За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

Оплата праці

Оплату праці в бджільництві здійснюють за акордно-преміальною системою, яка є різновидністю відрядної форми.

До оплати за одержану продукцію заробітну плату пасічникам нараховують по відрядних розцінках, визначених за догляд бджолиних сімей. В окремих випадках аванс виплачують за відпрацьований час, виходячи з відповідних тарифних ставок і встановлених норм обслуговування бджолиниx сімей.

Після оприбуткування господарством продукції працівникам пасіки виплачують різницю (доплату) між заробітною платою, нарахованою за продукцію, і заробітною платою за обслуговування бджолиних сімей. Між виконавцями, які працюють разом, цю доплату розподіляють пропорційно до заробітної плати, нарахованої за відрядними розцінками.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

Порядок розрахунку оплати праці пасічників. Планові завдання по виробництву продуктів бджільництва в різних господарствах неоднакові, а тому розцінки за догляд бджіл й одержану продукцію в кожному випадку різні.

Оплату праці пасічників розраховують так:

визначають планове завдання виробництва кожного виду продукції бджільництва, для чого завдання по виробництву продукції від однієї бджолиної сім'ї множать на кількість сімей на початок року;

якщо пасічник обслуговує кількість сімей, яка не відповідає нормі навантаження, то підраховують завдання по виробництву продукції бджільництва як для фактичної кількості на початку року, так і для нормативної;

всю планову продукцію бджільництва переводять в умовні одиниці (ум. од.) за затвердженими коефіцієнтами: 1 ц меду дорівнює 1 ум. од.; 1 ц воску —2,5; одна нова бджолина сім'я —0,08; приріст одного стільника — 0,005 (враховують не кількість відбудованих нових стільників, а збільшення її на пасіці після вибракування і здачі топленого воску); плідна матка для продажу — 0,02;- 1 кг бджіл для продажу 0,05; 1 кг маточного молочка — 4,4 ум. од.;

для того, щоб визначити річний фонд заробітної плати пасічника, денну тарифну ставку множать на 290 робочих днів. Якщо пасічник працює разом з помічником, встановлюють фонд заробітної плати й цього робітника, для чого його денну тарифну ставку множать на кількість робочих днів, які він пропрацював на пасіці;

визначають 125 % річного фонду заробітної плати пасічника і його помічника;

розраховують розцінки оплати умовної одиниці продукції, для чого 125 % річного фонду заробітної плати пасічника і молодшого пасічника ділять на число умовних планових одиниць бджільницької продукції. Якщо пасічник обслуговує кількість бджолиних сімей, яка не відповідає нормі (більше або менше), то 125% річного фонду заробітної плати ділять не на фактичне планове завдання пасіки, виражене в умовних одиницях, а на планове, яке відповідає затвердженій нормі навантаження й подане в умовних одиницях;

розраховують розцінки того або іншого виду бджільницької продукції, для чого розцінки оплати 1 умовної одиниці планової одиниці множать на коефіцієнт переведення відповідного виду продукції;

визначають розцінки оплати обслуговування із бджолиної сім'ї. Для цього 100 % річного фонду заробітної плати ділять на 11,4 міс (пасічник працює на рік не. 12 міс, а 11,4, 0,6 міс залишається для відпустки), а одержаний результат — на кількість бджолиних сімей, яка відповідає затвердженій нормі навантаження. Аналогічний розрахунок розцінок роблять і для молодшого пасічника, при цьому 100 % фонду його заробітної плати ділять на кількість місяців, на які він закріплений для роботи на пасіці, й одержаний результат ділять на нормативне навантаження;

встановлюють розмір щомісячної оплати пасічника і помічника за догляд бджіл. Для цього розцінки оплати за догляд однієї бджолиної сім'ї, відомі для кожного з цих робітників, множать на кількість бджолиних сімей на пасіці;

в кінці року визначають загальну заробітну плату пасічника за одержану продукцію, для чого розцінки оплати одиниці продукції множать на кількість одержаної продукції. Аналогічно визначають і заробітну плату молодшого пасічника;

визначають розмір доплати, яку нараховують пасічнику за одержану продукцію. Для цього із загального заробітку вираховують суму, яку йому виплатили протягом року1 за догляд бджіл;

якщо пасічник працює разом з помічником, то доплату за вироблену продукцію між ними розподіляють пропорційно заробітній платі, яку виплатили їм за догляд бджіл. Спочатку визначають суму доплати, яку потрібно виплатити за кожний карбованець заробітку, одержаного ними протягом року. Розмір доплати ділять на всю виплачену пасічнику і помічнику суму. Одержаний результат множать на заробітну плату кожного робітника окремо.

Крім основної оплати, працівникам пасік виплачують і додаткову за якість виконаних протягом року робіт. її нараховують за рішенням адміністрації. Вона не може бути більшою за місячний оклад.

Для закріплення кадрів установлюють додаткову доплату за стаж роботи в господарстві в таких розмірах від суми річного заробітку:

стаж від 2 до 5 років — 5 %

         від 5 до 10 — 8 %

         від 10 до 15 — 10 %

         понад 15 років — 15 %.

Право на одержання річної винагороди мають всі працівники бджільництва. Мінімальний стаж безперервної роботи, що дає право на одержання винагороди,— один рік.

Для підвищення матеріальної заінтересованості працівників бджільництва у збільшенні виробництва продукції встановлені розміри преміювання:

за перевиконання плану одержання валової продукції з урахуванням її якості — в розмірі 20 % вартості понадпланової продукції (за закупівельними цінами);

за економію прямих витрат на одиницю продукції або зниження собівартості порівняно з планом — в розмірі 40 % суми одержаної економії. Преміюють з фонду заробітної плати в розмірі не більше п'яти місячних окладів за рік.

За виробничі упущення і загибель бджолиних сімей адміністрації господарства надано право частково або повністю позбавляти премій окремих пасічників. Оформляють це наказом (постановою правління) із зазначенням причин.

Наводимо перелік виробничих упущень, за які працівників бджільництва позбавляють премій, %:

незадовільний догляд бджолиних сімей, низька якість роботи — 30

порушення дисципліни — 100

недотримання правил експлуатації й техніки безпеки — 25

порушення технології виробництва всіх видів продукції бджільництва — 30

антисанітарний стан точків і бджолосімей — 25

прогули — 100

Найбільш кваліфікованим пасічникам, які протягом останніх 3 років досягли високих стабільних показників по продуктивності бджолиних сімей, якості продукції, росту кількості бджолиних сімей і їх збереженню, присвоюють звання «Майстер тваринництва» І і II класу. Майстер тваринництва II класу повинен мати стаж роботи в бджільництві не менше 3 років і добитися за ці роки показників по продуктивності бджолиних сімей і валовому виробництву продукції не нижче 110 % рівня, досягнутого в цілому господарством, підприємством, по району. По інших видах продукції його показники повинні бути не нижче рівня по господарству, фермі, району. Стаж роботи в бджільництві майстра тваринництва І класу має бути не менше 5 років. Досягнуті ним показники продуктивності і валового виробництва продукції бджільництва повинні бути на 10 % вищі, ніж встановлені для майстра тваринництва II класу. Майстрам тваринництва виплачують надбавку до заробітної плати: І класу — 20 %, II — 10.

Оплата праці при колективному підряді. При колективному підряді в бджільництві застосовують акордно-преміальну систему оплати праці. За кількість і якість одержаної продукції працю пасічників оплачують за розцінками після закінчення пасічного сезону. До кінцевого розрахунку їм виплачують заробітну плату в розмірі тарифного фонду.

Акордні розцінки визначають за одиницю продукції (1 кг умовного меду), виходячи з планового обсягу виробництва й фонду оплати праці. В останній за продукцію входить тарифний фонд заробітної плати, збільшений для розрахунку розцінок за продукцію на 25—50 %. Тарифний фонд доцільно збільшувати залежно від планової продуктивності бджолиних сімей:

до 15 кг умовного меду — на 25%

від 15 до 20 кг — на 30 %

від 20 до 30 кг — на 40 %

понад 30 кг — на 50 %.

Тарифний фонд розраховують, виходячи з норми навантаження на працівника й відповідних тарифних ставок. Тарифна ставка пасічника запилювально-медових пасік, яких на Україні переважна більшість, і племінних — 4,06 крб., медово-товарних і запилювальних — 3,67 крб. на день. За норму навантаження рекомендується брати 100—120 бджолосімей.

У фонд оплати праці для розрахунків розцінок за продукцію включають додаткову оплату за якість виконання робіт, звання «Майстер тваринництва», ланковому за керівництво ланкою (10 %), працівникам, залученим для виконання трудомістких робіт, а також підвищену (на 40 %) оплату за період кочівель за межами землекористування господарства. При плануванні фонду оплати праці залучених осіб слід виходити з розрахунку 1,44 крб. за рік на одну бджолосім'ю.

Для розподілу колективної заробітної плати (доплата за продукцію й премії) між членами ланки залежно від їх індивідуального вкладу в загальні результати користуються коефіцієнтом трудової участі (КТУ):

Фактори, підвищуючі КТУ

Вища (порівняно з іншими пасічниками) . продуктивність праці 0,1—0,3

Сумлінне ставлення до праці, допомога товаришам по роботі 0,1—0,2

Підтримання у належному стані вуликів, інвентаря, обладнання 0,1—0,2

Виконання різних видів робіт, суміщення професій 0,1—0,2

Висока якість роботи 0,1—0,2

Фактори, знижуючі КТУ

Порівняно низька інтенсивність і продуктивність праці 0,1—0,3

Випадки невиконання розпоряджень ланкового 0,1—0,5

Низька якість роботи 0,1—0,3

Недобросовісне ставлення до праці, порушення трудової й виробничої дисципліни 0,1—0,4

Порушення протипожежних правил та з техніки безпеки 0,1—0,2

Визначаючи КТУ, застосовують базовий коефіцієнт, який дорівнює одиниці. Фактичний КТУ встановлюють окремим пасічникам однаковим, більшим або меншим за базовий залежно від кількості та якості вкладеної праці відповідно до наведених факторів.

Фактичний КТУ для кожного працівника визначається членами ланки щомісячно. Після закінчення сезону належну суму доплати і премії розподіляють відповідно до суми одержуваної заробітної плати протягом року, скоректованої на середньорічний КТУ.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

Ви дивились сторінку - Оплата праці

Наступна сторінка      - Планування й облік у бджільництві