджіл видаляють з 1—2 верхніх корпусів, які перевозять до кочової будки або виробничого приміщення. Там стільники розпечатують і відкачують мед на високопродуктивних радіальних медогонках. Роботи з догляду за сім'ями бджіл у багатокорпусних вуликах в Лісостепу УРСР виконуються в такі календарні строки:

Після закінчення медозбору (в серпні — вересні) складають гнізда на зимівлю. З 3—4 корпусів, які бджолина сім'я займала в період головного медозбору, сім'ї на зимівлю залишають 2. У верхньому розміщують основні запаси меду, в нижньому буде розплід і частина меду, а після виходу розплоду у вересні — жовтні збереться клуб бджіл. У сім'ю ставлять 2—З стільники з медом, заготовлені під час цвітіння білої акації, еспарцету або інших медоносів.

У серпні — вересні, після складання гнізд на час зимівлі, поповнюють запаси кормів згодовуванням 50— 60% -го цукрового сиропу. На зиму для вигодовування розплоду, починаючи з лютого, бджолам потрібна буде перга. Медоперговий стільник ставлять у верхньому корпусі третім або четвертим від краю, де розміщуються основні запаси меду. У багатокорпусному вулику менше затрачається часу на обслуговування сім'ї, ніж в лежаку або двокорпусному вулику, де роботу виконують на кожній рамці окремо. Крім того, при використанні двокорпусних вуликів потрібен додатковий працівник, щоб з ним знімати, а потім ставити важкі верхні корпуси. Проте застосування багатокорпусних вуликів вимагає більшої кваліфікації бджоляра. (Готують бджолярів для обслуговування багатокорпусних вуликів в спеціальних школах і на курсах бджільництва).

У радгоспі «Новоолександрівський» Яготинського району Київської області 400 бджолиних сімей переведено на багатокорпусне утримання. При цьому зменшились витрати часу на обслуговування бджолиних сімей, а виробництво меду збільшилось на 15—20 % . Практика показала, що для нормального розвитку сімей досить оглянути сім'ю бджіл і виконати роботи у вулику один раз протягом 2 тижнів, в той час як в лежаку сім'ю необхідно оглядати щотижня.

У багатокорпусному вулику в період головного медозбору сім'я повинна займати 3 і більше корпусів. Якщо використовують 3 корпуси, можна міняти місцями перший і другий і ставити третій будівельний протиройовий між ними, чим досягається інкубація закритого печатного розплоду у верхньому корпусі та штучне відроювання сім'ї в своєму вулику. На пасіці на багатокорпусне утримання треба переводити відразу не менш ніж 10—20 вуликів.

При виробництві товарного меду крім 2—3 корпусів, які використовують для розвитку бджолиної сім'ї, у період взятку ставлять ще 2—3 магазини на піврамку 435x145 мм. Чим сильніший взяток, тим більше треба бджолам давати стільників для нагромадження і дозрівання нектару, а потім розміщення і запечатування меду. Багатокорпусне утримання бджіл з магазинами на піврамку стандартного розміру практикують переважно в лісовій зоні та в місцевостях, де взятки бувають нетривалі, але бурхливі. Магазинні стільники використовують довше, ніж гніздові, які застосовують також і для виведення розплоду.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел