Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

Сезонні роботи з догляду за бджолами

Активний період життєдіяльності бджолиної сім'ї розпочинається ще взимку. В лютому матка починає відкладати яйця на одному з центральних стільників, зайнятому клубом бджіл. Поступово відкладання яєць стає інтенсивнішим, З них виходять личинки, для вигодовування яких потрібна більш висока стала температура 34—35 °С та корми — мед і перга.

На перехід бджолиної сім'ї від зимового спокою до активної життєдіяльності впливає ряд факторів, насамперед сила сім'ї та способи зимівлі.

Раніше, ніж звичайно, матки розпочинають відкладання яєць при зимівлі бджолиних сімей надворі, тому такі сім'ї раніше починають активну життєдіяльність. Якщо у вулику зимує слабка сім'я, клуб бджіл промерзає і для того щоб зігрітись, бджоли підвищують температуру. При вищій температурі, ніж звичайно буває в клубі, матка починає відкладати яйця значно раніше, що змушує бджіл весь час підтримувати високу температуру. Це дуже знесилює бджіл, сім'ї ослаблюються. Часто такі сім'ї гинуть.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

Весна — дуже відповідальний період у бджільництві. В цей час відбувається заміна перезимованих бджіл молодими, виведеними в сім'ях з яєць, відкладених матками після першого весняного обльоту. Бджоли збирають нектар і пилок, які в основному використовують для вигодовування розплоду, відбудовують стільники, сім'я нагромаджує силу для використання продуктивних медозборів. Основним завданням бджоляра є створення умов для прискореного розвитку сімей у весняний період.

У бджільництві є свої ознаки настання пір року. Весна на пасіці розпочинається з першого весняного обльоту бджіл, літо — в день виходу першого природного рою або закладання бджолами ройових маточників, осінь — з моменту вигнання бджолами трутнів з вуликів, зима — після останнього осіннього обльоту бджіл. Г.П.Таранов виділив чотири періоди в життєдіяльності бджолиної сім'ї, які відповідають порам року.

У весняний період при цвітінні медоносів збільшується кількість бджіл у сім'ї (заміна перезимованих бджіл молодими, зростання сили сімей пропорційно кількості бджіл у сім'ї (табл. 11).

Таблиця 11.

Розвиток бджолиної сім'ї навесні
(за Г. П. Тарановим)

Під час літнього періоду при досягненні сім'єю максимальної сили бджоли поділом сім'ї (роїння) розмножуються, після чого починається посилене збирання нектару (головний медозбір), В осінній період з припиненням головного взятку різко скорочується відкладання яєць маткою, трутнів виганяють із сім'ї, кількісний склад сім'ї зменшується. При наступному зниженні температури бджоли утворюють осінній клуб, сім'я готується до зимівлі. Протягом зимового періоду життєдіяльність бджолиної сім'ї загальмовується і зводиться до мінімуму; під кінець зимівлі, з початком відкладання яєць, життєдіяльність бджіл підвищується.

Знаючи особливості кожного періоду, можна відповідно вплинути на сім'ю, щоб добитись бажаного господарського ефекту.

Весняні роботи на пасіці.

Взимку під час зимівлі бджіл у приміщеннях провадять такі підготовчі роботи: пасічний точок очищають від снігу (вивозять його, розпушують, проїжджаючи саньми, посипають попелом, торфом або заготовленою з осені землею), готують сани, якими можна везти вулики і по залишках минулорічної трави, пасічницькі візки на пневматичних колесах, електрокари, ноші з чотирма довгими металевими гачками або з двома вірьовками; заготовляють паливо для димаря, ремонтують лицеві сітки, дезинфікують стамески, очищають димарі; підготовляють до встановлення у вулики медопергові стільники; готують цукровий сироп, профілактичну пасту, замінники перги (соєве борошно, сухе молоко, пивні дріжджі); виділяють ланку, а на великій пасіці — бригаду з кількох працівників для винесення вуликів із зимівників; приводять у належний стан механізми, якими по рейках вулики піднімають на поверхню. Розставляють підставки або забивають кілки, складають план розміщення вуликів на точку тощо.

Весняні роботи розпочинають з дня першого весняного обльоту бджіл. Бджоли сімей, які зимують надворі, вилітають у перший весняний теплий день при температурі у затінку 7— 8 °С і відносній вологості повітря 75—85 %. Оскільки бажано використати для обльоту бджіл один-два теплі дні в березні, передові бджолярі виставляють бджіл із зимівників десь після 8 березня, напередодні можливого обльоту бджіл. Виставлені раніше бджоли неодмінно вилетять у перший теплий день, навіть при більш низькій температурі, ніж звичайно.

Раннє виставляння вуликів доцільне в разі несприятливої зимівлі (виповзання бджіл з вуликів через неякісний корм, підвищення температури в пристосованих приміщеннях до критичної (8 °С), коли клуб розпадається.

З метою механізації виробничих процесів, зокрема навантаження й розвантаження контейнерів з автомобілів, вулики на пасічному точку розміщують рядами 6—7 м завширшки і групами по 3—4 шт. При груповому розміщенні вуликів скорочується час на перехід від одного до другого, а деякі роботи бджолярі і його помічники можуть виконувати одночасно у З вуликах. Майданчик під вулики треба відводити рівний або з невеликим похилом (бажано на південний схід). Такий майданчик краще прогрівається і на ньому не застоюються паводкові і дощові води.

Дерева, кущі й високорослі трав'янисті орієнтири для бджіл і затінення вуликів необхідно розміщувати з південного боку вуликів на відстані 1 м рядами, так, щоб між ними міг проїхати автомобіль.

На точку прокладають кілька доріжок до виробничого корпусу і зимівника з тим, щоб по них візками можна було перевозити різні вантажі та вулики. При ранньому виставлянні вуликів із зимівника матки збільшують відкладання яєць і сім'я раніше стає сильною. Це дає змогу раніше визначити запаси кормів і запобігти загибелі деяких сімей наприкінці зимівлі. Орієнтовною ознакою для виставляння вуликів є перехід середньодобової температури через 0 °С. Період, на який припадає перехід, залежить від кліматичних умов зони, особливостей року, погодних умов, а саме:

Виносять вулики з приміщень протягом усього дня в тиху теплу погоду, коли відчувається, що днями можливий обліт бджіл. Якщо їх виставляють у день обльоту, то роботи провадять до 10—12-ї год, щоб бджоли облітались у найтепліші години дня.

Якщо умови зимівлі були несприятливі для всіх або частини бджолиних сімей через неякісний корм у гніздах, то цим сім'ям або всім бджолам дають змогу облітатись якомога раніше. Надранній обліт відбувається в захищеному від вітрів місці, біля будівель, паркану. Іноді вулики виставляють на сніг, попередньо притрусивши його соломою, розстеливши біля льотків толь, руберойд, папір, поклавши щити з дощок, щоб бджоли не сідали на сніг і не гинули. При надранньому виставлянні неблагополучної пасіки обліт бджіл відбувається при температурі в тіні +6 +8 °С.

Роботи в день першого весняного обльоту бджіл.

Зранку в день першого весняного обльоту бджіл встановлюють напувалки із звичайною і підсоленою водою, розставляють орієнтири для бджіл, позначають крейдою вулики, які ставитимуть поруч або по три в ряд, а також вулики слабких сімей, які доведеться пересаджувати по дві в один вулик з глухою перегородкою для взаємного обігрівання. Вулики з нуклеусами та слабкими сім'ями виставляють, а бджіл випускають на обліт після того, як виявляться безматкові бджолині сім'ї.

Вулики на пасіках, де налічується понад 100 сімей, виставляють за 1—2 дні до можливого обльоту бджіл, а на менших пасіках — напередодні обльоту. При цьому беруть до уваги прогноз погоди на найближчі три дні та стан сімей, які зимували. Чим раніше виставлені вулики з бджолами з приміщення, тим менша загроза виникнення проносу у бджіл до першого весняного обльоту.

При проведенні обльоту бджіл треба вжити заходів, щоб запобігти нальоту їх з одних вуликів в інші. Це трапляється, коли вулики густо розставлені, немає орієнтирів для бджіл, захисту від вітрів, зокрема панівних. В день першого весняного обльоту бджіл треба переорієнтувати з верхнього льотка на нижній. При цьому перед винесенням вуликів закривають верхні й нижні льотки, а для обльоту відкривають тільки нижні. Щоб запобігти нальоту бджіл з вулика на вулик, відкривають льотки через 1—2 вулики в другому або в третьому рядах, а також через ряд. Коли бджоли облітаються в цих вуликах, відкривають льотки в інших і так доти, поки бджоли з усіх вуликів не облітаються.

Якщо обліт слабкий або бджоли взагалі не вилітають з вулика, роблять відповідні позначки і при першій можливості такі сім'ї оглядають. Причинами цього може бути засипаний підмором нижній льоток або те, що бджолині сім'ї перебувають у стані зимового спокою і клуб бджіл за зимівлю перемістився далі від льотка. В таких випадках досить зняти дах, видалити подушку і відкрити стільникові рамки, щоб бджоли відчули тепло і почали вилітати. Слід зазначити, що бджоли з вуликів, виставлених напередодні, облітуються більш дружно.

В перший же день необхідно визначити запаси меду в гніздах, а при наявності розплоду пересвідчитись, чи є в гнізді матка. Для цього розсовують 2—3 стільники з боку вставної дошки в лежаку або виймають 1—2 рамки з верхнього корпусу багатокорпусного вулика.

Пересвідчившись, що у вулику є мед і матка, гнізда швидко закривають, накладають верхнє утеплення (у лежаках — і бічне), ставлять на місце дах і оглядають наступний вулик.

Робота виконується швидше, якщо працює ланка з трьох бджолярів або пасічник працює з двома помічниками. При цьому один знімає дах і утеплення, другий в разі потреби підкурює бджіл поверх рамок, пасічник знімає стелю, відсовує вставну дошку і 2—3 стільники, вкриті бджолами, і визначає стан сім'ї. У багатокорпусному вулику виймають третій або четвертий стільник з верхнього корпусу, а наступні пересувають на звільнене між стільниками місце і також визначають стан сім'ї.

Якщо меду на стільниках мало, то записують, в якому вулику запас корму треба доповнити.

Якщо у вулику немає розплоду, оглядають цю сім'ю через 1—2 дні, щоб визначити, чи є там матка. Для того щоб сім'ю без матки було зручніше виправляти, поряд з вуликом цієї сім'ї ставлять вулик із запасною маткою.

Якщо про запас є стільники з медом або профілактична паста, сім'ям дають ці корми, а з'ясування питання про наявність у вулику запасів кормів відкладають на наступні дні.

Наявність матки можна визначити за поведінкою бджіл під час обльоту. Дружний обліт свідчить про благополучність сім'ї і наявність матки. Якщо бджоли вилітають недружно і немовби чогось шукають на прилітній дошці, це означає, що у вулику немає матки. Таку бджолину сім'ю оглядають в першу чергу і обов'язково знаходять розплід. Якщо часу для огляду (на великій пасіці) мало, в «шахматці» обльоту чи в пасічному журналі зазначають, що найближчим часом цю сім'ю треба оглянути.

Відсутність розплоду в окремих сім'ях, зокрема з молодими минулорічними матками, ще не означає, що у вулику немає матки. Після підгодівлі такі матки відкладають яйця, як і звичайні.

Матки з окремих сімей виходять з вуликів і також роблять обльоти. При недостатньо теплій вітряній погоді із 100 маток одна-дві у вулик не повертаються.

Обльоти бджіл, з'ясування питання про наявність запасів кормів і маток у вуликах треба провести за короткий строк — з 11-ї до 15-ї години.

Якщо є час, треба виконати ще й такі роботи, як очищення ден від зимового підмору, скорочення, обмеження (за Бліновим) й утеплення гнізд. Очищення ден прискорюється, якщо на зиму під рамки вуликів підкладали цупкий папір або поліетиленову плівку. Папір під час очищення ден виймають разом з підмором, кладуть у ящик, а потім спалюють. З поліетиленової плівки, яку можна використати повторно, підмор змітають в ящик і спалюють, а плівку миють, дезинфікують і зберігають до осені.

Гнізда скорочують, виймаючи з лежаків стільники, не вкриті бджолами. У багатокорпусних вуликах бджолам з двох залишають один верхній корпус. Для цього його знімають і ставлять поруч на дах або стелю, потім ставлять нижній на запасну стелю, дно очищають від зимового підмору, дезинфікують 4% -м розчином формаліну. На дно ставлять знятий верхній корпус. Якщо в ньому є бджоли, його ставлять на новий нижній, відгородивши тканиною із загнутим ріжком 10x10 см. Як тільки бджоли перейдуть у гніздо, корпус знімають.

В найближчі дні після першого весняного обльоту бджіл провадять такі роботи: розміщують дві ослаблені сім'ї бджіл в одному вулику; підсилюють сім'ї, відводки, нуклеуси; об'єднують дві сім'ї в одну, підсаджуючи маток у безматкові сім'ї; виправляють сім'ї з матками і бджолами-трутівками; вживають заходів, щоб запобігти нападові чужих бджіл на вулик.

Головна весняна ревізія пасіки.

У перший теплий день при температурі, не нижчій за 15—18 °С, перевіряють стан бджолиних сімей і складають про це акт за встановленим зразком. В акті зазначають кількість сімей, в тому числі сильних, середніх, слабких; запаси меду загальні і в середньому на сім'ю бджіл; наявність перги і розплоду; стан гнізд. До акта додається відомість, де зазначають, що і коли треба зробити в гнізді кожної сім'ї.

Комісія в акті оцінює стан пасіки після зимівлі і робить пропозиції щодо поліпшення справ у бджільництві господарства.

В наступні дні після основної весняної ревізії провадять роботу, спрямовану на поліпшення неблагополучних сімей, насамперед поповнюючи запаси кормів до норми.

Запаси кормів поповнюють медом у стільниках, профілактичною цукрово-пилковою пастою та цукровим сиропом. Слабким сім'ям і нуклеусам треба обов'язково давати мед, бо для перероблення цукру бджоли затрачатимуть енергію і значно ослабнуть.

Створення умов для прискореного розвитку сімей.

Навесні, відразу після першого весняного обльоту бджіл, створюють умови для прискореного нарощування сили сімей: залишають у гнізді відповідну силі сімей кількість рамок (решту виймають), утеплюють гнізда з боків і поверх рамок подушками або іншим матеріалом, утеплюють дно вулика, ставлячи вулики на піддони, застелені хвоєю, кострицею або листям. Бджолині сім'ї, які ослабли і займають менш ніж 5 вуличок, розміщують по дві в одному вулику, розгородженому на дві частини глухою перегородкою, з окремими льотками. На три багатокорпусних вулики надівають один спільний кожух. В теплу сонячну погоду передній щит знімають, щоб сонце прогрівало передні стінки вуликів. Вулики ставлять так, щоб льотки були спрямовані на південь. Пасіки розміщують на південних схилах у захищених від вітрів місцях або створюють штучний захист парканами, насадженнями дерев і кущів, зокрема вічнозелених. Сприятливий мікроклімат на 10—15 % прискорює розвиток сімей.

Якщо поблизу пасіки умов для розвитку сімей немає, вулики вивозять у ліси, парки, лісосмуги, на луки, де є весняний пилковий і нектарний взятки. Якщо таких можливостей немає, бджолині сім'ї підгодовують медопилковою сумішшю, цукрово-білковою пастою, замінниками пилку (знежиреним соєвим борошном дрібного помелу, сухими пивними дріжджами, збираним сухим молоком, а також цукровим сиропом).

Проте найкраще в цей час дати бджолиним сім'ям стільниковий мед — у багатокорпусних вуликах у вигляді кормової надставки, а в лежаках поставити стільники з медом за вставною дошкою. Ефективніше використовувати стільники, в яких влітку минулого року бджоли прилили пергу медом. Пояснюється це тим, що бджолам навесні більше потрібна перга, ніж мед, нестачу якого завжди можна поповнити цукровим сиропом.

Гнізда обмежують за способом О.Г.Блінова. Дослідні дані свідчать, що завдяки обмеженню в сильних сім'ях кількість бджіл збільшується на 20, а в середніх — на 40 % порівняно з сім'ями, де обмеження не застосовували. У слабких сім'ях гнізда цим способом не обмежують.

У сильних сім'ях гніздо тримають обмеженим протягом 20, у середніх — 25 днів. Після цього його розширюють, підставляючи по одному стільнику. Якщо своєчасно не розширити гнізда, розвиток сімей затримується.

Обмеження гнізд за Бліновим полягає в тому, що бджолину сім'ю поділяють на дві частини: в першу, де на стільниках є розплід і знаходиться матка, ставлять 4—5 стільників, а решту стільників з медом розміщують за вставною дошкою. Вставна дошка має щільно прилягати до бічних стінок вулика і стелі гнізда. Для цього її оббивають гумовою трубкою діаметром 10 мм або тканиною, в яку замотано пучок соломи чи пористої пластмаси. Внизу під вставною дошкою залишають прохід для бджіл 15 мм заввишки.

Як уже зазначалося, навесні при достатніх запасах кормів матка збільшує відкладання яєць. Тому винесення запасів меду за вставну дошку прискорює розвиток сімей. Бджоли переносять запаси меду із стільників у гніздо, створюючи видимість природного взятку, при цьому матка відкладає більше яєць. У період похолодання бджоли збираються в гнізді, де знаходиться матка, тому стільники при такому способі обмеження гнізда зайняті розплодом до нижнього бруска рамки.

Підсилення сімей, відводків, нуклеусів.

Промислова технологія виробництва меду, розроблена Інститутом бджільництва, передбачає підсилення сімей бджіл один раз на рік — після закінчення головного медозбору. В Степу й Лісостепу це припадає на другу половину серпня. При цьому зрівнюють кількість розплоду у вуликах, бо від кількості розплоду у серпні-вересні, залежить сила сім'ї навесні. Проте при веденні бджільництва в умовах вароатозної ситуації доводиться підсилювати бджолині сім'ї, відводки і нуклеуси навесні, влітку та восени. Якщо нуклеус займає 2—3 вулички, в ньому треба замінити стільник з невеликою кількістю розплоду на інший, більш повний. Таку заміну провадять 2—3 рази навесні й восени.

Відводкам стільники з розплодом підставляють на виході бджіл з комірок. Коли в гнізді бджіл для обігрівання стільника з розплодом мало, в нього додають молодих бджіл. Для цього в теплий сонячний день відшукують матку і накривають її ковпачком або стільник з нею ставлять у переносний ящик. Із сильної сім'ї бджіл з 2—З стільників струшують у роївню. Останню періодично потрушують, щоб з неї злетіли бджоли. Молодих нельотних бджіл збризкують рідким теплим цукровим сиропом і висипають за вставну дошку у вулик, сім'ю якого треба підсилити. За один раз добавляється 1—2 вулички бджіл. Наступного дня в це гніздо ставлять рамку з розплодом.

Способи об'єднання двох бджолиних сімей.

На пасіці доводиться об'єднувати дві бджолині сім'ї, приєднувати відводок бджіл до сім'ї, об'єднувати бджіл 2—3 нуклеусів, з яких забрали маток, в одну сім'ю. Об'єднання сімей провадять для створення медовиків, які краще, ніж поодинокі сім'ї, використовують продуктивні взятки, об'єднують безматкову сім'ю з нормальною.

Бджоли однієї сім'ї розрізняють бджіл іншої сім'ї за запахом. Отже, їх можна об'єднати, надаючи бджолам обох сімей одного запаху. Можна також посиленою вентиляцією усунути запах обох сімей чи однієї з них під час підсаджування матки.

Щоб надати одного запаху двом бджолиним сім'ям, які сидять в одному вулику, глуху перегородку замінюють рамою з дротяною сіткою. Через 2— З доби раму трохи піднімають, щоб під нею утворилася щілина 12 мм для проходження бджіл. Через добу раму із сіткою виймають. Внаслідок цього в обох сім'ях створюється один природний запах. Коли немає рами з дротяною сіткою, то штучний запах в обох сім'ях створюють, увівши у вулик запашні речовини: камфору, м'ятні краплі. Через добу, коли бджоли набудуть одного запаху, глуху перегородку піднімають на 12 мм, і бджоли об'єднуються в одну сім'ю.

У багатокорпусному вулику відводок або другу сім'ю, які розміщуються у верхніх 1—2 корпусах, об'єднують з основною сім'єю, яка розміщується в нижніх двох корпусах, за допомогою газетного паперу. Для цього в сім'ї чи відводку, бджіл яких приєднують, відбирають матку. Через 4 год замість горизонтальної перегородки між групами корпусів кладуть газетний папір. Його складають вчетверо і проколюють у ньому десять отворів діаметром 1,5— 2 мм (в розгорнутому аркуші їх має бути 40).

Аркуш паперу кладуть поверх рамок корпусу нижньої сім'ї, знявши горизонтальну фанерну чи дерев'яну діафрагму. Зверху аркуша паперу ставлять 1—2 корпуси відводка чи сім'ї. За ніч бджоли обох сімей набувають одного запаху, розширюють проколоті отвори й об'єднуються. Якщо виготовити раму відповідно до внутрішнього розміру лежака чи іншого вулика, то з'єднання сімей за допомогою газетного паперу можна застосовувати і в інших вуликах, зокрема в лежаках.

Способи підсаджування матки в сім'ю.

Підсаджування за допомогою ізолятора. Ізолятори роблять на одну стільникову рамку. Складається ізолятор з каркаса, до якого з обох боків кріплять дротяні стінки. Верхня частина ізолятора відкрита. Крізь цей отвір вставляють рамку із зрілим розплодом на виході бджіл і на стільник випускають матку. Між верхнім бруском рамки і стінками ізолятора закладають планочки 470X12X10 мм. Через 2—3 доби, коли із стільника вийде основна маса бджіл, одну планочку виймають для утворення контакту з бджолами сім'ї, ще через добу виймають другу і нарешті — стільник з ізолятора.

Підсаджування матки за допомогою ковпачка (мал. 46). Підсаджувану матку накривають ковпачком так, щоб частина його покрила стільник з медом. Під ковпачок не повинні потрапляти старі бджоли (можна впустити під нього 4—5 молодих бджіл, які щойно вийшли з комірок). Ковпачок штифтами вдавлюють у стільник. Часто бджоли самі прогризають стільник під ободом ковпачка і випускають матку. На деяких пасіках в ободі зубилом роблять отвір 10x5 мм. Через 1—2 доби матку випускають. При підсаджуванні матки отвір заклеюють пластинкою вощини. В цьому випадку бджоли самі випускають матку. Підсаджування матки за допомогою кліточки. Матку тимчасово утримують у кліточці Титова, щоб кліточка набула відповідного запаху. Кормове відділення кліточки заповнюють медом. Через 4 год. матку з кліточки забирають, а на її місце впускають підсаджувану. Один з отворів кліточки заклеюють смужкою вощини, і бджоли випускають матку. Якщо бджоли сприймають матку неприязно, отвір закривають і тримають матку в кліточці протягом 2 діб, після чого випускають.

Мал. 46. Ковпачки, кліточки, стамеска, шкребачка.

Підсаджування неплідної матки за допомогою тимчасового відводка. Неплідних маток старі бджоли приймають неохоче, тому їх у сім'ї підсаджують здебільшого за допомогою відводка. Відводок формують у цьому ж вулику на запасний льоток, відгородивши відділення глухою перегородкою з окремою стелею і утепленням. У відводок переставляють 1—2 стільники з розплодом на виході, медоперговий стільник і стільник, в який наливають 0,5 л води. На рамки струшують бджіл з 2—3 стільників і дають матку під ковпачком або в кліточці. Через добу перевіряють, як бджоли сприймають матку: якщо приязно, то її випускають, а коли вороже,— залишають у кліточці ще на добу.

Відразу після запліднення матки відводок об'єднують з основною сім'єю, додержуючи правил з'єднання двох сімей в одну. За допомогою відводка підсаджують у сім'ї і цінних племінних маток.

Способи виправлення сімей з матками і бджолами-трутівками. В окремих сім'ях матки з часом починають відкладати багато незапліднених яєць, з яких виводяться трутні, або разом із заплідненими відкладають незапліднені, і в гнізді з'являється «горбатий» розплід. Здебільшого це спостерігається при виведенні маток рано навесні під час цвітіння садів, коли на пасіці ще мало трутнів, у період затяжних дощів, при яких ні матки, ні трутні не мають змоги часто робити обльоти, та восени, коли кількість трутнів зменшується. За таких умов матка спаровується з одним — двома трутнями. Таких маток замінюють на плідних молодих. Підсаджування провадять одним з розглянутих способів, здебільшого за допомогою кліточки Титова або ковпачка.

Виправлення сім'ї з бджолами-трутівками є складним завданням. Трутівки з'являються у вулику в разі втрати сім'єю неплідної матки і відсутності розплоду для виведення нової. Відрізнити бджіл-трутівок від звичайних практично неможливо. Щоб запобігти появі у вуликах бджіл-трутівок, треба періодично (раз на тиждень) підставляти в сім'ю рамку з відкритим розплодом. Якщо неплідна матка загубиться, бджоли закладуть маточники і виведуть нову або її можна буде підсадити із запасних.

Для виправлення сімей з бджолами-трутівками застосовують такі способи. В льотний для бджіл день матку в нормальній сім'ї беруть в кліточку і переносять V сім'ю з бджолами-трутівками. Потім вулики міняють місцями: на місці нормальної сім'ї стоятиме вулик з бджолами-трутівками, і навпаки. Бджоли нормальної сім'ї, повертаючись з поля і застаючи свою матку в гнізді бджіл-трутівок, знищують цих бджіл. Через 1—2 доби матку з кліточки випускають. Другій сім'ї дають матку в кліточці або сім'я сама виводить молоду матку. За другим способом сім'ю з бджолами-трутівками виправляють за допомогою відводка або природного рою. Для цього відводок формують з іншої сім'ї за глухою перегородкою в цьому ж вулику-лежаку або в корпусі, встановленому над горизонтальною перегородкою багатокорпусного вулика. Так само на запасний льоток у вулику садять природний рій. Тільки-но відводок або рій почне нормально працювати, його об'єднують із сім'єю, де є бджоли-трутівки.

При об'єднанні відводку і сім'ї з бджолами-трутівками надають одного запаху, замінивши глуху перегородку на раму з дротяною сіткою. Під встановленою рамою роблять прохід для бджіл (12 мм). Бджоли відводка або рою при цьому знищують бджіл-трутівок, і сім'я починає нормально працювати. При об'єднанні сімей матку протягом 1—2 діб тримають у кліточці, а потім випускають, а бджіл струшують на землю.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел