Бджільництво

За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

ЗМІСТ

 

ЛІТЕРАТУРА

 

ВЕБМАЙСТЕР


 

Пасічницький інвентар та обладнання

Для догляду за бджолами, утримання їх на пасічних точках та зимівлі необхідно мати певне обладнання й спеціальний інвентар. Від його наявності залежить успіх роботи пасічника.

Спецодяг — комбінезон або халат і сітка на обличчя. Спецодяг виготовляють з легкої гладенької тканини світлих відтінків. Він повинен щільно прилягати до зап'ястя рук та щиколоток ніг, що запобігає проникненню бджіл під одяг.

Сітка захищає обличчя і голову пасічника від ужалень. Виготовляють її з світлого ситцю та чорного тюлю. Передня частина сітки обов'язково повинна бути припасована так, щоб її можна було опускати і при спокійній поведінці бджіл оглядати сім'ї з відкритим обличчям. Кращими (особливо в жарку погоду) є сітки з чорного тюлю.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

Інвентар для догляду за бджолами

Димар пасічника — пристрій, який використовують для утворення диму, яким при огляді заспокоюють бджіл. Складається він з металевого циліндра, внутрішнього стакана з дірчастим дном для спалювання горючого матеріалу, міху та кришки, що рухомо кріпиться до корпусу димаря. Кришка має носок, через який дим спрямовується в необхідне місце. При спалюванні в димарі лікувальних засобів замість звичайної кришки на корпус надівають подовжений носок, край якого може заходити в льоток вулика.

Матеріалом для утворення диму в димарі є трухляки з несмолистих порід дерев.

Димар пасічний

Димар пасічний

 

Стамеску пасічну використовують для розділення корпусів вулика, стельових дощечок, рамок, очищення їх від воскових наростів, прополісу тощо.

Стамески

Стамески

 

Скребком-лопаткою чистять дно вулика, збирають сміття та ін.

Щітка потрібна для змітання бджіл із стільників.

Пасічні щітка та вилка

Пасічні щітка та вилка

 

Щітка-совок має довгу ручку, на одному кінці якої обладнано совок, а на другому — щітка. Використовують її для очищення дна вулика від сміття та мертвих бджіл.

Маточна кліточка призначена для тимчасового утримання маток, їх підсаджування в безматочні сім'ї, нуклеуси, безстільникові пакети. Кліточка має зверху засувку, що закриває отвір, через який випускають та заселяють матку, а також відділення в нижній частині для корму.

Маточні кліточки

Маточні кліточки

 

Маточний ковпачок призначений для тимчасового прикривання матки на стільнику, а також для її підсаджування в сім'ю при заміні.

Маточні ковпачки

Маточні ковпачки

 

Роздільну решітку використовують у матковивідній справі, для відокремлення частини гнізда сім'ї при потребі обмежити роботу матки на певній частині стільників. Роздільні решітки бувають штамповані з білої жерсті і дротяні.

Роздільні решітки та ізолятор

Роздільні решітки та ізолятор

 

Пасічний ніж застосовують для вирізування стільників з рамок, зрізання трутневого розплоду, воскових наростів, печатки запечатаного меду при його відкачуванні. Пасічні ножі для розпечатування меду мають різну конструкцію залежно від способу нагрівання (парові, електричні).

Пасічні ножі, стамески та скребки

Пасічні ножі, стамески та скребки

 

Переносний ящик призначений для перенесення рамок при відкачуванні меду, розширенні гнізд стільниками, вощиною тощо. Ящики виготовляють чотири- та шести-рамкові.

Робочий ящик-табуретка необхідний для перенесення інвентаря та матеріалів, потрібних для огляду бджолиних сімей. Має три відділення (два збоку і одне посередині).

Льотковий загороджувач випускається промисловістю. Призначений для регулювання отвору льотка, захисту від проникнення у вулик мишей та вентиляції закритого вулика.

Льоткові загороджувачі

Льоткові загороджувачі

 

Роївню використовують для збирання та тимчасового зберігання роїв. Виготовляють її з тонкого дикту, отвори закривають сіткою. Один бік роївні відкривають.

Роївня

Роївня

 

Годівниці мають різну конструкцію. Найчастіше використовуються годівниці-рамки, які вміщують 2—3 л сиропу, але зручніші надрамкові годівниці. Застосовують годівниці для згодовування бджолам цукрового сиропу при кормозаміні, поповненні кормових зимових запасів та ін.

Вуликові годівниці

Вуликові годівниці

 

Позавуликові годівниці

Позавуликові годівниці

 

Надрамкові годівниці

Надрамкові годівниці

 

Надрамкові годівниці

Надрамкові годівниці

 

Крім вищезгаданого інвентаря, на пасіці бажано мати палатку для огляду бджіл у безмедозбірний період. Розміри палатки такі, м: висота 2, довжина 1,5, ширина 1,2.

Ручки та пристосування для скріплювання вуликів

Ручки та пристосування для скріплювання вуликів

 

Інвентар для навощування рамок.

Для будови нових стільників на пасіці повинні бути відповідні матеріали та інвентар: заготовки стандартних рамок, вощина, дріт лужений діаметром 0,4—0,3 мм в котушках, шаблон та шило для наколювання отворів на рамках при відсутності діркопробивача; котушкотримач, рамковий затискач (за його допомогою рамку затискають, вона легенько прогинається з боків; після натягування і закріплення дроту вийнята із затискача рамка розпрямляється і додатково натягує заправлений в неї дріт); дошка-лекало (на ній впаюють дріт у вощину); шпора для вдавлювання дроту у вощину, промисловий електронавощувач (замість нього дріт можна впаювати у рамки трансформатором, який знижує напругу до 9—12 В: струм проходить через дріт, який нагрівається і впаюється у вощину).

Стільники відбудовані на правильно оснащених дротом і навощених рамках, не ламаються при відкачуванні меду та при перевезенні на медозбір.

Діркопробивач

Діркопробивач

 

Електронавощувач та шпори

Електронавощувач та шпори

 

Інвентар для відкачування й очищення меду.

При відкачуванні меду користуються медогонками, столами для розпечатування стільників, пасічними ножами, виделками, тарою для меду.

Відкачування меду з рамок на медогонці відбувається за рахунок відцентрової сили при обертах рамок навколо своєї осі. Залежно від розміщення рамок медогонки бувають хордові і радіальні. В хордових мед відкачують спочатку з одного боку рамки, потім з другого. У радіальних — одночасно з обох боків рамок, які в медогонку ставлять верхніми планками до стінки бака. Радіальні медогонки більш продуктивні. Вони вміщують відразу по декілька десятків рамок, тоді як хордові — 2—4.

Медогонка складається з металевого бака, ротора з касетами, редуктора з приводом і зливного крана.

На великих пасіках та міжгосподарчих пасічних підприємствах для відкачування доцільно застосовувати електрифіковані медогонки. Вітчизняна промисловість випускає декілька видів електрифікованих медогонок: 50-рам-кову радіальну; М-8/32 — радіально-хордову, на якій можна відкачувати одночасно 8 гніздових рамок, розміщених по хорді, або 32 магазинні, розміщені радіально; М-4/32 РО — на ній при радіальному розміщенні відкачують одночасно 32 магазинні, при хордовому — 4 гніздові рамки.

Хордові медогонки випускають на 4, 3 і 2 гніздові рамки, мають ручний привод. Чотирирамкова медогонка М-4Р має чотири оборотні касети на гніздову рамку; три-рамкова М-ЗР може одночасно відкачувати мед з 3 гніздових або 6 магазинних рамок (касети необоротні); дворамкова медогонка МР-2 має дві оборотні касети. Хордові медогонки використовують на неелектрифікованих пасіках, що мають 100—150 бджолиних сімей, та на кочівлі. Для індивідуальної пасіки дуже зручною є трирамкова медогонка М-ЗР з компактним баком.

Медогонка

Медогонка

 

Розпечатують стільники перед відкачуванням меду на спеціальному столі, який складається з бака, трьох касет з сітчастим дном, зливного крана. Зверху бак має дві поперечні планки з голками, на яких фіксується рамка. Забрус із розпечатаних рамок падає в підставлену, касету, мед з якої через сітчасте дно стікає на дно бака й через зливний отвір збирається в спеціальному посуді.

Ситечка для фільтрування меду

 

Стільники перед відкачуванням меду розпечатують спеціальними ножами, на невеликих пасіках — звичайними пасічними (їх попередньо нагрівають у гарячій воді), а також паровими (до них зверху прикріплюють трубки, по яких подається гаряча пара з пароутворюючого бака). На великих пасіках при механізованому відкачуванні меду користуються спеціальними віброножами та рубанками для розпечатування рамок.

Паровий ніж

Паровий ніж

 

Для очищення меду застосовують спеціальний фільтр, який складається з двох секцій, що щільно входять одна в одну. Отвори сітки верхньої секції дво-, нижньої — одноміліметрові. За допомогою двосекційного фільтра мед очищається безперервно у міру відкачування.

Остаточно очищається і дозріває мед у медовідстійнику (бак на 200—400 кг). Він обладнаний двома кранами (один на висоті 50 мм від дна, другий— на відстані 20 см від верхнього краю). На випадок відкачування частини незрілого меду його виливають у медовідстійник. Протягом декількох днів верхній шар, де збирається недозрілий мед, через верхній кран зливають й відразу використовують. Залишений мед зливають через нижній кран і фасують.

Місткості для транспортування та зберігання меду, що випускає промисловість, вміщують 50 кг продукту. Виготовляють їх з тонколистової нержавіючої сталі або алюмінію.

Тарою для меду можуть бути також липівки, дерев'яні бочки з дерев м'яких порід, але не хвойних. Дерев'яну тару перед заливанням меду добре висушують, оскільки він гігроскопічний і може витекти з вологої тари, ввібравши воду.

 

Учебник пчеловода

 

Інвентар для виробництва воску.

Для переробки воскосировини використовують воскотопку парову пасічну, що складається з двостінного бака, який заповнюється водою, має зливний отвір для воску і заливний для води, сітчасту касету для воскосировини. Воскотопка щільно закривається кришкою. При нагріванні води утворена пара через отвори у внутрішній його стінці потрапляє всередину, розігріває й розплавляє віск, який разом з конденсованою парою через зливний отвір виливається в спеціальний посуд.

На паровій воскотопці можна з кожної гніздової рамки одержувати по 110 г і більше воску.

На великих пасіках використовують парову воскотопку ВП-11-40, яка призначена для переробки великих партій воскосировини та витопки воску безпосередньо з стільників. Для цього останні вставляють в касету, яку поміщають в герметично закритий бак воскотопки. Через отвір у кришці з пароутворювача подається гаряча пара. Вона розтоплює віск, який разом з конденсатом через зливний отвір витікає в посуд. Воскопрес застосовують для переробки розвареної воскосировини методом пресування.

Воскопрес

Воскопрес

 

Сонячна воскотопка (рис. 15) призначена для витоплювання воску з воскових обрізків, світлих стільників за допомогою сонячного тепла. Одержаний віск-капанець з таких воскотопок має високу якість.

Схема сонячної воскотопки

Схема сонячної воскотопки:

1 — корпус; 2, 3 — арматура сонячної воскотопки; 4 — скло: 5 — воскова сировина; 6 — стержень обертання воскотопки; 7 — опора воскотопки

Для виведення маток з перенесенням личинок використовують спеціальний інвентар.

Шаблон — дерев'яна, заокруглена на кінці паличка діаметром 3,5—9 мм. Призначена для виготовлення штучних воскових мисочок — основи маточників.

Шпатель — пристосування для перенесення личинок з стільника у воскові мисочки.

Ізолятор використовують для одержання одновікових личинок. Випускає промисловість для рамок розміром 435х300 и 435x230 мм. Це — ящик, виготовлений з роздільних решіток, зверху закритий кришкою. Має «плечики» для підвішування у вулику.

Прищеплювальна рамка, стандартна, шириною 15 мм, обладнана трьома горизонтальними планками, на які кріпляться патрони з штучними восковими мисочками.

Рамка-розплідник має ті ж розміри, що і гніздова. До її бокових планок з обох боків приєднані тонкі рейки, між якими поміщають маточні кліточки з маточниками або неплідними матками для тимчасового їх зберігання в сім'ях.

 

Інвентар для пересилання маток.

Для цього використовують пересильну маточну кліточку — прямокутний брусок товщиною 20, довжиною 100 і шириною 35 мм, в якому висвердлюють три заглиблення: два — для розміщення матки і супроводжуючих бджіл, одне — кормове, яке заповнюють канді. Кормове відділення з'єднується з двома іншими проходом висотою 10 мм. Збоку пересильна кліточка має вентиляційну щілину по всій довжині, зверху закрита фотоплівкою, з якої знято емульсійний шар, і диктовою кришкою. Для пересилання окремі кліточки збивають в секції залежно від кількості замовлених маток.

Кліточки для пересилання маток

Кліточки для пересилання маток

 

Крім спеціального, кожна пасіка повинна мати інвентар загального призначення.

Водонапувалка для бджіл складається з бака для води з краном, яким регулюють подачу води, і дошки довжиною 2—3 м з канавками. Одну поздовжню канавку роблять глибиною 10 м, останні (поперечні) —глибиною 20—ЗО мм залежно від товщини дошки. Поперечні канавки роблять на відстані 10 см одна від одної. Дошку монтують похило від бака. Стікаючи по поздовжній канавці, вода поступово наповнить більш глибокі поперечні канавки, і бджоли будуть брати з них воду навіть тоді, коли надходження її з бака припиниться. Така будова дошки водонапувалки має значні переваги перед дошкою із зигзагоподібною канавкою, на якій вода зникає відразу, як тільки вона перестає надходити з бака.

Напувалка для бджіл

Напувалка для бджіл

 

Ваги контрольного вулика застосовують для контролю за станом медозбору. Найбільш зручними є ваги ВП-150 Ш13. Над ними роблять навіс для захисту від опадів.

Пасічний візок призначений для перевезення вуликів та різного інвентаря в межах пасічного точка. Складається з металевої платформи з поручнями і трьох коліс, двоє з яких велосипедні.

Вантажний моторолер використовують при виконанні різних робіт на пасічному точку та обслуговуванні пасіки на кочівлі.

Паяльну лампу використовують для дезинфекції вуликів та інвентаря.

Термометр і психрометр — прилади, необхідні для вимірювання температури і вологості повітря у зимівнику та на пасіці.

Інвентар для боротьби з хворобами бджіл

До нього належать термічна камера для обробки бджіл при захворюванні їх на вароатоз, розбризкувач типу «Росинка».

Термокамера «Нектар», яку виготовляє Харківський завод «Радіореле», обладнана електротепловентилятором і електричним терморегулятором. Швидко нагрівається до потрібної температури, яка автоматично підтримується в заданому режимі. Термокамера має дві касети і воронку для завантаження бджіл. У процесі обробки бджіл касета в термокамері за допомогою електромотора та спеціального пристрою повільно обертається і через певні проміжки струшується, чим запобігає запарюванню бджіл при їх скупченні.

Бджіл у термокамері «Нектар» обробляють 12—15 хв при температурі 47—48°С. За цим же принципом, працюють багато камер інших конструкцій.

Обприскувач «Росинка» призначений для обприскування бджіл лікувальними засобами проти вароатозу — розчином щавлевої або молочної кислоти, проти гнильцевих хвороб — розчинами антибіотиків.

Димар лікувальний з подовженим носиком. Застосовують при спалюванні лікувальних засобів, зокрема фенотіазину.

Пилковловлювач

Пилковловлювач — пристосування для збирання пилку бджолами. Призначений для відбирання обніжжя з задніх ніжок бджіл при проході їх у вулик через решітку з круглими отворами діаметром 5 мм. Зняте обніжжя через горизонтальну решітку з поздовжніми отворами шириною 4 мм, довжиною 10—15 мм падає в приймач пилку, закріплений у нижній частині решітки.

Для полегшення проходу бджіл біля кожного ряду отворів приймальної решітки припаюють решітку типу стелаж. Вона має вигляд поличок шириною 5 мм, які прикріплюють з обох боків вхідної решітки. Чіпляючись ніжками за цю своєрідну прилітку, бджоли легко проходять через пилковловлювач.

У конструкції пилковловлювача передбачені бокові отвори з рухомими пластинками для вильоту трутнів.

Пристрій для збирання бджолиного обніжжя

Пристрій для збирання бджолиного обніжжя

 

Пристрій для відбирання бджолиної отрути

Пристрій для відбирання бджолиної отрути

 

Прилад для обігріву бджіл у вулику

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Учебник пчеловода

Литература по пчеловодству

 

МЁД

В. Д. ЧЕРНИГОВ.

МЁД

Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии.

2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.

 

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук.

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл.

ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

 

Организация пасек и уход за пчелами

В.А.Нестерводский

Организация пасек и уход за пчелами

В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки.

Издательство "Урожай". 1966 год.

 

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Рената Франк

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы!

Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

 

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Э. БЕРТРАН

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье.

Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

 

Здоровье дарит нам пчела

КОРЖ В.Н.

Здоровье дарит нам пчела

Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом.

2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

 

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Священник Александр Лазебный.

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского.

Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

 

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Кузьмина К.А.

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства  — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений.

К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

 

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода

Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков.

Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода.

Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства.

Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Комиссар А.Д.

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие.

 Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Малаю А.

Интенсификация производства меда

Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США.

М.: Колос, 1979 год.

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

ОЗЕРОВ А.П.

Рациональное двухматочное пчеловождение

Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования.

Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др.

Пчеловодство

Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям.

Издательство «Урожай», 1989 год.

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И.

Календарь пасечника

Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше.

Издательство «Урожай», 1986 год.

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П.

Пчеловодство

Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами.

«Вища школа», 1987 год.

 

Биология медоносной пчелы

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш.

Биология медоносной пчелы

Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство".

М.: Агропромиздат, 1991 год.

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро.

День за днем на пасеке

Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны.

Л.: Лениздат, 1991 год.

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

Кашковский В.Г.

Уход за пчелами в Сибири

Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза.

Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.

Ви дивились сторінку - Пасічницький інвентар та обладнання

Наступна сторінка      - Пасічні будівлі й механізми

Попередня сторінка   - Вулик

Повернутися до початку сторінки Пасічницький інвентар та обладнання