О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987
Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва
Вулики, пасічницький інвентар, пасічницьке обладнання, засоби механізації та будівлі становлять матеріально-технічну базу бджільництва. Від того, наскільки вулик задовольняє умови життя бджолиної сім'ї, від досконалості пасічницького інвентаря, раціональності засобів механізації та капітальних пасічних будівель великою мірою залежить продуктивність бджільництва.
Історія винайдення і вдосконалення вулика.
Перший повністю розбірний рамковий вулик винайшов вчений бджоляр з Чернігівщини П.І.Прокопович у 1814 р. Рамки у вулик ставили на полиці, як книги в шафі, у 3—4 яруси. Щоб при огляді гнізда бджоли могли перейти з одного стільника на інші, у всіх чотирьох планках робили вирізи на зразок теперішніх роздільників Гофмана. Перехід для матки з гніздових відділень у магазинне перегороджувався роздільною решіткою, виготовленою з дерев'яних лінійок, між ними були проходи для бджіл.
З верхнього відділення вулика відбирали стільники масою 2—3 кг. Вони мали вигляд теперішніх секційних рамок, але були більші за розміром. П.І.Прокопович у 1828 р. в селі Митченки відкрив школу, яку через два роки було переведено в село Пальчики біля Батурина кол. Конотопського повіту Чернігівської губернії. У пасічницькій школі у вуликах його конструкції утримували 3000 бджолиних сімей.
М.М.Вітвицький, який завідував пасікою поміщика Кочубея в селі Диканьці на Полтавщині, сконструював в 1828 р. вулик, що розбирався вертикально, складався з кількох надставок і мав вигляд дзвона. Для утримання в ньому бджолиних сімей М.М.Вітвицький розробив спеціальний метод, який лежить в основі утримання бджолиних сімей в сучасному багатокорпусному вулику. Зокрема для того щоб запобігти природному роїнню, другу надставку він підставляв під першу, а під час медозбору третю ставив над першою. Проте до винайдення вощини і медогонки вулики П.І.Прокоповича і М.М.Вітвицького були мало поширені.
Американець Л.Лангстрот у 1851 р. запропонував підвісити вуликову рамку за плечики, а рамки в корпус вставляти зверху. Він встановив також «бджолиний простір» у вулику (відстань від 4 до 9 мм), який бджоли не заклеюють прополісом і не забудовують стільником. Рухома рамка давала змогу ставити її стільник у потрібному місці вулика. На корпус ставили надставку, в яку вміщували рамки для виробництва секційного меду.
Вулик Лангстрота виявився надто малим для розвитку сильної бджолиної сім'ї, тому пасічники почали збільшувати його об'єм. Було звернуто увагу також на те, що бджолина матка відкладає яйця на стільнику еліпсом. Рамки почали робити низькими й широкими. Частина американських пасічників для збільшення об'єму вулика Лангстрота почала збільшувати розміри рамки (Квінбі, Джембо), а інші — збільшувати кількість корпусів (Рут, Ханд). Зокрема, А.І.Рут на корпус вулика Лангстрота поставив такий же другий корпус. При цьому він спростив конструкцію вулика: зняв веранду, зменшив піддашшя, сконструював дно, внаслідок чого вулик став багатокорпусним. Це створювало передумови для розвитку дуже сильної сім'ї, здатної використати великий продуктивний взяток.
Багатокорпусний вулик набув значного поширення після масового виготовлення їх на підприємстві А.І.Рута та застосування кормової надставки, запропонованої в США у 1898 р. Надставку, заповнену стільниками з медом, ставили на вулик рано навесні. Це виключало підгодівлю бджіл і часті огляди сімей. Розміщення бджолами запасів меду у верхніх корпусах дало змогу механізувати його відкачування.
Вулик Ханда складався з кількох низьких корпусів. Догляд за сім'ями бджіл провадили без розбирання корпусів на окремі стільники. Цей вулик був витіснений більш досконалими.
Француз Ш.Дадан сконструював вулик, поклавши в основу розрахунків потребу в стільниках для відкладання маткою яєць, а бджолами — запасів меду і перги. За його розрахунками для сильної сім'ї для відкладання маткою яєць потрібно 9 стільників, для меду і перги — 2. Для вулика Дадан використав рамку великого розміру 475x460 мм. Щоб відбирати з вулика лише мед (без розплоду), Дадан умовно відрізав медову частину стільника, перенісши її в магазинну на піврамку. У вулику рамки можна було розміщувати на холодний і теплий заноси. Корпус став квадратним, і в нього вставляли дванадцятий стільник.
У процесі експлуатації цього вулика виявилось, що рамка довгувата, а взимку не вкрита бджолами ділянка стільника пліснявіла. Тому швейцарець Блат відрізав частину стільника, не вкриту взимку бджолами. Так виник вулик Дадана-Блата на гніздову рамку розміром 435x300 мм і магазинну піврамку — 435х145 мм. Коли поставити дві магазинні надставки одна на другу, то в них ввійде гніздовий стільник 435х300 мм. У кліматичних умовах нашої країни вулик Дадана — Блата не повністю задовольняв пасічників. Його переробляли й удосконалювали, пристосовуючи до місцевих умов. Так виникло понад 300 конструкцій цього вулика, найбільш поширеними з яких були вулики Дадана — Блата за Дерновим, з утепленою передньою і задньою стінками, вятських кустарів, Дадана-Блата за Рутом. Відомо, що Дадан переробляв свій вулик 30 разів. Удосконалюють його і в наш час.
Деякі вчені бджолярі виготовляли вулики, пристосовуючи рамку до природного вертикального гнізда бджіл у дуплах дерев. Так виникли вулики Левицького, Андріяшева, слов'янський, запропонований Т.Цесельським.
В.Ф.Ващенко сконструював кочовий вулик на рамку француза Лаянса розміром 330x410 мм. Оскільки листи вощини, касети медогонок та інший інвентар вироблялись відповідно до рамки звичайного розміру (435 X 300 мм), то за пропозицією І.І.Корабльова було введено український вулик на обернену рамку — 300 х 435 мм.
|
|
|
|
|
Найбільш вдалим на вузьковисоку рамку був кочовий вулик В.Ф.Ващенка з «темною» вентиляцією. На час перевезення вуликів на медозбір стульні рамки закріплювали притискною планкою, кінці якої вводили у пази торцевих стінок. З лівого боку вулика робили втулку, в яку на час перевезення бджолиної сім'ї вставляли раму з дротяною сіткою, а після кочівлі замінювали дерев'яною втулкою. На відстані 50 мм від рами з сіткою ставили глуху діафрагму. До неї збирали гніздові рамки. За рамками ставили раму з дротяною сіткою на весь просвіт рами. При перевезенні вуликів з медом їх часто ставили догори дном. За зразком вулика Ващенка тепер виготовляють український вулик.
З розвитком промислового бджільництва виникла потреба в однотипному вулику. На початку 30-х років Українська дослідна станція бджільництва рекомендувала метод відводків. За цим методом з весни (у травні) формували відводки, а потім (у липні) їх приєднували до основних сімей. За пропозицією В.А.Нестерводського в 1933 р. для радгоспів колишнього «Укрсадвинтресту» виготовляли вулик-лежак на 20 звичайних за розміром рамок. У ньому разом з основною-сім'єю можна було формувати відводок бджіл, а на період головного медозбору бджіл сім'ї і відводка об'єднувати в одну сім'ю. З 1937 р. Броварський завод розпочав масове виробництво таких вуликів.
У зв'язку з інтенсифікацією бджільництва впроваджується у виробництво багатокорпусний вулик. Цей вулик повністю розбірний як вертикально (корпуси), так і горизонтально в кожному корпусі (рамки). Розбірність вулика дає змогу застосовувати різні методи і способи бджільництва. Зимують бджоли в двох корпусах, а навесні освоюють чотири. Завдяки розбірності вулика підготовчі роботи можна виконувати у пасічній майстерні, а на великих підприємствах — у виробничому корпусі. Розмір рамки як у гнізді, так і в магазині дає змогу підставляти в гніздові корпуси для виведення розплоду більш якісні стільники. Вощину у верхньому корпусі або в третьому, розміщеному між корпусами, бджоли відбудовують швидко і більш якісно, ніж у лежаках, зокрема на обернену рамку. При цьому запаси меду можна відкачати із стільників з верхнього корпусу як на кочівлі, так і на центральній пасічній садибі.
Тепер найбільш поширені вулики з рамкою 435x300 мм. В них утримують 80 % сімей, в багатокорпусних — 8, в українських 10, у вуликах інших систем — 2 % сімей. Бджолині сім'ї у вуликах-лежаках розвиваються повільніше, ніж у багатокорпусних. При ранніх весняних взятках запаси меду нагромаджуються у верхній частині стільників, що зменшує їх корисну площу для відкладання яєць маткою. Магазини в лежаках розміщуються з обох боків або з одного — з боку гніздового відділення. Зрідка магазинні надставки ставлять і над гніздовим відділенням.
У лежаку, поряд з відділенням, де розміщується бджолина сім'я, протягом тривалого періоду, зокрема навесні, є порожнє відділення. До його заповнення стільниками сім'я витрачає додаткову кількість кормів на обігрівання.
При використанні лежаків пасічник витрачає менше фізичних зусиль на розширення і скорочення гнізд, ніж у багатокорпусному вулику. Гніздо можна оглянути відразу, а поруч із сім'єю зручно формувати відводок бджіл.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
|
В. Д. ЧЕРНИГОВ. Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год. |
|
|
Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год. |
|
|
Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год. |
|
|
Кузьмина К.А. Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год. |
|
|
Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год. |
|
|
Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год. |
|
|
ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г. |
|
|
Черкасова А.И. и др. Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год. |
|
|
Черкасова А.И. Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год. |
|
|
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год. |
|
|
В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год. |
|
|
В.П.Цебро. Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год. |
|
|
Кашковский В.Г. Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год. |
| Ви дивились сторінку - | Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва |
| Наступна сторінка | Пасічницький інвентар і обладнання |
| Попередня сторінка | Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї |
| Повернутися до початку сторінки | Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва |
