О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987
Гніздо бджіл, будування стільників
Будова і використання гнізда.
Сім'ї медоносної бджоли споруджують гнізда в дуплах дерев, щілинах скель тощо. В сучасних умовах для них виготовляють вулики, в яких розміщуються стільники, зайняті бджолами, медом, пергою та розплодом. Поза гніздом можуть залишатись порожні стільники для тимчасового зберігання та розширення гнізда. У гнізді бджоли створюють необхідний режим температури й вологості повітря, підтримують належний санітарний стан, забезпечують відтворення потомства.
За своєю структурою гніздо складається з паралельних вертикально розміщених стільників. Будування їх починається згори. Між ними залишається місце 12 мм завширшки, яке називається вуличкою. Стільники можуть мати різні розміри і форму, однак у сучасному бджільництві їх виготовляють відповідно до прийнятих типів і стандартів. При розміщенні рамок у вуликах беруть до уваги природні особливості будови гнізда, а саме: відстань між середостінням двох сусідніх стільників становить 37 мм, з них товщина стільника близько 25 мм, а відстань між стінами вулика і бічною планкою рамок 7,5 мм. Надрамковий простір (під стелею) — 10 мм, підрамковий, тобто простір між дном і нижнім краєм рамок — 10—20 мм, відстань між двома ярусами рамок становить 10 мм.
У період активної життєдіяльності сім'ї для підтримання температури 34—35 °С у вуличках розплідної частини гнізда досягається певна щільність бджіл. У вуликах із стандартною рамкою розміром 435x300 мм між двома стільниками або з обох боків на кожному залежно від зовнішньої температури і стану сім'ї розміщується по 200—300 г бджіл.
Розміщення стільників площиною до льотка називають теплим заносом. Якщо вони повернуті ребрами, то створюється холодний занос. Кращі умови для бджіл навесні та восени створюються в гнізді з теплим заносом, а влітку, коли жарко,— з холодним. У сучасних вуликах, як правило, передбачається утримання сімей на холодний занос.
У стільниках розрізняють такі типи комірок: бджолині, трутневі, маточні, медові та перехідні (мал. 16). Бджолині комірки використовуються для виведення бджіл, складання меду й перги. Форма їх шестигранна, а розмір залежить від розміру бджоли. Найчастіше діаметр комірки (відстань між двома паралельними стінками) становить 5,37—5,42 мм. У стільниках середньоросійських бджіл розмір комірок більший.
Мал. 16. Бджолині, трутневі та перехідні комірки
Звичайна глибина бджолиної комірки становить 11 —12 мм. При наповненні її медом глибина може збільшуватися, що призведе до потовщення стільника. В медових корпусах і магазинних надставках рамки розміщують ширше і відстань між середостінням стільників досягає 41 мм.
Це робиться для того, щоб запобігти відкладанню в них яєць і полегшити роботу при відбиранні рамок для відкачування меду.
Трутневі комірки призначені для виведення самців, діаметр їх становить 6,9 мм. Під час медозбору порожні бджолині і трутневі комірки наповнюються медом. Для складання перги використовуються, як правило, лише бджолині комірки. На 25 см2 площі стільника налічується 100 бджолиних або близько 75 трутневих комірок. Стільник, відбудований на основі штучної вощини з рамкою розміром 435x300 мм з обох боків має понад 8 тис. комірок.
Комірки, в яких бджоли виводять маток, називаються маточниками. Розрізняють ройові та свищеві маточники. Ройові будують після відкладання в мисочках яєць для розвитку матки перед роїнням сім'ї. Такі комірки жолудеподібної фоми розташовані переважно на ребрах з бічних та нижнього країв стільника (мал. 17). Наприкінці літа бджоли розгризають їх, залишаючи лише мисочки. Якщо матка раптово загинула, маточники можуть будуватися на місці бджолиних комірок, де з личинок виховують маток. Такі маточники дістали назву свищевих, і розміщуються вони серед бджолиного розплоду (мал. 18).
Мал. 17. Ройові маточники на краю стільника
Мал. 18. Свищеві маточники посередині стільника
П.І.Прокопович у винайденому ним у 1814 р. розбірному вулику вперше розділив гніздо на дві частини. В центрі його розміщувався розплід, а у верхній частині, відділеній спеціальною роздільною решіткою, залишалось місце для меду. Цей принцип покладено в основу й сучасних методів пасічникування при утриманні сімей у вертикальних вуликах. Мед бджоли складають угорі гнізда окремо від розплоду (мал. 19). У горизонтальних вуликах запаси меду створюються збоку, далі від льотка. У стільниках біля льотка, де більше свіжого повітря, знаходиться розплід, який навесні займає 5—7, а влітку — до 12—14 стільників. У сусідніх кількох стільниках (по обидва боки) переважає перга. Невелика кількість її утворюється навколо розплоду.
Мал. 19. Розплід, перга, відкритий і запечатаний мед на стільнику
Влітку під час медозбору гніздо має бути просторим, достатнім для розміщення і переробки нектару. При наповненні медом стільників зрілу продукцію відкачують або замінюють їх порожніми. Наприкінці літа гніздо скорочують. На осінньозимовий і ранньовесняний період для розміщення бджіл та запасів корму залишають в середньому 8—11 стандартних стільників.
Гніздо бджіл треба систематично поновлювати, оскільки стільники в процесі використання якісно змінюються, стають непридатними. В їхніх комірках, особливо бджолиних у центрі гнізда, виводиться багато нових поколінь. Від кожного з них на дні та на стінках нашаровуються кокони, шкурочки після линяння личинок, неперетравлені залишки їжі. Все це зменшує розміри комірок. Бджоли починають чистити їх, затрачаючи багато енергії. Однак повністю попередній об'єм вони не можуть поновити. Тому в старих стільниках виводяться бджоли менших розмірів, що негативно впливає на продуктивність сімей. Гнізда поновлюють за рахунок щорічного вибракування частини стільників і заміни їх новими, відбудованими бджолами під час медозбору (мал. 20).
Мал. 20. Відбудований новий стільник
|
|
|
|
|
Будування стільників.
Бджоли будують стільники з воску, що виділяється спеціальними залозами (мал. 21), розміщеними в нижній частині черевця на чотирьох останніх стернітах. Клітини восковидільних залоз добре розвинені і найбільш фізіологічно активні у бджіл 12—18-денного віку. За сприятливих умов, особливо при доброму медозборі, та великій потребі у воску, активізується діяльність залоз і у бджіл старшого віку.
Віск виробляється у вигляді рідини, що формується краплинами, які являють собою вакуолі клітин. Вони проникають крізь дрібненькі отвори на блискучу поверхню тіла (воскові дзеркальця), тверднуть, утворюючи суцільний шар білого воску. Пластинки воску мають форму неправильного п'ятикутника, видовженого і загостреного до середньої лінії черевця. Одночасно формується чотири пари воскових пластинок.
Мал. 21. Восковидільні органи бджоли:
а — воскові дзеркальця на стернітах; б — воскові пластинки на черевці та щіточці; в — розвиток восковидільних залоз: 1 — молодої бджоли після виходу з комірки; 2 — у 18-денному віці; 3 — у старої бджоли
Маса кожної з них досягає в середньому 0,25 мг. Отже, на 1 кг воску в сім'ї виробляється 4 млн. таких пластинок. Зрілі пластинки воску бджола почергово знімає щіточками задніх ніг, подає до ротового апарату і обробляє мандибулами для наступного використання при будуванні комірок (під час розминання до воску додаються виділення мандибулярних залоз). Пластинки обробляються бджолами старшого віку, в яких клітини восковидільних залоз вже редуковані. Вони ж беруть участь і в будівельних роботах. Бджоли-будівельниці розміщуються переважно в порожніх місцях гнізда, звисаючи ланцюжками.
Будування комірки починається з денця. В центрі воно глибше, бо три площини у формі ромбів сходяться тут під кутом. Кожен з трьох ромбів становить третину денця комірок з протилежного боку стільника. Сукупність денець практично є середостінням стільника, від якого починається будування стінок шестигранних комірок з отворами у протилежні боки. Кожна стінка є спільною частиною для двох комірок. За такої будови досягається найекономніша витрата воску і висока міцність стільника. У рамці розміром 435x300 мм може міститися 3,6 кг меду, а іноді й більше. На побудову однієї бджолиної комірки витрачається 50 (13 мг), трутневої — 120 (30 мг) воскових пластинок.
Співвідношення комірок бджолиних і трутневих залежить від стану сім'ї, медозбору, віку матки, порідних особливостей бджіл. Для виведення трутнів їх потрібно в багато разів менше, ніж для виведення бджіл. Щоб бджоли будували якісні стільники і не було зайвих трутнів, у сучасному бджільництві використовують штучно виготовлене середостіння стільника — вощину. На її поверхні крім денець бджолиних комірок відтиснуті зачатки стінок. На відбудову стільника, основою якого є вощина, витрати воску зменшуються в два рази.
Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел
|
|
В. Д. ЧЕРНИГОВ. Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил. |
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год. |
|
|
Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год. |
|
|
Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год. |
|
|
Кузьмина К.А. Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год. |
|
|
Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год. |
|
|
Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год. |
|
|
Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год. |
|
|
ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г. |
|
|
Черкасова А.И. и др. Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год. |
|
|
Черкасова А.И. Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год. |
|
|
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год. |
|
|
В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год. |
|
|
В.П.Цебро. Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год. |
|
|
Кашковский В.Г. Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год. |
| Ви дивились сторінку - | Гніздо бджіл, будування стільників |
| Наступна сторінка | Нервова система і поведінка бджіл |
| Попередня сторінка | Розмноження бджіл |
| Повернутися до початку сторінки | Гніздо бджіл, будування стільників |
