О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987
Падевий мед
Падевий мед бджоли виробляють з паді — солодкого рослинного соку, що з'являється на листках, молодих пагонах, корі у вигляді липких крапель. Бджоли шукають і збирають солодкі продукти ненектарного походження після припинення медозбору або коли нектару не вистачає. У вулику падь так само, як і нектар, переробляється в мед, який сім'я відразу споживає або нагромаджує про запас. Падевий мед бджоли збирають в теплу погоду без дощів (за таких умов дуже інтенсивно розмножуються виділювачі паді). Іноді падь виділяється настільки сильно, що бджолині сім'ї приносять її у вулики щодня по 2—3 кг.
Падеві взятки на Україні бувають часто. Вони спостерігаються здебільшого протягом трьох літніх місяців — у червні, липні та серпні. Падь виділяється на значній кількості деревних порід (хвойних і широколистяних) та деяких кущах: липа, дуб, клени, осика, верби, біла акація, бук, береза, жовта акація, сосна, ялина (смерека), ялиця, ліщина, плодові дерева, ягідні кущі тощо. Відомі випадки збирання солодкого соку на трав'янистих рослинах — кукурудзі, кропиві, молочаї, будяках.
Оскільки падь утворюється здебільшого на лісовій рослинності (ялиця, бук, осика, верба, сосна, клени, ліщина), падевий мед та взятки називають лісовими.
За даними Української дослідної станції бджільництва, на різних видах рослин падь виділяють такі види сисних паразитів: різні попелиці — строката дубова, велика стовбурна, жовта дубова, смугаста дубова, кленова європейська, зелена соснова, опилена соснова, липова та коричнева березова, соснові лахніди, тубероляхнус вербовий тощо.
Інші паразити, що живляться соками рослин (щитівки, листоблішки), менш поширені, тому значення їх для бджільництва невелике.
За хімічним складом падевий мед дещо відрізняється від нектарного у зв'язку з своєрідним походженням. Однак основні складові частини і властивості їх майже однакові (табл. 25).
Таблиця 25.
Хімічний склад падевого й квіткового меду
(за даними Української дослідної станції бджільництва)
| Показник | Мед | |
|---|---|---|
| падевий | квітковий | |
| Водність, % | 20,5 | 20,16 |
| Вміст інвертного цукру, % | 68,4 | 70,71 |
| Сахароза, % | 1,96 | 1,68 |
| Невизначених речовин, % | 6,2 | 4,8 |
| Зольність, % | 0,499 | 0,197 |
| Загальний білок, % | 0,6 | 0,467 |
| Активна кислотність, рН | 3,94 | 3,84 |
| Діастазне число, одиниць Готе | 20,50 | 15,71 |
| Активність інвертази 1 г меду, мг сахарози | 294,3 | 275 |
| Активність каталази 1 г меду, мл 0,01 н. гіпосульфіту | 9 | 8,95 |
Характерною особливістю падевого меду є підвищений вміст сахарози, мальтози, туранози та більш складних олігосахаридів, що їх називають декстринами. Багатший також і його амінокислотний склад.
Вміст різноманітних цукрів, мінеральних елементів, ферментів визначає велику дієтичну і харчову цінність падевого меду. Найбільшим попитом користується мед з ялиці, ялини та інших хвойних порід. Низьку якість має мед з рослин родини вербових, тому сорти його використовують у харчовій промисловості. Однак для зимівлі бджіл в наших умовах незалежно від сортових особливостей падевий мед непридатний, бо викликає в них отруєння, розлад травлення, що спричинює незаразний пронос і нозематоз, які ослаблюють сім'ї і призводять до загибелі бджіл. Токсичність його для бджіл визначається вмістом мінеральних речовин, переважно солей калію. Влітку під час збирання він, як правило, не виявляє помітного шкідливого впливу на формування і розвиток бджолиної сім'ї.
Падевий мед відкачують у міру нагромадження його в гнізді. Мед добре відбирати, якщо бджоли складали його компактно — над гніздовою розплідною частиною у верхньому корпусі або в бічних стільниках вулика-лежака. Якщо він потрапляє на рамки з розплодом, то споживається до зимівлі і шкоди не завдає, але за ним все ж треба простежити.
Якість кормового меду, заготовленого на зиму влітку до підгодівлі цукровим сиропом, остаточно перевіряють спеціальними методами. При цьому слід враховувати, що падь може розміщуватись у різних місцях стільників та частинах гнізда. Падевий мед може бути в запечатаних і відкритих комірках, тому зразки для аналізу відбирають з обох боків у всіх стільниках (у верхній і нижній частинах). Для відбирання звичайно користуються чайною ложкою, а ще краще — спеціальним щупом, по якому мед стікає у підставлену посудину (маленькі пляшечки). Зразки від різних сімей з урахуванням породних особливостей, сили сімей, місць кочівель заносять у пасічну кімнату, де провадять аналіз на падь за одним з наведених нижче способів.
Вапняна реакція. Зразки меду розчиняють дистильованою або очищеною дощовою водою у співвідношенні 1:1. Скляною паличкою вміст розмішують до утворення рівномірного розчину. Розчинений мед наливають у вогнетривкі пробірки до 1/3 їх висоти відповідно до номера зразка на пляшечках і пробірках. У медовий розчин наливають таку саму кількість вапняної води, добре збовтують, після чого пробірки підігрівають до кипіння. Під час закипання проби падевого меду мутніють, потім в розчині з'являються клапті бурого кольору, які з часом випадають в осад. Тим часом розчин квіткового меду при кип'ятінні лишається прозорим і осаду не утворює.
Вапняну воду для цих аналізів готують із свіжезібраного вапна, яке заливають такою ж кількістю дощової води і збовтують. Протягом півдоби вапно відстоюється, а чисту вапняну воду гумовою трубкою переливають двічі в інший посуд.
|
|
|
|
|
Спиртова реакція. До однієї частини розчиненого в дистильованій або дощовій воді (1:1) меду вливають 10 частин винного спирту (96 % ). Після збовтування розчин падевого меду мутніє. Тим часом квітковий мед, за винятком гречаного, не мутніє і осаду після відстоювання не лишає.
Вміст падевого меду можна також визначити, користуючись спеціальною похідною лабораторією, розробленою в Науково-дослідному інституті бджільництва (В.А.Темнов).
Оригінальний метод перевірки якості на вміст паді запропонував М.Д.Оржевський. Він сконструював для цього прилад, яким вимірюється електропровідність меду. Чим більше в ньому мінеральних та інших речовин, що проводять електричний струм, тим далі відповідно до кількості паді відхиляється стрілка на приладі. Приладом можна визначити якість меду безпосередньо в стільниках без відбирання зразків. При відхиленні стрілки мікроамперметра вправо до поділки 15 при температурі меду 16—20 °С і водності 17—20 % його можна використовувати як зимовий корм, при інших показниках він не придатний.
Вивчаючи наслідки споживання бджолами взимку меду з різною кількістю паді, В.А.Нестерводський дійшов висновку, що на пронос хворіють в першу чергу слабкі сім'ї. Дослідами доведено, що падевий мед, який дає 0,1 см3 і більше осаду при центрифугуванні розчину в мірних пробірках на 10 см3 після дії спирту-ректифікату або вапняної води, залишати на зиму не можна навіть сильним сім'ям. Якщо ж осаду менш ніж 0,1 см3, то сильні сім'ї перезимують благополучно.
У зв'язку з негативним впливом на бджіл паді як зимового корму при недостатньому контролі за його якістю більшість пасічників байдуже ставляться до використання падевих взятків, і в природі, головним чином в лісах, залишається незібраною велика кількість корисного продукту. Запаси паді в лісах ще не визначені. Але досліди Української дослідної станції бджільництва показують, що виділення її лахнідами протягом одного місяця забезпечує медопродуктивність соснових лісів близько 130—155 кг з 1 га. Строката дубова попелиця за такий же час створює запас продукції в перерахунку на мед від 100 до 125 кг на 1 га. Тривала тепла суха погода сприяє інтенсивному нагромадженню паді. У різних зонах нашої країни медозбір при виділенні паді становить до 60 кг на сім'ю.
Падевий мед — цінний продукт, хоч і поступається перед кращими сортами квіткового меду. Збирання паді (особливо при відсутності нектарного взятку) може стати додатковим резервом підвищення продуктивності бджолиних сімей та одержання меду для харчових і лікувальних цілей.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
|
В. Д. ЧЕРНИГОВ. Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год. |
|
|
Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год. |
|
|
Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год. |
|
|
Кузьмина К.А. Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год. |
|
|
Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год. |
|
|
Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год. |
|
|
ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г. |
|
|
Черкасова А.И. и др. Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год. |
|
|
Черкасова А.И. Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год. |
|
|
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год. |
|
|
В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год. |
|
|
В.П.Цебро. Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год. |
|
|
Кашковский В.Г. Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год. |
| Ви дивились сторінку - | Падевий мед |
| Наступна сторінка | Стільниковий мед |
| Попередня сторінка | Основні сорти меду |
| Повернутися до початку сторінки | Падевий мед |
