Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

ЗМІСТ

 

ЛІТЕРАТУРА

 

ВЕБМАЙСТЕР

 

Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

Гніздо в багатокорпусному вулику розбирається рамками (горизонтально) і корпусами (вертикально). Сила сім'ї в період зимівлі в два рази менша, ніж влітку, під час головного медозбору, тому їй з чотирьох корпусів залишають два. На весну бджолині сім'ї виходять ослабленими на третину, тому сім'ї залишають один корпус з двох, які вона займала взимку.

Роботи з розширення й скорочення гнізд провадять в кожному корпусі окремо. Корпуси готують завчасно — наповнюють медовими стільниками, стільниками, придатними для відкладання яєць, рамками з вощиною. У звільнених корпусах сортують стільники: придатні очищають, дезинфікують, обкурюють сірчистим газом і зберігають у спеціальних сховищах до наступного року, непридатні перетоплюють на віск.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

Після виставляння вуликів із зимівника гніздо скорочують наполовину (з 2 корпусів видаляють нижній). Для цього знімають дах вулика і кладуть його поруч на землю. На нього ставлять верхній корпус, а нижній знімають і ставлять на горизонтальну діафрагму, замінюють або очищають дно вулика від зимового підмору бджіл, крупинок медової печатки стільників. Роботу треба виконувати швидко. Якщо на дно вулика на час зимівлі підклали цупкий папір або поліетиленову плівку, їх знімають з дна, змітають з нього загиблих бджіл та сміття. Папір після цього спалюють, а плівку миють, дезинфікують і зберігають до осені наступного року.

На очищене й продезинфіковане 4 %-м розчином формаліну дно ставлять верхній корпус. Якщо не всі бджоли перейшли в цей корпус, то його застелюють тканиною, загнувши один кут розміром 10—15 см, на корпус ставлять колишній нижній корпус і підкурюють бджіл димом. Якщо в цьому корпусі є стільники з розплодом, то їх переставляють у нижній. Бджоли з верхнього корпусу перейдуть у нижній. Під вечір верхній корпус знімають і перевозять у сховище стільників. Нижній корпус утеплюють і ставлять на нього дах. Льоток залежно від сили сім'ї зменшують до 5— 7 см, а верхній закривають. На 3 вулики одягають спільний кожух з руберойду, і в такому стані сім'я перебуває 1—1,5 місяця.

Перше розширення гнізда — це підставляння другого корпусу під перший (мал. 59). Роблять це під час взятку з плодових дерев. У сховищі ведуть підготовчі роботи в другому корпусі: по краях ставлять 2 рамки з вощиною. Привезений корпус ставлять на дах розміщеного поруч вулика. З корпусу виймають 2 крайніх медопергових стільники і переставляють у привезений корпус (теж крайніми), а на їх місце ставлять рамки з вощиною. Основний корпус знімають з дна, на нього ставлять привезений, а поверх нього — основний. За час цвітіння плодових дерев обидві рамки з вощиною будуть відбудовані, а переставлені медопергові стільники прискорять освоєння бджолами нижнього корпусу. Як тільки бджоли на середніх стільниках цього корпусу почистять і відполірують комірки для відкладання маткою яєць, корпуси міняють місцями. Якщо через похолодання або недостатню силу сім'ї, наприклад, при утриманні бджіл кавказських порід, другий корпус ставлять із запізненням, то його розміщують над першим. Перше розширення гнізд цілим корпусом на певний період дає змогу запобігти роїнню бджіл. Переставляння нижнього корпусу на верхній прискорює відкладання яєць маткою, бо вона переходить туди, де тепліше.

Схема переміщення корпусів вулика: а — стан взимку; б — скорочення обсягу для одного корпусу

Схема переміщення корпусів вулика: в — розширення гнізда; г — переставляння корпусів

Схема переміщення корпусів вулика: д — переставляння корпусів і розширення гнізда; е — постановка четвертого корпусу

Мал. 59. Схема переміщення корпусів вулика:

а — стан взимку; б — скорочення обсягу для одного корпусу; в — розширення гнізда; г — переставляння корпусів; д — переставляння корпусів і розширення гнізда; е — постановка четвертого корпусу.

Друге розширення гнізд здійснюють вставлянням третього будівельного корпусу між двома корпусами з розплодом. При цьому корпуси міняють місцями. Нижній корпус, у якому в цей час буде в основному запечатаний розплід, ставлять над двома нижніми. Середній корпус заповнюють рамками з вощиною, ставлячи їх між стільниками. Третій корпус краще установити так, щоб крайніми були стільники, мало заповнені медом або медопергові.

Друге розширення гнізда сприяє відроюванню бджолиної сім'ї у власному вулику. Бджоли мобілізують всі сили на ліквідацію розриву між стільниками верхнього і нижнього корпусів, а матка відкладає яйця у відбудовані стільники.

Третім будівельним корпусом розширюють гнізда під час продуктивного взятку, наприклад, з білої акації. Поки бджоли не відбудують стільників у цьому корпусі, сім'я роїтись не буде, а взяток з сильних медоносів взагалі припинить роїння. Якщо сім'я сильна, а до головного медозбору залишається більш ніж місяць, то у вулику формують відводки (доцільніше з бджолами різного віку). Для створення відводка горизонтальною діафрагмою відгороджують верхній корпус.

На період головного медозбору бджіл з розплодом верхнього корпусу приєднують до основної сім'ї. Для цього відбирають старішу матку, видаляють горизонтальну діафрагму, а замість неї закладають газетний папір. Якщо сім'я і розплід займають багато стільників, то для нагромадження меду ставлять четвертий корпус під верхній. Щоб матка не відкладала яєць у верхніх корпусах, два з них, а в деяких місцевостях і три відгороджують від 1—2 нижніх роздільною решіткою.

Під кінець медозбору сім'ї залишають два корпуси, бджіл видаляють з 1—2 верхніх корпусів, які перевозять до кочової будки або виробничого приміщення. Там стільники розпечатують і відкачують мед на високопродуктивних радіальних медогонках. Роботи з догляду за сім'ями бджіл у багатокорпусних вуликах в Лісостепу УРСР виконуються в такі календарні строки:

Виставляють бджолині сім'ї із зимівника, провадять обліт бджіл, скорочують, обмежують, забезпечують кормами і утеплюють гнізда, створюють умови для розвитку сімей Третя декада березня
Перше розширення гнізд. Медопергові стільники переставляють у нижній корпус, а на їх місце ставлять рамки з вощиною. Третя декада квітня
Як тільки бджоли займуть підставлений нижній корпус і очистять на середніх стільниках комірки для відкладання яєць маткою, міняють місцями корпуси — нижній ставлять зверху, а верхній — вниз Друга декада травня
Друге розширення гнізд. При цьому верхній корпус ставлять на дно, а нижній — на підставлений третій корпус, наповнений вощиною і стільниками. Формують у верхніх корпусах відводки з матками-помічницями Третя декада травня
Нижній корпус, що звільнився від розплоду, ставлять під верхній, а третій корпус з розплодом і маткою — на дно, на нижній корпус з розплодом ставлять будівельний, наполовину заповнений вощиною і відбудованими стільниками Перша декада липня
Об'єднують відводки з основними сім'ями. Переставляють корпус з розплодом на дно, а четвертий, заповнений стільниками і вощиною,— на корпус з розплодом і відокремлюють його від двох нижніх роздільною решіткою Друга декада липня
Забирають з вуликів корпуси і відкачують з них мед. Бджоли «обсушують» стільники, з яких відкачали мед Перша декада серпня
Складають гнізда на час зимівлі, забезпечують бджіл запасами кормів, утеплюють гнізда поверх рамок Перша декада вересня
Заносять вулики з бджолами в зимівник, додатково утеплюють їх кожухами в разі зимівлі бджіл надворі Перша декада грудня

 

Учебник пчеловода

 

Після закінчення медозбору (в серпні — вересні) складають гнізда на зимівлю. З 3—4 корпусів, які бджолина сім'я займала в період головного медозбору, сім'ї на зимівлю залишають 2. У верхньому розміщують основні запаси меду, в нижньому буде розплід і частина меду, а після виходу розплоду у вересні — жовтні збереться клуб бджіл. У сім'ю ставлять 2—З стільники з медом, заготовлені під час цвітіння білої акації, еспарцету або інших медоносів.

У серпні — вересні, після складання гнізд на час зимівлі, поповнюють запаси кормів згодовуванням 50— 60% -го цукрового сиропу. На зиму для вигодовування розплоду, починаючи з лютого, бджолам потрібна буде перга. Медоперговий стільник ставлять у верхньому корпусі третім або четвертим від краю, де розміщуються основні запаси меду. У багатокорпусному вулику менше затрачається часу на обслуговування сім'ї, ніж в лежаку або двокорпусному вулику, де роботу виконують на кожній рамці окремо. Крім того, при використанні двокорпусних вуликів потрібен додатковий працівник, щоб з ним знімати, а потім ставити важкі верхні корпуси. Проте застосування багатокорпусних вуликів вимагає більшої кваліфікації бджоляра. (Готують бджолярів для обслуговування багатокорпусних вуликів в спеціальних школах і на курсах бджільництва).

У радгоспі «Новоолександрівський» Яготинського району Київської області 400 бджолиних сімей переведено на багатокорпусне утримання. При цьому зменшились витрати часу на обслуговування бджолиних сімей, а виробництво меду збільшилось на 15—20 % . Практика показала, що для нормального розвитку сімей досить оглянути сім'ю бджіл і виконати роботи у вулику один раз протягом 2 тижнів, в той час як в лежаку сім'ю необхідно оглядати щотижня.

У багатокорпусному вулику в період головного медозбору сім'я повинна займати 3 і більше корпусів. Якщо використовують 3 корпуси, можна міняти місцями перший і другий і ставити третій будівельний протиройовий між ними, чим досягається інкубація закритого печатного розплоду у верхньому корпусі та штучне відроювання сім'ї в своєму вулику. На пасіці на багатокорпусне утримання треба переводити відразу не менш ніж 10—20 вуликів.

При виробництві товарного меду крім 2—3 корпусів, які використовують для розвитку бджолиної сім'ї, у період взятку ставлять ще 2—3 магазини на піврамку 435x145 мм. Чим сильніший взяток, тим більше треба бджолам давати стільників для нагромадження і дозрівання нектару, а потім розміщення і запечатування меду. Багатокорпусне утримання бджіл з магазинами на піврамку стандартного розміру практикують переважно в лісовій зоні та в місцевостях, де взятки бувають нетривалі, але бурхливі. Магазинні стільники використовують довше, ніж гніздові, які застосовують також і для виведення розплоду.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Учебник пчеловода

Литература по пчеловодству

 

МЁД

В. Д. ЧЕРНИГОВ.

МЁД

Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии.

2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.

 

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук.

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл.

ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

 

Организация пасек и уход за пчелами

В.А.Нестерводский

Организация пасек и уход за пчелами

В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки.

Издательство "Урожай". 1966 год.

 

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Рената Франк

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы!

Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

 

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Э. БЕРТРАН

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье.

Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

 

Здоровье дарит нам пчела

КОРЖ В.Н.

Здоровье дарит нам пчела

Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом.

2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

 

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Священник Александр Лазебный.

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского.

Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

 

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Кузьмина К.А.

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства  — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений.

К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

 

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода

Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков.

Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода.

Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства.

Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Комиссар А.Д.

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие.

 Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Малаю А.

Интенсификация производства меда

Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США.

М.: Колос, 1979 год.

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

ОЗЕРОВ А.П.

Рациональное двухматочное пчеловождение

Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования.

Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др.

Пчеловодство

Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям.

Издательство «Урожай», 1989 год.

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И.

Календарь пасечника

Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше.

Издательство «Урожай», 1986 год.

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П.

Пчеловодство

Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами.

«Вища школа», 1987 год.

 

Биология медоносной пчелы

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш.

Биология медоносной пчелы

Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство".

М.: Агропромиздат, 1991 год.

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро.

День за днем на пасеке

Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны.

Л.: Лениздат, 1991 год.

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

Кашковский В.Г.

Уход за пчелами в Сибири

Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза.

Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.

Ви дивились сторінку - Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах
Наступна сторінка Утримання бджіл у двокорпусних вуликах
Попередня сторінка Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій
Повернутися до початку сторінки Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах