За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

Запилення і запліднення квіткових рослин

Близько 80 % відомих видів рослин утворюють насіння в результаті перехресного запилення, причому 4/5 з них потребують запилення комахами. Саме такими є ентомофільні сільськогосподарські культури. Тому поряд з іншими різними видами передової агротехніки велике значення має правильна організація запилення вирощуваних в господарстві рослин. Вищі покритонасінні рослини можуть розмножуватись як статевим, так і вегетативним шляхом. Орган розмноження покритонасінних рослин (квітка) — це укорочений пагін з обмеженим ростом. У процесі статевого розмноження рослин утворюються плоди і насіння.

У більшості рослин квітки мають одну або декілька маточок (жіночі органи) і тичинок з пиляками (чоловічі органи). В результаті злиття жіночої статевої клітини (яйцеклітини), яка знаходиться всередині зав'язі, і чоловічої утворюються плоди. Цей процес називається заплідненням, йому передує запилення, тобто перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки. В природі відбувається також самозапилення й перехресне запилення рослин. При самозапиленні одержують плоди, які мають низьку життєздатність, відрізняються меншою стійкістю і пристосованістю до умов розвитку.

Beekeeper's textbook

Учебник пчеловода

Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Більш повноцінними плоди бувають при запиленні квіток однієї рослини пилком іншої (в окремих сортів яблунь і груш та деяких інших порід запліднення можливе лише при запиленні їхніх квіток пилком рослин іншого сорту). При цьому в процесі запліднення яйцеклітини її ядро одержує додаткову речовину із чоловічої статевої тканини. Одержаний в результаті цього новий організм характеризується збагаченою спадковістю, здатністю пристосовуватись до умов середовища, а також підвищеною плодючістю.

У процесі еволюції виник ряд пристосувань, які сприяють перехресному запиленню рослин і перешкоджають їхньому самозапиленню. Так, є група рослин, у яких тичинки і маточки знаходяться в різних квітках. При цьому у дводомних рослин жіночі та чоловічі квітки ростуть на різних рослинах (коноплі, м'ята, тополя, верба), а в однодомних (гарбуз, кавун, огірок, береза, дуб) — на одній. Такі квітки відрізняються одна від одної величиною та формою.

В окремих рослин (гречка) квітки мають різну висоту тичинок в одному і тому ж сорті або виді рослин. Таке явище називається гетеростилією й перешкоджає самозапиленню рослин.

У квітках з маточками й тичинками самозапилення неможливе в зв'язку з неодночасним їх достиганням. Наприклад, для рослин із родин олійних, геранієвих, складноцвітних характерне явище протерандрії, тобто швидшого достигання пиляків порівняно з приймочкою маточки. У яблуні, груші приймочка достигає раніше пиляків (протерогінія) і запилення відбувається ще до того, коли лопнуть власні пиляки.

Є рослини, у яких їхній пилок зовсім не проростає на приймочці маточки або проростає значно повільніше, ніж той, що потрапив на приймочку з іншої квітки.

Пилок переноситься по-різному. В одних рослин за допомогою води (гідрофільні рослини), в інших — птахами (орнітофільні), вітром (анемофільні), комахами (ентомофільні). Запилення за допомогою води переважало в ті геологічні епохи, коли перші квіткові рослини нашої планети росли у воді. До нинішнього часу збереглося декілька видів, що запилюються цим способом. Запилення за допомогою вітру відбувається лише в 20 % всіх перехреснозапилюваних рослин. До групи анемофільних рослин належать жито, кукурудза, береза, дуб, ліщина і багато злакових лучних трав. Деякі з цих рослин добре запилюються комахами. До них належать різні види мух, метеликів, дикі бджолині, жуки, джмелі. Але особливе значення в запиленні ентомофільних культур мають медоносні бджоли.

Встановлено, що з двох квіток високонектарних рослин бджоли збирають в середньому 1 мг нектару. Щоб заповнити медовий зобик і зібрати одне обніжжя, бджола повинна відвідати в середньому 100—120 квіток. Якщо прийняти до уваги, що в двох обніжжях масою 15—20 мг міститься 3—4 млн. пилкових зерен, а на тілі працюючої бджоли нараховується до 50 і навіть 75 тис. зерен, значна частина яких при відвідуванні нею квіток потрапляє на приймочку, то важливе значення бджоли в запиленні й заплідненні квіток очевидне. Таким чином, бджоли, перелітаючи з квітки на квітку, переносять на приймочку маточки суміш пилку, яка має підвищену порівняно з односортним пилком запліднювальну здатність. Бджоли відвідують квітки неодноразово, тому незапліднених зав'язей майже не залишається.

Учебник пчеловода

Друге місце серед комах-запилювачів посідають дикі бджолині. Особливо велика їх роль у запиленні насінників люцерни. Однак окультурення земельних угідь та систематичне застосування в сільському господарстві інсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів призводить до зменшення кількості диких комах-запилювачів.

В процесі еволюції комахозапильних рослин в будові, забарвленні та функціях їхніх квіток виникли деякі особливості. Якщо у вітрозапильних рослин квітки дрібні, не виділяють нектару й не мають запаху, то в комахозапильних вони великі, яскраво забарвлені і добре помітні. їхні нектарники інтенсивно виділяють нектар, який охоче використовується комахами багатьох видів. Квітки деяких рослин цієї групи виділяють леткі ефірні масла. Комахи, орієнтуючись по забарвленню квіток і їх запаху, знаходять й збирають нектар, здійснюючи при цьому перехресне запилення.

У деяких рослин з'явилися спеціальні пристосування, які забезпечують їх перехресне запилення комахами. Наприклад, тичинки квітки шавлії рухомо закріплені на підпорках, причому коротке коліно тичинки закриває доступ у глибину квітки. Проникаючи в квітку, комаха надавлює на коротке коліно тичинки, при цьому довге коліно опускається вниз і пиляк, ударяючи комаху, залишає на її тілі пилок. В іван-чаю положення тичинок і маточок при їх достиганні змінюється. Комаха, відвідуючи квітку, яка щойно відкрилась, доторкається до зрілих пиляків, а більш стару квітку — до приймочки.

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел


Учебник пчеловода Литература по пчеловодству

	В. Д. ЧЕРНИГОВ. МЁД Технология получения натурального меда. Химический состав, переработка и хранение. Определение натуральности и качества меда и продуктов пчеловодства. Мед и продукты пчеловодства в питании человека, применение с лечебной и профилактической целью в медицине и ветеринарии. 2-е изд., перераб. и доп.— Мн.: Ураджай, 1992.—93 с.: ил.

	X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

	В.А.Нестерводский Организация пасек и уход за пчелами В книге рассматриваются вопросы кормовой базы пчел, лучшие системы ульев, уход за пчелами весной и летом, осенние работы на пасеке, зимовка пчел, болезни и вредители пчел и борьба с ними, организация пасеки. Издательство "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусный лекарь Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы! Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

	Э. БЕРТРАН УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье. Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

	КОРЖ В.Н. Здоровье дарит нам пчела Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом. 2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

	Священник Александр Лазебный. ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского. Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

	Кузьмина К.А. Лечение пчелиным мёдом и ядом Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описаны методы лечения медом и продуктами пчеловодства — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений. К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

	Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков. Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

	Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства. Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

	Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие. Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

	Малаю А. Интенсификация производства меда Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США. М.: Колос, 1979 год.

	ОЗЕРОВ А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования. Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

	Черкасова А.И. и др. Пчеловодство Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям. Издательство «Урожай», 1989 год.

	Черкасова А.И. Календарь пасечника Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше. Издательство «Урожай», 1986 год.

	Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами. «Вища школа», 1987 год.

	В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство". М.: Агропромиздат, 1991 год.

	В.П.Цебро. День за днем на пасеке Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны. Л.: Лениздат, 1991 год.

	Кашковский В.Г. Уход за пчелами в Сибири Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза. Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.