За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

Планом породного районування в більшості зон республіки, за виключенням заповідних зон розведення степових українських, карпатських та поліських бджіл, передбачено використання на пасіках (крім місцевих) бджіл інших, порід, зокрема сірої гірської кавказької. Вони краще використовують порівняно слабкий тривалий медозбір, характерний для більшості областей республіки, більш заповзятливі у відшукуванні джерел медозбору, характеризуються слабкою рійливістю, що є особливо важливою ознакою в сучасних умовах. Незважаючи на вказані переваги, чистопородне розведення цих бджіл стримується дещо гіршою їх зимостійкістю порівняно з аборигенними породами.

Кращі риси сірих гірських кавказьких бджіл краще використати при схрещуванні з іншими породами, зокрема з степовою українською або карпатською. В результаті у помісних бджіл проявляється явище гетерозису — вища продуктивність, краща зимівля, слабка рійливість та інші якості, що перевершують вихідні батьківські форми.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Перші дослідження результатів помісного розведення бджіл були проведені ще у 20-ті роки нинішнього століття, проте більш досконало їх вивчали в останні 20 років. На Україні досліджено гетерозисні бджолині сім'ї першого покоління від різних пар схрещування. У степовій та лісостеповій зонах вивчені помісні бджоли, яких одержували від схрещування сірих гірських кавказьких бджіл з місцевими українськими. При цьому було встановлено, що помісні бджоли першого покоління, одержані від такого схрещування, перевершували за медопродуктивністю українських місцевих бджіл на 56,6%, воскопродуктивністю — на 37,1 %. Одночасно помісні бджоли перевершували також кавказьких бджіл по цих ознаках відповідно на 15,8 % і 47,8 %.

Крім того, помісні бджоли нарощували більш сильні сім'ї, краще використовували медозбір, за основними ознаками, що характеризують зимівлю, переважали батьківські, особливо сірих гірських кавказьких бджіл, які за зимостійкістю поступаються бджолам українських порід.

У помісних бджіл проявились характерні для кавказьких якості щодо заповзятливості у відшукуванні джерел медозбору та використанні слабких медозборів, інтенсивності збирання нектару протягом світлового дня та сезону з багатьох одночасно квітуючих медоносів. Ці особливості і забезпечили високу продуктивність помісних бджіл.

Високий ефект гетерозису проявляється також у помісних бджіл першого покоління, яких одержували від схрещування сірих гірських кавказьких бджіл з карпатськими. Вони переважали за медопродуктивністю українських бджіл на 51,7 %, воскопродуктивністю — на 35,8 %. Одночасно помісні бджоли збирали меду більше від карпатських на 24,1%, кавказьких — на 20,9, воску — відповідно на 17,0 і 24,5 %.

Таким чином, застосовуючи промислове схрещування бджіл, можна одержувати значно більше продукції бджільництва, ніж при чистопородному розведенні. Проте гетерозис при міжпородних схрещуваннях значно проявляється лише в першому поколінні, в другому він затухає, а в третьому може не проявитись. Тому для того, щоб утримувати помісних бджіл першого покоління, у яких проявляється високий ефект гетерозису, на товарних пасіках застосовують перемінне схрещування, при якому спочатку одержують помісей першого покоління від прямого схрещування (матка кавказької породи, трутні української або карпатської), а потім зворотного (матка української або карпатської породи, трутні кавказької). Для одержання помісних бджіл першого покоління на пасіку завозять 5—10 плідних маток сірих гірських кавказьких бджіл мегрельської популяції. їх підсаджують у відводки або сім'ї українських бджіл. Після відкладення матками яєць приступають до виведення від них маток-дочок. Сімей-виховательок для цього відбирають з числа кращих українських бджіл. Для парування маток-дочок з трутнями українських бджіл на пасіці виділяють групу батьківських сімей української породи. В них створюють умови для посиленого виведення трутнів, одночасно обмежуючи їхній вихід в рядових сім'ях пасіки та групі сімей з кавказькими бджолами. Батьківську групу формують з 10—15 високопродуктивних сімей.

Закінчивши виведення необхідної кількості маток-дочок, ними замінюють маток в усіх сім'ях пасіки, крім групи батьківських сімей. Після парування з трутнями української породи матки-дочки кавказьких бджіл будуть виводити помісей першого покоління, в яких проявлятиметься явище гетерозису. Трутні в таких сім'ях будуть чистопородними кавказькими.

Сімей з помісними бджолами першого покоління, одержаних від прямого схрещування, використовують на пасіці протягом двох років. Потім виводять маток від кращих сімей українських бджіл і замінюють ними маток у помісних сім'ях. Парування маток-дочок української породи бджіл з трутнями кавказької буде гарантоване, оскільки попередні матки-дочки кавказьких бджіл через партеногенез виводили чистопородних трутнів однієї породи. Після парування ці матки будуть виводити помісних бджіл першого покоління, але вже не прямого, а зворотного схрещування, при якому теж проявляється гетерозис.

Учебник пчеловода

При промисловому схрещуванні на пасіках організують суворий облік і контроль за паруванням та заміною маток, щоб не допустити безконтрольного розведення помісей, що може призвести до повного затухання гетерозису і значного зниження продуктивності та якості бджолиних сімей.

Для запобігання цьому краще організувати виведення маток, які даватимуть гетерозисних бджіл у матковивідних бджолорозплідниках. Маючи відселекціонований матеріал, племінні бджолині сім'ї, розроблену й освоєну техніку виведення плідних маток, сюди можна завезти декілька материнських сімей іншої породи, від яких відібрати личинки для виведення маток. В цих сім'ях запобігається виведення трутневого розплоду, що при сучасній техніці ведення бджільництва не становить великих труднощів. Виведені в сім'ях-виховательках неплідні матки завезеної породи бджіл будуть паруватись з трутнями іншої породи, яку розводять у бджолорозпліднику. В таких умовах забезпечується контрольоване парування маток однієї породи з трутнями іншої, і такі матки будуть виводити помісних бджіл першого покоління, у яких проявиться ефект гетерозису.

Даний спосіб одержання гетерозисних маток, що дають помісних бджіл першого покоління, уже застосовано на практиці. Краснополянський матковивідний бджолорозплідник Інституту бджільництва, який спеціалізується на виведенні маток сірих гірських кавказьких бджіл, на одній із пасік виводить карпатських маток, які паруються з трутнями сірих гірських кавказьких бджіл. В наступному від них одержують помісних бджіл першого покоління.

Цей досвід доцільно впроваджувати й у інших матковивідних господарствах, які можуть завезти на свої пасіки сімей іншої породи та одержати маток, що виводитимуть помісних бджіл першого покоління. Виведених таким способом маток необхідно використовувати лише на товарних пасіках, чим запобігати безсистемній метизації. Використання ефекту гетерозису дасть можливість утримувати нерійливі бджолині сім'ї з високою робочою енергією.

Ефект гетерозису проявляється не тільки при міжпородних схрещуваннях, а й при схрещуванні окремих ліній бджіл в межах однієї породи. При такому схрещуванні запобігають небажаним явищам, можливим при міжпородному, зберігають сталість ознак породи і прояв гібридних ознак у потомстві. Встановлено, що у гібридів карпатських бджіл при схрещуванні окремих ліній проявляється гетерозис за продуктивністю, інтенсивністю яйцекладки, збільшенням довжини хоботка тощо.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел


Учебник пчеловода Литература по пчеловодству

	В. Д. ЧЕРНИГОВ. МЁД Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.

	X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

	В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусный лекарь Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

	Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

	КОРЖ В.Н. Здоровье дарит нам пчела Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

	Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

	Кузьмина К.А. Лечение пчелиным мёдом и ядом Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

	Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

	Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

	Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

	Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год.

	ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

	Черкасова А.И. и др. Пчеловодство Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год.

	Черкасова А.И. Календарь пасечника Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год.

	Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год.

	В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год.

	В.П.Цебро. День за днем на пасеке Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год.

	Кашковский В.Г. Уход за пчелами в Сибири Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.